Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 619/7351/25
провадження № 3/619/50/26
ПОСТАНОВА
іменем України
12 серпня 2026 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.
за участю: секретаря судового засідання Дорофєєва В.С.
представника особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності - адвоката Бреславець М.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
01 грудня 2025 року о 20:50 водій ОСОБА_1 в м. Дергачі по вул. Сумський Шлях, буд. 149, Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, очей.
Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів - за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та прослідувати до медичного закладу для огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 1113057280/285, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Крім того, 01 грудня 2025 року о 22:10 водій ОСОБА_1 в м. Дергачі по вул. Хлібороба, буд. 43, Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів - за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та прослідувати до медичного закладу для огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 1113031965/124, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 13 січня 2026 року, вищезазначені справи про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі єдиний номер - № 619/504/26.
У судові засідання ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи, SMS-повідомлення доставлено у додаток «Viber» 04:08:2026 о 15:47:06, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28, розміщенням оголошення про виклик особи до суду на офіційному веб-сайті «Судова влада України»; відомостями списку справ, призначених до розгляду у Дергачівському районному суді Харківської області, які розміщені на загальнодоступному офіційному вебпорталі Судової влади України, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. Будь-яких заяв та клопотань в порядку статті 268 КУпАП суду не надав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Адвокат Бреславець М.Г., діюча в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення її довірителя до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Вказане клопотання аргументувала тим, що зміст протоколів про вчинення адміністративних правопорушень та доданих до них відеозаписів не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП; невстановлений факт керування транспортним засобом; відсутність свідомої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду; не були роз`ясненні наслідки відмови від проходження освідування на стан сп`яніння; порушення права на захист.
Суд, заслухавши адвоката ОСОБА_3 , діючу в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як визначено ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Так, згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.
Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп`яніння.
Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (п. 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395).
Пунктом 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, передбачає два способи такого огляду: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом ІІ вказаної Інструкції регламентовано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Так, цим розділом передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в відповідному додатку до цієї Інструкції.
Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.
Матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказані обставини підтверджуються відомостями, зазначеними в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 529089 від 01.12.2025 та серії ЕПР 1 № 529128 від 01.12.2025, в яких зафіксовано факт порушення водієм пункту 2.5. Правил дорожнього руху, і які відповідають вимогам статті 256 КУпАП, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка їх вчинила, а отже, є належним та допустимим доказом у справі.
Аналізуючи зміст протоколів про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями зазначеними у них, однак від підпису та пояснень відмовився. При цьому належить взяти до уваги те, що протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколів чи перевищення ними службових обов`язків, не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції. Тобто, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності працівників поліції під час складання стосовно нього протоколів про адміністративне правопорушення.
Також належить врахувати, що в протоколах про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо їх змісту, зокрема, не висловив заперечень відносно того, що він керував транспортним засобом.
Суд зазначає, що положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Отже, у разі незгоди ОСОБА_1 з процедурою проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак таким правом не скористався.
Крім того, у судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудної камери № 1113057280/285 співробітника патрульної поліції з якого вбачається, що поліцейський неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився (файл-205407 F, 0:04:13 ; 0:05:15), вів себе агресивно. Після чого працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 (справа № 619/7351/25).
Також у судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудної камери № 1113031965/124 співробітника патрульної поліції з якого вбачається, що поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 переліз через паркан будинку та утік у двір, в подальшому ОСОБА_1 вийшов із свого двору та на повторну пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння
відмовився (файл_0166, 0:06:39), вів себе агресивно. Після чого працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 (справа № 619/7354/25).
Відомості даних відеозаписів, долучених працівниками поліції до протоколів про адміністративні правопорушення, беззаперечно доводять зазначені в протоколах подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 . Протоколи про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейського та відеореєстратора не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
Твердження адвоката стосовно того, що відеозапис не є належним, суддя зазначає наступне: відеозаписом зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколах, а тому суд приймає їх як належний доказ у справі, фіксування відбувалось відкрито, а ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративне правопорушення. Зміст відеозаписів є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на відеозаписах інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами;
- актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;
- направленнями ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01.12.2025, у яких також зафіксовано відмову останнього від проходження огляду.
- довідкою із якої вбачається, що за даними інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», пошук «ГСЦ Посвідчення водія», водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , статус: не визначений. Міграція.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Отже, сукупність вищенаведених доказів повністю підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які викладені в протоколах про адміністративне правопорушення і є безсумнівними доказами порушення ним пункту 2.5. ПДР України.
Отже, саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння і складено два протоколи про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Щодо твердження захисника про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП (два епізоди), а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне притягнути до адміністративної відповідальності та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, достатнє для його виправлення, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-284 КУпАП,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху: р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081300, справа № 619/7351/25, провадження № 3/619/50/26.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови оголошений в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 17 серпня 2026 року о 16 годині 45 хвилин.
Суддя М. І. Риков
Судебное решение № 139076865, Дергачівський районний суд Харківської області было принято 19.08.2026. Форма судопроизводства - Про адмінправопорушення, форма решения – . На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 619/7351/25. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: