Решение № 139079882, 28.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1171/2026

Справа № 359/10420/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Наприкінці серпня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 31 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 978052407. За яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень 00 копійок строком на 56 днів, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,65% за кожен день користування кредитом (дисконтна процентна ставка).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000 гривень. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виник борг у розмірі 10910 гривень 00 копійок.

В подальшому, на підставі договорів факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 978052407 від 31 березня 2021 року.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 10910 гривень 00 копійок, що складається: заборгованості за тілом кредиту 10000 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками 910 гривень 00 копійок.

2. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача Тараненко А. у судове засідання не з`явився, підтримав пред`явлений позов та просив суд його задовольнити у повному обсязі, а розгляд цивільної справи здійснити за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала. Про час та місце розгляду цивільної справи повідомлялася належним чином, що підтверджується з довідками ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 31 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №978052407. За яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000 гривень 00 копійок строком на 56 днів, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,65% за кожен день користування кредитом (дисконтна процентна ставка) (а.с.53-56).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000 гривень 00 копійок. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням (а.с.17).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання», гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», а також главою 73 «Факторинг» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що кредитний договір №978052407 від 31 березня 2021 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV9ХХ72. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не надала жодного доказу на спростування того, що вона не укладала кредитний договір, не отримувала та не вводила одноразовий ідентифікатор, не надавала ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.

Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виникла заборгованість у розмірі 10910 гривень 00 копійок, що складається: заборгованості за тілом кредиту 10000 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками 910 гривень 00 копійок (а.с.68-69).

28 листопада 2018 року згідно умов договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором №978052407 від 31 березня 2021 року (а.с.111-117)

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року включно (а.с.122).

31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою дійшли згоди викласти текст договору факторингу в новій редакції (а.с.123-129).

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с.133).

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с.134).

31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с.135).

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором №978052407 від 31 березня 2021 року, що підтверджується копією Реєстру прав вимоги №145 від 03 серпня 2021 року (а.с.108-110).

05 серпня 2020 року згідно умов договору факторингу № 05/0820-01, ТОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» право вимоги за кредитним договором №978052407 від 31 березня 2021 (а.с.95-100), що підтверджується копією Реєстру прав вимоги №11 від 31 серпня 2023 року (а.с.92-94).

08 липня 2025 року згідно умов договору факторингу № 08/07/25-Е, ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги за кредитним договором №187625307 від 02 червня 2021 року (а.с.80-86), що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу, реєстром боржників до договору факторингу (а.с.77-79).

У такий спосіб ТОВ «ФК «Ейс» набув прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору № 978052407 від 31 березня 2021 року.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 10910 гривень 00 копійок.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З платіжної інструкції №21710 від 25 серпня 2025 року (а.с.146) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» сплатило судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок. Позов задоволений, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Тараненко А.І. на підставі договору про надання правової допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року (а.с.62-64). Відповідно до п.1 додаткової угоди №25770548068 від 09 липня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко і партнери», останній взяв на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 (а.с.61).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг (до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року) ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» понесло витрати на оплату правової допомоги у розмірі 7000 гривень.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» підлягають стягненню також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10910 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», що розташовується за адресою: 02090, м. Київ, Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Дата складення повного заочного рішення 28 липня 2026 року .

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський