Постановление суда № 139075967, 14.08.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 237/3429/24

2/171/3558/26

У Х В А Л А

14 серпня 2026 року м. Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Мар`їнського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.01.2025 року №96/0/15-25 територіальну підсудність судових справ Мар`їнського районного суду Донецької області змінено з 03 лютого 2025 року шляхом її передачі до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 справу визначено до розгляду судді Кодрян Л.І.

Дослідивши матеріали справи встановлено, що вказана цивільна справа не підсудна Апостолівському районному суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Коли відповідачем є громадянин - фізична особа, то позови пред`являються до суду за місцем його проживання. Такий принцип відповідає інтересам відповідача. Пред`явлення позову не тотожно його правомірності, а отже, невиправдане утруднення прав та свобод відповідача неприпустимо. Пред`явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред`явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем є фізична особа: ОСОБА_2 , адреса проживання якої в позовній заяві зазначена: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно відповіді №3065783 від 22.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №3065799 від 22.07.2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована з 25.06.2022 року у Київському районі, м. Полтава, Полтавської області.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Водночас, пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачено, що на період тимчасової окупації російською федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення ч.1 ст. 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що на період існування обставин, передбачених указаним вище пунктом Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», особа вправі задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації свого попереднього проживання. Тобто, на період існування цих обставин законодавець допускає існування двох адрес задекларованого (зареєстрованого) місця проживання.

За таких обставин судом встановлено, що ОСОБА_1 за обставин, вказаних у п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», задекларувала (зареєструвала) місце свого проживання без зняття з реєстрації свого попереднього проживання та має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування як ВПО у м. Полтава, Полтавської області, яка не відноситься до територіальної юрисдикції Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», про що зазначено у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 409/2636/17.

У правовому висновку, викладеному Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21 звернуто увагу на таке.

У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду (розгляду справи по суті) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін.

Згідно зі ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки встановлено, що відповідачка проживає в Київському районі м. Полтава, Полтавської області, яка територіально відноситься до Київського районного суду м. Полтави, суд приходить до висновку про необхідність передачі справи за підсудністю до зазначеного суду за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Керуючись ст.27, 31, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Л. І. Кодрян