Приговор № 139079176, 19.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/32653/26

провадження №1-кп/947/1305/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

19 серпня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42025164690000019 від 01.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

1. У провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України.

2. Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 05.08.2026 року, яка була укладена в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42025164690000019 від 01.04.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю його захисника ОСОБА_5 .

3. Відповідно до сформульованого обвинувачення, зазначеного сторонами в угоді про визнання винуватості, ОСОБА_3 будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії рф проти України та 24.02.2022 року відкритої збройної агресії російської федерації проти України, 13.04.2026 року о 21:27 год. та 04.05.2026 року о 20:55 год., будучи службовою особою правоохоронного органу, перебуваючи за місцем свого мешкання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, під час розмови з громадянкою ОСОБА_6 прославляв ОСОБА_7 , який є президентом рф та верховним головнокомандуючим збройних сил держави-агресора, що здійснює збройну агресію проти України, наділяв його позитивними та видатними якостями, схвалював його дії.

4. Таким чином, ОСОБА_3 будучи службовою особою вчинив глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.436-2 КК України.

5. Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.436-2 КК України.

6. Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення.

7. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.436-2 КК України, а саме у виді п`яти (5) років позбавлення волі з конфіскацією майна, із звільненням на підставі ст.75 КК Україні, від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

8. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

9. Після з`ясування думки учасників судового провадження, які не заперечували проти судового провадження на підставі угоди про визнання винуватості, суд, розглядаючи в порядку глави 35 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди, виходить з наступного.

10. Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

11. Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

12. Обвинувачений та його захисник, у судовому засіданні, також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України, в обсязі сформульованого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди.

13. Кримінальне правопорушення за ч.3 ст.436-2 КК України, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ч.5 ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин.

14. Згідно ч.5 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

15. Суд, шляхом проведення опитування учасників кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

16. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

17. Відповідно до ч.3 ст.436-2 КК України, кримінальна відповідальність передбачена за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації.

18. Водночас, ч.1 ст.436-2 КК України, передбачає кримінальну відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

19. Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, приймаючи до уваги позиції сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

20. За таких обставин, суд вважає доведеним під час судового розгляду, що ОСОБА_3 будучи службовою особою вчинив глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.436-2 КК України.

21. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України суд визнає визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та судовому розгляду.

22. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

23. З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру, одночасно звільнивши обвинуваченого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в межах максимального строку, передбаченого ч.4 ст.75 КК України, а також покласти на обвинуваченого додатково обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

24. При цьому, встановлюючи іспитовий строк у максимальному розмірі, суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.436-2 КК України відноситься до злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку та було вчинено службовою особою Служби безпеки України, тобто особою, яка в силу своїх службових повноважень повинна була боронити державний суверенітет, конституційний ладу та територіальну цілісність України, а також сумлінно виконувати обов`язки з попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Проте, обвинувачений нехтуючи вищенаведеними вимогами та обов`язками, сам вчинив кримінальне правопорушення, яке не повинен був взагалі допускати.

25. Водночас, суд також враховує положення ч.1 ст.77 КК України, щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки особа звільняється від відбування основного покарання.

26. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

27. Таким чином, арешт накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 26.06.2026 року по справі №523/13395/26 (провадження №1-кс/523/5807/26) на речі та майно - підлягає скасуванню.

28. Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

29. Таким чином, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було застосовано до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 26.06.2026 року по справі №523/13395/26 (провадження №1-кс/523/5797/26) також підлягає скасуванню.

30. Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

31. Таким чином, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого відповідного до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 26.06.2026 року по справі №523/13395/26 (провадження №1-кс/523/5797/26) підлягає скасуванню, а застава у розмірі 166400,00 грн. підлягає поверненню заставодавцю після набрання цим вироком законної сили.

32. Згідно з п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

33. Відповідно до ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 26.06.2026 року по справі №523/13395/26 (провадження №1-кс/523/5798/26) обвинуваченого було відсторонено від посади старшого оперуповноваженого Роздільнянського районного відділу УСБУ в Одеській області, строком на 2 (два) місяці, тобто до 23.08.2026 року включно.

34. Тож, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади до закінчення терміну його дії слід залишити без змін.

35. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

36. Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

37. Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 13478,08 грн. (висновок експерта №СЕ26-268/Л/2/1 від 11.06.2026 року на суму 8664,48 грн.; висновок експерта №СЕ-19/116-26/19295-В3 від 22.07.2026 року на суму 4813,60 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 та 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Затвердити угоду від 05 серпня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42025164690000019 від 01.04.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_3 .

2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді п`яти (5) років позбавленні волі.

3. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк три (3) роки, який обчислюється з моменту проголошення цього вироку.

4. Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку виконання наступних обов`язків: 4.1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 4.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 4.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4.4. працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).

5. Арешт накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 26.06.2026 року по справі №523/13395/26 (провадження №1-кс/523/5807/26) на речі та майно - скасувати.

6. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований відповідно до ухвали слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 26.06.2026 року по справі №523/13395/26 (провадження №1-кс/523/5797/26) скасувати.

7. Після набрання цим вироком законної сили, заставу у розмірі 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка була внесена за ОСОБА_3 , 13.07.1975 року, на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (код отримувача 26302945) по справі №523/13395/26 - повернути заставодавцю ОСОБА_5 (податковий номер: 2864500507).

8. Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади старшого оперуповноваженого Роздільнянського районного відділу УСБУ в Одеській області, строком на 2 (два) місяці, тобто до 23.08.2026 року включно, - до закінчення терміну його дії залишити без змін.

9. Речові докази: 1) ноутбук Gigabyte RC55, S/N SN23231J000791, model №AX211NGW чорного кольору з зарядним пристроєм; ноутбук HP 00198-735-650-411 з чорним корпусом та рожево-сріблястою кришкою з зарядним пристроєм; мобільний телефон Redmi 12C чорного кольору без захисного чохла, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Redmi 9 у синьому корпусі з захисним чохлом-книжкою чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ; два записуючі пристрої чорного кольору, один з яких містить напис «Savetek»; флеш-носії марки «goodram» чорного кольору на 32 Gb; марки «Transcend» чорного кольору з блакитною кнопкою на 8 Gb; марки «Kingston» чорного кольору на 64 Gb; марки «T&G» чорного кольору на 64 Gb; марки «wibrand» червоного кольору на 64 Gb; марки «SP» чорного кольору на 64 Gb; марки «Transcend» чорного кольору на 8 Gb; марки «Transcend» чорного кольору на 16 Gb; microSD марки SanDisk на 16 Gb 3B2314HIA всередині адаптера; зовнішній носій інформації KESU S/N: 3R1BWBVK чорного кольору; зовнішній носій інформації «2.5 SATA External Case» чорного кольору; зовнішній носій інформації Seagate SN: 5VJ6JDFG; зовнішній носій інформації TOSHIBA, CT: 2BCPLOA34ZDDCJ; СD-R диск без написів у білому конверті з пошкодженим верхом і написами «83…3788», - повернути обвинуваченому; 2) флеш-носій марки «ADATA», обгорнута білим папером з написами під скотчем, на 8 Gb; DVD-R диск з написами «Таємно…№65/32/251Т від 10.03.25 р.» у білому конверті, - повернути Службі безпеки України.

10. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у сумі 13478 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 08 копійок.

11. Цей вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1