Решение № 139075680, 19.08.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3323/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"19" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 27 589,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало з ОСОБА_1 договір про надання кредиту № 555064-КС-001. Відповідно до договору ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у загальному розмірі 8 000 грн зі строком користування коштами протягом 24 тижнів, а відповідачка зобов`язалася вчасно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 17 лютого 2026 року, сплатити одноразово комісію за надання кредиту в розмірі 1 600,00 грн, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,00 % за кожен день користування коштами.

06 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало з ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду №ДУ№1 до Договору № 555064 КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000.00 грн.

Також, 11.11.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № ДУ№2 до Договору № 555064-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.05.2026 р.».

Проте позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 27 589,76 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 8 611,58 грн., заборгованість за процентами в розмірі 13 478,18 грн., заборгованість по відсоткам відповідно ст. 625 ЦК 5 500 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Мовчан В.В. не з`явився, проте у позові просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві (у позові) не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 02 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало з ОСОБА_1 договір про надання кредиту № 555064-КС-001. Відповідно до договору ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у загальному розмірі 8 000 грн зі строком користування коштами протягом 24 тижнів, а відповідачка зобов`язалася вчасно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 17 лютого 2026 року, сплатити одноразово комісію за надання кредиту в розмірі 1 600,00 грн, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,00 % за кожен день користування коштами.

06 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало з ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду №ДУ№1 до Договору № 555064 КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000.00 грн.

Також, 11.11.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № ДУ№2 до Договору № 555064-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.05.2026 р.».

Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору, в тому числі й щодо встановлення процентів, комісії.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник, погодившись з ними, підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідачка набула статусу, прав та обов`язків позичальниці в кредитних правовідносинах з ТОВ «Бізнес Позика».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.611, 612, 623-625, 1049, 1050ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

В той же час, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальником своїх зобов`язань на користь позивача.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 555064-КС-001 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 27 589,76 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 8 611,58 грн., заборгованість за процентами в розмірі 13 478,18 грн., заборгованість по відсоткам відповідно ст. 625 ЦК 5 500 грн.

Згідно відповіді АТ КБ "ПриватБанк" від 13 липня 2025 року та виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 підтверджено успішне зарахування кредиту за договором №555064-КС-001 від 02 вересня 2025 року у розмірі 8 000 грн на зазначену позичальником у кредитному договорі його банківську картку, що підтверджує повне виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що за вказаним кредитним договором відповідачці було нараховано проценти в межах строку кредитування.

Натомість, суд вважає, що заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК відповідачці нараховані безпідставно, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 69/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває і на даний час.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, підстави для стягнення з відповідачки процентів за ст. 625 ЦК за невиконання грошових зобов`язань за кредитними договорами в цей період відсутні.

Таким чином, сума заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК з відповідачки не підлягає стягненню.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитних договору утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем, яка становить 22 089,76 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 8 611,58 грн., заборгованість за процентами в розмірі 13 478,18 грн., яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 2 131 гривень судового збору (22 089,76 гривень х 2 662,40 гривень / 27 589,76 гривень).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

ухвалив

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» ( місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту № 555064-КС-001 від 02 вересня 2025 року в загальному розмірі 22 089 грн 76 коп., у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 8 611 грн. 58 коп., заборгованість за процентами в розмірі 13 478 грн. 18 коп., а також судові витрати в розмірі 2 131 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М. С. Булкат