Решение № 139075805, 18.08.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1377/25

Провадж.№ 2/481/304/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

18.08.2026 року м.Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участі секретаря Кузьміної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 59 276,21 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.12.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» (далі - Кредитодавець та/або ТОВ «ІНФІНАНС») та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 0689426372/1 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 3000.00 грн, строк користування кредитом - 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1.75 % за один день користування кредитом. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором), в якості аналога власноручного підпису Позичальника.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Станом на день звернення до суду строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

В подальшому право вимоги за кредитним договором №0689426372/1 було відступлено 11.02.2022 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», 10.01.2023 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та 18.02.2025 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» . Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №0689426372/1.

Розмір заборгованості за Договором №0689426372/1 від 10.12.2020 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 107565,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2771,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 104 794,20 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 42 876,21 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2771,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 40 105,21 гривень.

Крім того 21.11.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - Кредитодавець та/або ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено Договір №3230914 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 5000.00 грн, строк користування кредитом - 30 днів, відсоткова ставка 1,62 % (знижена) та 1,90% (стандартна) за один день користування кредитом. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором), в якості аналога власноручного підпису Позичальника.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Станом на день звернення до суду строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

В подальшому право вимоги за кредитним договором №3230914 від 21.11.2020 року було відступлено 28.07.2021 року ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", а 23.05.2024 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3230914.

Розмір заборгованості за Договором №3230914 від 21.11.2020 року становить 16400,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11400,00 грн.

У зв`язку із викладеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» загальної заборгованості у розмірі 59276,21 грн та понесених судових витрат.

30.12.2025 року судом по цивільній справі за № 481/1377/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості винесено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Ухвалою суду від 16.02.2026 року заочне рішення від 30.12.2025 року по цивільній справі за № 481/1377/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості скасовано та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження).

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про скасування заочного рішення та призначення до розгляду, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення. Разом з тим в заяві про перегляд заочного рішення, представник відповідача зазначав що проценти за кредитними договорами №0689426372/1 від 10.12.2020 року та №3230914 від 21.11.2020 року нараховані поза межами строку кредитування, посилаючись на правову позицію висловлену 29.03.2018 року Великою Палатою Верховного Суду при розгляді справи №444/9519/12. При цьому представник відповідача не заперечував отримання відповідачем кредитних коштів від первісних кредиторів. Крім того посилається на відсутність даних щодо ознайомлення відповідача з правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Money BOOMLoyaL», які розміщені в мережі інтернет, а тому вважає що останні не мають братися до уваги при вирішенні спору. Також не вважає доведеним факт належного підписання сторонами договорів, оскільки на договорах відсутні дані про ЕЦП з боку кредитора.

В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Крім того в запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення представник позивача зазначає що роздруківка електронного договору є лише матеріальним відображенням інформації, сформованої в ІТС, та не є самостійною формою правочину. Таким чином, відтворення підпису кредитора технічними засобами на паперовій копії не є способом підписання договору, а лише способом відображення вже укладеного електронного правочину. Крім того зазначає, що нарахування процентів здійснено відповідно до умов договору в межах строку кредитування, натомість незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

10.12.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0689426372/1. Відповідно до основних умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 3000,00 грн (2771,00 гривень на банківську платіжну картку зазначену в анкеті на отримання кредиту та у розмірі 229,00 гривень на користь ФОП « ОСОБА_2 » згідно Договору ІN_3376055 від 10.12.2020 року), з строк користування кредитом - 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом за умови належного виконання умов Договору. Загальна вартість кредиту за умови належного виконання умов Договору 1575,00 гривень. Максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором), в якості аналога власноручного підпису Позичальника Акцепту. У свою чергу відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплатити платежі передбачені договором (а.с.48-51).

Акцептуючи оферту відповідач підтвердив, що ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Money BOOMLoyaL», які розміщені в мережі інтернет та які є частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).

Факт перерахування 10.12.2020 року ТОВ «ІНФІНАНС» кредитних коштів у розмірі 2771,00 грн на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.01.2025 року, заявкою на отримання кредиту (а.с.46-47, 90). Крім того отримання вказаних кредитних коштів не заперечується і відповідачем.

11.02.2022 року було укладено договір №11-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0689426372/1.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №11-02/2022 від 11.02.2022 року, під номером 182 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №0689426372/1 (а.с.124-126).

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0689426372/1.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року, під номером 10425 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №0689426372/1 (а.с.24-27).

18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0689426372/1.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №18-02/25 від 18.02.2025 року, під номером 4412 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №0689426372/1 (а.с.24-27).

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №0689426372/1.

Розмір заборгованості за Договором №0689426372/1 від 10.12.2020 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 107565,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2771,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 104 794,20 грн.

Також 21.11.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №3230914. Відповідно до умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 5000.00 грн, строк користування кредитом - 30 днів, відсоткова ставка у межах строку користування 1,62 % (знижена) та 1,90% (стандартна) за один день користування кредитом при невиконанні вимог п.1.5.1 Договору та у межах нового строку при продовженні строку користування кредитом та в період прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. У свою чергу відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплатити платежі передбачені договором (а.с.75-81).

Факт перерахування 21.11.2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитних коштів у розмірі 5000 грн на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 підтверджується квитанцією ВПС «Фінансовий світ» від 21.11.2020 року, надавач платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», призначення платежу видача кредиту 3230914 ( а.с.101). Крім того отриманні кредитних коштів у вказаному розмірі також не заперечується представником відповідача.

28.07.2021 року було укладено договір №28072021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3230914.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу 28072021 від 28.07.2021 року, під номером 749 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3230914 (а.с.131-134).

23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3230914.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу 23/05/24 від 23.05.2024 року, під номером 2921 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3230914 у сумі 16400,00 грн (а.с.30).

Розмір заборгованості за Договором №3230914 від 21.11.2020 року становить 16400,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 11400,00 грн.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3230914.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання, серед іншого, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом

Вищевказані договори були укладені з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 207, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», які містять усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складені в передбаченій законом формі, підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами 6r5s6q та M307535.

Крім того посилання представника відповідача на не доведення факту належного підписання сторонами договорів, оскільки на договорах відсутні дані про ЕЦП з боку кредитора з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі №561/77/19 не заслуговує на увагу суду, оскільки правовідносини зазначені в постанові не є подібними. Зокрема в у справі розглянутій Верховним Судом досліджувалося укладення кредитного договору в частині підписання договору відповідачем ( фізичною особою) з допомогою аналога власноручного підпису та одноразового ідентифікатора, натомість в справі що перебуває на розгляді суду представник відповідача заперечує факт підписання договору позивачем. Натомість позивачем вимог щодо недійсності правочину не заявлено та таке позивачем заперечується.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

З досліджених судом копій договорів про відступлення прав вимоги, реєстрів боржників та інших документів, судом встановлено що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договорами №3230914 та №0689426372/1, внаслідок відступлення прав вимоги від первісного кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав.

У зв`язку з вищевикладеним у відповідача відповідно до розрахунку заборгованості позивача за кредитним договором №0689426372/1 від 10.12.2020 р. виникла заборгованість в загальному розмірі 107565,20 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2771,00 грн, заборгованість за процентами у розмірі 104794,20 грн. Разом з тим позивач в позові просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2771,00 грн та заборгованість за процентами у розмірі 40105,21 грн, що разом становить 42876,21 грн.

Крім того у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором №3230914 від 21.11.2020 р. в загальному розмірі 16400,00 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 5000 грн та заборгованість за процентами у розмірі 11400,00 грн.

Розмір заборгованості за тілом кредитів повністю узгоджується з умовами договорів, розрахунками позивача та її отримання не заперечується самим відповідачем, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 40 105,21 гривень за договором №0689426372/1 від 10.12.2020 року та у розмірі 11 400,00 гривень за кредитним договором №3230914 від 21.11.2020 року, суд звертає увагу на наступне.

В акцепті та оферті договору №0689426372/1 від 10.12.2020 року передбачено строк користування кредитом 30 днів. Також зазначено що строк дії договору 3 роки.

Крім того зазначено, що всі інші умови викладені у правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», зокрема правила нарахування процентів за користування кредитом (п.7 Правил).

При дослідженні наданої копії Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», судом встановлено, що вони не відповідають за своїм змістом відповідним посиланням. Зокрема в договорі зазначено, що правила нарахування процентів за користування кредитом розміщені в п.7 Правил ( так само зазначено і в змісті правил), натомість в 7 пункту правил зазначається про порядок зміни/продовження строку дії Фінансового кредиту. Порядок зміни та припинення дії договору. При цьому в правилах наявна плутанина в пунктах та дублювання нумерації пунктів в різних розділах, що може свідчити про внесення доповнень, виправлень чи зміну їх змісту з огляду на їх мінливість. Разом з тим без надання доказів про ознайомлення відповідача саме з цією редакцією Правил, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд не може вважати їх частиною погоджених умов договору кредитування.

Крім того в п.1.4 Договору №3230914 від 21.11.2020 року також визначено строк кредиту 30 днів ( дата повернення кредиту згідно графіку 21.12.2020 року). Та зазначено, що строк кредитування може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ініціював продовження узгодженого строку кредитування (30 днів) в межах строку дії кредитних Договорів, шляхом укладення сторонами додаткових договорів про внесення зміни та/або доповнень до договору в частині продовження строку повернення кредиту (термін платежу). Крім того відсутні підтвердження від первісного кредитора про погодження продовження строку кредитування та наявність такої згоди не відображена в розрахунках заборгованості.

Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

Тобто твердження про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Таким чином суд зауважує, що умови договорів, на яких позивач ґрунтує свої вимоги зі сплати процентів, розташовані в розділах договорів, які регулюють правомірну поведінку сторін («Порядок обчислення (нарахування)процентів .Порядок зміни процентів та «Порядок застосування та нарахування процентів , за користування кредитом» відповідно).

При цьому вказані договори також містять окремі розділи, що регулюють відповідальність позичальника («Відповідальність» та «Відповідальність сторін» відповідно).

Окрім цього, як слідує з наданих позивачем розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позивач нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами 30 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір процентів підлягає перерахуванню.

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору №0689426372/1 від 10.12.2020 року за період з 10.12.2020 року по 09.01.2021 року ( 30 днів за розрахунком позивача) складає 1 503,19 грн. Стосовно ж стягнення заборгованості, яка була нарахована відповідачу після 09.01.2021 року необхідно відмовити.

Натомість, розмір процентів відповідно до умов договору №3230914 від 21.11.2020 року за період з 21.11.2020 року по 21.12.2020 року за розрахунком позивача складає 2422,50 грн, які відповідачем було погашено 21.12.2020 року. Стосовно ж стягнення заборгованості, яка була нарахована відповідачу після 21.12.2020 року необхідно відмовити.

Вимоги що стягнення будь-яких інших платежів чи нарахувань за кредитними договорами крім тіла кредиту та процентів в позовній заяві відсутні.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягає стягненню загальна кредитна заборгованість за договорами №0689426372/1 від 10.12.2020 року та №3230914 від 21.11.2020 року у розмірі 9 274,19 гривень.

Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем в позовній заяві ототожнюються поняття строк кредитування та строк дії кредитного договору (за кредитом №0689426372/1 від 10.12.2020 року), що є недопустимим, оскільки зазначені поняття мають різний зміст та правове регулювання.

Зокрема строк кредитування (дата повернення кредиту) визначено 30 днів це строк протягом якого позичальник може правомірно «користуватися кредитом» за відповідну плату. Натомість строк дії Договору є ширшим поняттям та включає в себе строк кредитування, оскільки протягом зазначеного строку позичальник має право здійснити пролонгацію (продовження) строку кредитування на визначених Договором умовах.

Таким чином нарахування процентів за ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування, але в межах дії Договору суперечить нормам права.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи розмір та види судових витрат по справі, ступінь доведеності факту їх понесення позивачем, а також результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 15,65%) у вигляді судового збору в розмірі 379,11 гривень.

Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір №02-07/2024 про надання правничої допомоги від 02.07.2024 укладений між АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», прас-лист, заявку про надання юридичної допомоги №187 від 01.08.2025 року, витяг з Акту про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року, відповідно до яких визначена вартість за надані послуги у розмірі 16 000,00 гривень.

За змістом частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі які підлягають стягненню на користь позивача ( пропорційно до розміру задоволених позовних вимог), повинні складати 2 504,00 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами №0689426372/1 від 10.12.2020 року та №3230914 від 21.11.2020 року у загальному розмірі 9 274,19 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 379,11 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 504,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 18.08.2026 року.

Суддя