Постановление суда № 139079301, 14.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/17678/26

Провадження №1-кп/523/1881/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м.Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , отримавши обвинувальний акт від 10.08.2026 року й додатки до нього у кримінальному провадженні №22026160000000238, внесеному до ЄРДР 15.04.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 року до Пересипського районного суду міста Одеси надійшли для розгляду означений обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, які за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями того ж дня передані на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ознайомившись з наданими до суду матеріалами, суддя встановив наявність підстав для направлення відповідного подання до суду апеляційної інстанції в порядку ст.34 КПК України для вирішення питання щодо визначення підсудності, за наступних підстав.

За наданим до суду обвинувальним актом, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, яке кваліфікується як фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, місцем скоєння якого, поміж іншого, є м.Вуглегірськ Горлівського району Донецької області та м.Брянка Алчевського району Луганської області (тимчасово окупована рф територія України).

Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №3707/0/15-24 від 19.12.2024 року, територіальна підсудність судових справ Бахмутського (раніше Артемівський) міськрайонного суду Донецької області, до якого раніше була передана підсудність справ Єнакіївського міського суду, змінена шляхом її передачі до Покровського (раніше Жовтневий) районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

До того ж, згідно з Рішенням ВРП №1452/0/15-26 від 14.07.2026 року, територіальна підсудність судових справ Лисичанського міського суду Луганської області, до якого раніше була передана підсудність Брянківського міського суду, змінена шляхом її передачі до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

Щодо інших епізодів інкримінованого ОСОБА_2 діяння, то наряду з місцем їх скоєння на території рф (м.Ростов-на-Дону - останній за часом епізод), органом досудового розслідування місце вчинення деяких епізодів не встановлено.

Відтак, поданий до суду прокурором обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 направлено до Пересипського районного суду м.Одеси з порушенням правил територіальної підсудності.

Вимога щодо компетентності суду, який ухвалив судове рішення, визначена положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), а саме права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом. Відповідно до ст.8 ч.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Правила про підсудність ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засадах організації судової влади.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають положення ст.7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24 Конституції України, ст.10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

При цьому, пунктом 6 ч.2 ст.412 КПК України визначено, що порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та є безумовною підставою для скасування судового рішення, а за ч.ч.1, 2 ст.34 вказаного Кодексу, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності, а питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Відповідно до ст.32 ч.1 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Також відповідно до ч.9 ст.615 КПК України в редакції закону № 2462-IX від 27.07.2022, яка діяла станом на день направлення обвинувального акту до суду під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан, який на даний час продовжено. З обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 вбачається, що досудове розслідування та направлення обвинувального акту для розгляду до суду здійснювалось під час дії воєнного стану, а тому при вирішенні питання щодо територіальної підсудності розгляду вказаного кримінального провадження мають враховуватись вищезазначені положення ст.32, ст.615 ч. 9 КПК України.

Аналогічну правову позицію висловив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 12.03.2024 по справі №591/3571/23 (провадження №51-6170км23), яким зокрема зроблено висновок про те, що відповідно до положень ст.283 ч.2 КПК України, якими визначаються загальні положення закінчення досудового розслідування, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Отож, як вбачається зі змісту наведеної норми, певну форму закінчення досудового розслідування законодавець пов`язує з дією, яку зобов`язаний вчинити саме прокурор, а тому місцем закінчення досудового розслідування слід вважати місце вчинення прокурором відповідної дії.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22026160000000238, внесеному до ЄРДР 15.04.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, підписаний та затверджений прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 в приміщенні цієї ж прокуратури по вул.Італійська 3 в м.Одесі, що відноситься до територіальної підсудності Приморського районного суду м.Одеси.

Приймаючи до уваги наведені обставини та законодавчі приписи щодо безумовного скасування судових рішень у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності, суддя, у контексті ч.1 ст.32, ст.34 КПК України дійшов висновку про наявність достатніх підстав для направлення відповідного подання до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.32, 34, 314, 369-372, 412, 615 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Внести до Одеського апеляційного суду подання щодо визначення територіальної підсудності з розгляду обвинувального акта від 10.08.2026 року й додатків до нього у кримінальному провадженні №22026160000000238, внесеному до ЄРДР 15.04.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення й оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1