Постановление суда № 139075513, 13.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31615/26

Провадження №1-кс/761/19305/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ Луганської області, громадянина України, українця, одруженого, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12026100100001863, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В :

03 серпня 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12026100100001863, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2026 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100100001863 від 23 липня 2026 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 16.07.2026 вступив у злочинну змову з невстановленими особами, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. ОСОБА_5 спільно з невстановленими особами, які виконували ролі організаторів та співвиконавців, розробили детальний план протиправної діяльності, який полягав у підшукуванні осіб, що перебувають у довірливому та вразливому стані, зокрема осіб похилого віку, на яких можливо здійснити психологічний вплив, та подальшому заволодінні їх грошовими коштами шляхом обману. Також, з метою реалізації злочинного плану невстановлені особи, виконуючи роль організаторів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконно матеріального збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого плану, до своєї протиправної діяльності залучили ОСОБА_5 , який відповідно до відведеної йому злочинної ролі, повинен забирати грошові кошти у іншої раніше невідомої йому особи ОСОБА_8 , який не будучи обізнаним про злочинний характер їхніх дій, виконував вказівки невстановлених осіб щодо отримання від потерпілих грошових коштів та подальшої передачі їх ОСОБА_5 , який у свою чергу діяв відповідно до вказівок інших учасників злочинної групи, за що повинен отримати грошову обіцяну винагороду. З цією метою невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , використовуючи засоби телефонного зв`язку за допомогою месенджера «Viber» та представляючись працівниками правоохоронних органів України, зокрема Служби безпеки України, здійснили психологічний вплив на потерпілого ОСОБА_9 , ввівши його в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей про нібито необхідність проведення «перевірки» та «декларування» його грошових коштів, а також висловлювали погрози можливого притягнення до кримінальної відповідальності у разі невиконання їх вимог. У подальшому, 16.07.2026 приблизно о 09 год. 44 хв. невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , використовуючи засоби телефонного зв`язку за допомогою месенджера «Viber», здійснили телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_1 , яким користується потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та представляючись працівниками Служби безпеки України, використовуючи його похилий вік та довірливість, продовжуючи здійснювати психологічний тиск на останнього повідомляючи, що він є фігурантом кримінальної справи оскільки співпрацює з армією російської федерації та передані ним раніше 15.07.2026 грошові кошти у сумі 150 000 гривень та 100 000 доларів США успішно перевірені та набуті законним шляхом, однак відповідно до наявної у них інформації у нього наявні інші грошові кошти, які також необхідно перевірити та задекларувати, чим продовжили здійснювати психологічний вплив на потерпілого та вводити його в оману. Надалі невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, повідомили ОСОБА_9 про необхідність передачі частини належних йому готівкових грошових коштів у сумі 69 000 доларів США нібито для проведення їх перевірки співробітниками Служби безпеки України, чим ввели останнього в оману та схилили до передачі належних йому грошових коштів. Виконуючи вказівки невстановлених осіб, ОСОБА_9 помістив зазначені грошові кошти до пакета білого кольору та став чекати особу, яка повинна була представитися працівником Служби безпеки України, якою виявився ОСОБА_8 . У подальшому, 16.07.2026 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_9 , будучи введеним в оману та діючи відповідно до вказівок учасників злочинної групи, перебуваючи поблизу арки біля будинку за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3-А, передав ОСОБА_8 , який назвав заздалегідь узгоджене кодове слово «Ніч» та діяв відповідно до вказівок невстановлених учасників злочинної групи та не був обізнаним про злочинний характер їхніх дій, грошові кошти у сумі 69 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 16.07.2026 становить 3 087 612 гривень. Після цього ОСОБА_8 , не усвідомлюючи протиправного характеру своїх дій та перебуваючи під впливом обману з боку невстановлених осіб, 16.07.2026 о 21 год. 30 хв. прибув до будівлі ЦУМу, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 38, де передав пакет із грошовими коштами ОСОБА_5 , який діючи відповідно до заздалегідь відведеної йому ролі у злочинному плані, отримав зазначені грошові кошти від ОСОБА_8 , чим завершив реалізацію спільного злочинного умислу злочинної групи, спрямованого на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9 шляхом обману. Після чого, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою спільно з невстановленою групою осіб, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що грошові кошти одержані внаслідок заволодіння чужим майном шляхом обману, в умовах дії воєнного стану, розпорядився отриманими грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 у загальній сумі 3 087 612 гривень, тобто в особливо великих розмірах, відповідно до вказівок інших учасників злочинної групи. Крім цього, невстановлені досудовим розслідуванням особи, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20.07.2026, перебуваючи у злочинній змові між собою продовжили реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах у потерпілого ОСОБА_9 . Так, 20.07.2026 приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_9 , будучи введеним в оману та діючи відповідно до вказівок учасників злочинної групи, перебуваючи поблизу арки біля будинку за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3-А, передав ОСОБА_8 , який назвав заздалегідь узгоджене кодове слово «Ніч» та діяв відповідно до вказівок невстановлених учасників злочинної групи та не був обізнаним про злочинний характер їхніх дій, грошові кошти у сумі 77 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 20.07.2026 становить 3 439 405 гривень. Після цього ОСОБА_8 , не усвідомлюючи протиправного характеру своїх дій та перебуваючи під впливом обману з боку невстановлених осіб, 20.07.2026 приблизно о 21 год. 10 хв. прибув до будівлі ЦУМу, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 38, де передав пакет із грошовими коштами ОСОБА_5 , який діючи відповідно до заздалегідь відведеної йому ролі у злочинному плані, отримав зазначені грошові кошти від ОСОБА_8 , чим завершив реалізацію спільного злочинного умислу злочинної групи, спрямованого на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9 шляхом обману. Після чого, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою спільно з невстановленою групою осіб, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що грошові кошти одержані внаслідок заволодіння чужим майном шляхом обману, в умовах дії воєнного стану, розпорядився отриманими грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 у загальній сумі 3 439 405 гривень, тобто в особливо великих розмірах, відповідно до вказівок інших учасників злочинної групи.

30.07.2026, відповідно до п.п. 3 ч.1 ст.276 КПК України, у зв`язку із наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю повідомлено про підозру.

На даний час у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши позиції прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100100001863 від 23 липня 2026 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

30.07.2026, відповідно до п.п. 3 ч.1 ст.276 КПК України, у зв`язку із наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю повідомлено про підозру.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.

Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній усвідомлює тяжкість можливого покарання.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останньою покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він має визначене місце проживання, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 2 701 (дві тисячі сімсот один) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 988 928 (вісім мільйонів дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місце роботи; утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на 60 днів, з урахуванням часу фактичного затримання особи до 30 вересня 2026 року включно.

Керуючись ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12026100100001863, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2026 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 вересня 2026 року.

Визначити для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 2 701 (дві тисячі сімсот один) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 988 928 (вісім мільйонів дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місце роботи;

-утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, визначених для підозрюваного ОСОБА_5 , в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

Взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду.

Зобов`язати начальника ДУ "Київський слідчий ізолятор" невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_5 з метою отримання об`єктивних висновків про стан його здоров`я та надати необхідне лікування (згідно з медичними рекомендаціями).

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого/прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_10