Решение № 139079331, 19.08.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 511/1376/26

Провадження № 2-о/517/18/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

секретаря судових засідань Грабової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника, адвокат Малюк Є.В. звернувся до суду із зазначеною заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги своєї заяви обґрунтовує тим, що заявник звернувся до Великомихайлівського відділу ДРАЦС щодо отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб його матері ОСОБА_4 , яка змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Проте, листом № 291/221973 від 13.03.2026 року Великомихайлівський відділ ДРАЦС повідомив заявника про те, що на підставі перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану та наданих заявником копій документів виявлено розбіжності, у зв`язку із чим витяг ДРАЦС видати не може.

Вважає, що існує необхідність встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_6 , як синів і матері, тому заявник вимушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою суду від 11.06.2026 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі № 511/1376/26, призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 40).

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Вимоги заяви підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с. 70).

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 58).

Представник Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 67-68).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є зокрема, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд, приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданий Мар`янівським сільбюро РАЦСу Фрунзівського району Одеської області 11.12.1979 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_4 (а.с. 19).

У відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданим Виконкомом Мар`янівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області 27.06.1990 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю записана ОСОБА_4 (а.с. 18).

Мати заявника, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Питушка Каларашского району, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 23.10.1976 р., актовий запис № 129 (а.с. 73 (зворотня сторона).

З витребуваної судом інформації, а саме повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00060045405 від 29.07.2026 року вбачається, що 19 вересня 1981 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вийшла заміж за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінивши прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_5 », актовий запис № 6 (а.с. 60-61).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим Захарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси)від 04.02.2020 року (а.с. 23).

Листом № 291/221973 від 13.03.2026 р. Великомихайлівського відділу ДРАЦСу Роздільнянського району Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було повідомлено заявника, що на підставі перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану та наданих Заявниками копій документів виявлено розбіжності, у зв`язку із чим витяг ДРАЦСГ видати не є можливим (а.с. 21-22).

Оцінюючи встановлені обставини та правовідносини, що виникли між учасниками справи, суд приходить до висновку щодо задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окрема провадження - це вид непозовного цивільного судочинства в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження чи відсутності неоспорювальних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІУ«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див.рішення у справі «Салман проти Туреччини»).

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23).

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Згідно із ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявником відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо встановлення факту родинних відносин.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту родинних відносин між заявником ОСОБА_1 , заінтересованою особою ОСОБА_2 та їх матір`ю ОСОБА_9 .

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, породжує юридичні наслідки, іншої можливості одержати або відновити документи, які посвідчують факт, що має юридичне значення, немає, тому суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Спору про право суд не вбачає.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вище викладене відповідно до ст. 315 ч.1 п.1, ст. 319 ЦПК України дає підстави суду для задоволення заяви.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 60, 209, 212-215, 234, 235, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, щоОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 є синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: