Решение № 139075245, 04.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02096, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/5841/25

провадження № 2/753/6105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Каліушка Ф.А.

при секретарі Мельниченко О.С.

за участю:

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом)

не з`явився;

відповідач 1 - ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом)

не з`явився;

відповідачі 2, 3, 4 не з`явились;

третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська 6-А» не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська 6-А», про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України (далі по тексту - ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України, позивач за первісним позовом) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач 1, позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 2), ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач 3) та ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 , відповідач 4) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 передано на баланс та обслуговування ДП «Управління житловими будинками» Апарату Верховної Ради України».

Відповідачі є співвласниками у рівних частках квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом із Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Позивач належним чином виконав перед відповідачем, своє зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг за вказаною адресою. Проте відповідачі, будучи споживачем цих послуг з 01 березня 2021 року, неналежним чином не здійснюють їх оплату, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість, яка складає 14 195,35 грн. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, ДП «Управління житловими будинками» Апарату Верховної Ради України» просило суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 195,35 грн, інфляційну складову - 3 354,57 грн, штрафні санкції - 915,89 грн, а також судовий збір.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.

У червні 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позову в якому зазначено, що позивачем не забезпечується якісне надання послуг з поточного утримання та прибирання прибудинкових територій житлових будинків комунальної власності, а також утримання елементів благоустрою, розташованих на прибудинковій території, не вживаються заходи щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій, пов`язаних з технічним станом прибудинкових територій, елементів їх благоустрою, житлових будинків та їх зовнішнім інженерним обладнанням, не забезпечується дотримання санітарних, пожежних норм на прибудинковій території житлових будинків, переданих для обслуговування підрядній компанії. 23 травня 2021 року відбулись Установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на яких було вирішено, крім інших питань, створити ОСББ «Вишняківська 6-А», затвердити його статут тощо, за наслідками проведення яких складено відповідний протокол від 23 травня 2021 року та зареєстровано як юридичну особу у відповідних компетентних органах. Метою створення ОСББ було саме виконання належного отримання прибудинкової території житлового будинку. Таким чином, з 23 травня 2025 року позивач не утримує будинок фактично. Жодних належних доказів щодо надання йому житлово-комунальні послуг не надано. Просить здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні, у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомлялися судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштові відправлення повернулось з відміткою «Повернення. Адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

У червні 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшов зустрічний позов до ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», третя особа, - ОСББ «Вишняківська 6-А», про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії.

Зустрічний позов мотивовано тим, що тривалий час ДП «Управління житловими будинками» Управління справами ревної Ради України належним чином не виконуються зобов`язання, а саме: не забезпечується якісне надання послуг з поточного утримання та прибирання будинкових територій житлових будинків комунальної власності, утримання елементів благоустрою, розташованих на прибудинковій території, не вживаються заходи щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій, пов`язаних з річним станом прибудинкових територій, елементів їх благоустрою, житлових будинків та їх зовнішнім інженерним обладнанням, не забезпечується дотримання санітарних, пожежних норм на прибудинковій території житлових будинків, переданих для обслуговування підрядній компанії.

Станом на травень 2025 року відповідач за зустрічним позовом не виконує вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 23 травня 2021 року не утримує будинок фактично, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України здійснити по квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , перерахунок за житлово-комунальні послуги за період з березня 2021 року, виключивши з розрахунку послуги технічного обслуговування ліфтів, з санітарно-гігієнічної обробки (дератизації), з водопостачання та приймання стічних вод.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року здійснено перехід до розгляду цивільної справи за позовом ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у порядку загального позовного провадження.

Прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСББ «Вишняківська 6-А», про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії. Зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Призначено підготовче судове засідання.

У жовтні 2025 року від ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до суду надійшов відзив на зустрічний позов, в якому представник підприємства просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки не надано доказів: направлення на адресу підприємства викликів ОСББ на складання актів претензій, неналежного надання послуг утримання будинку та прибудинкової території, а також інших послуг, які заявлені у позові.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року закрито підготовче судове засідання у справі, призначено до розгляду справи по суті.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідач 1 за первісним позовом (позивач за зустрічним) у судові засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, у яких заявлені вимоги за первісним та зустрічним позовами відповідно підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник третьої особи - ОСББ «Вишняківська 6-А» у судові засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї документами, а також судових повісток про виклик до суду, які повертались на адресу суду без вручення відповідачам по первісному позову з відповідною відміткою.

Відповідно до приписів частини другої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною третьою статті 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, відповідачами 2, 3, 4 за первісним позовом будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або з інших процесуальних питань від не надходило, враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про день та час судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Щодо стягнення заборгованості.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що власниками квартир та житлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та інші особи, територіальні громади, держава.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктами управління об`єктами державної власності є, у тому числі, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, відповідно до покладених на них завдань виконують функції з управління державним майном, передбачені частиною першою цієї статті, за винятком повноважень щодо господарських структур (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»).

За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» об`єктами управління державної власності є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Відповідно до Статуту позивача основним предметом його діяльності є надання житлово-комунальних послуг фізичним та юридичним особам.

У Розпорядженні по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України №100 від 31 грудня 2015 року з балансу Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на баланс Державного підприємства «Управління житловими будинками» Апарату Верховної Ради України» передано, зокрема, будинок АДРЕСА_1 .

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Управління житловими будинками» Апарату Верховної Ради України» забезпечує надання житлово-комунальних послуг за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованого 25 березня 2024 року, на праві спільної часткової власності у рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить квартира яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за вказаною адресою.

Згідно із частиною першою статті 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).

Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.

Крім того, статтею 10 Житлового кодексу України (далі по тексту - ЖК України) встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а стаття 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку придомову територію.

Відповідно до статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а стаття 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачі є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі своєчасно та в повному обсязі не сплачували вартість наданих житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, утворилась заборгованість, що складає 18 645, 81 грн, з яких: 14 195,35 грн - житлово-комунальні послуги, інфляційну складову - 3 354,57 грн, штрафні санкції - 915,89 грн.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що позивачем здійснювались нарахування послуг, вартість яких підтверджується доказами наявними у матеріалах справи.

Відповідачами не було надано суду доказів сплати коштів за надані послуги позивачу, або ж іншій особі, якою надаються вказані у позові послуги, не надано доказів відсутності заборгованості, або існування її в меншому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Розрахунок заборгованості за послуги з управління будинком був перевірений судом та покладається в обґрунтування рішення як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих відповідачу сум, і здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення боргу та 3% річних, наданий позивачем, який нараховано до запровадження в Україні воєнного стану, судом встановлено правильність здійсненого нарахування. Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення і не спростований відповідачами.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Відповідно до частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами, всупереч положенню частини першої статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

На основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у загальному розмірі 18 645, 81 грн, з яких: 14 195,35 грн - житлово-комунальні послуги, інфляційну складову - 3 354,57 грн, 3% річних - 915,89 грн., шляхом стягнення заборгованості у відповідності до належних їм часток в нерухомому майні, а саме по 4 661,45 грн. з кожного.

Щодо зустрічного позову про захист прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 затверджено «Обов`язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території». Цей перелік включає, зокрема, технічне обслуговування ліфтів, поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будівель та елементів зовнішнього пристрою, розміщених на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (у тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» колишні власники (їх правонаступники), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов`язані брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його проведення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Спори, що виникають з цього питання, вирішуються судом.

За змістом частини другої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями, що виникли внаслідок дій уповноваженої особи (осіб) та/або управителя, вчинених з перевищенням наданих їм повноважень. Співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями, що виникли внаслідок дій або бездіяльності управителя, що порушують умови договору управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 р. № 712 затверджено Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно пункту 3 Типового договору, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками.

За змістом пункту 19. Типового договору Управитель несе відповідальність: за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору; за шкоду, заподіяну спільному майну, правам та законним інтересам співвласників внаслідок невиконання або неналежного виконання управителем своїх обов`язків; за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок невиконання або неналежного виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до статей 4, 12, 81 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, на позивача у такому випадку покладається обов`язок доведення факту неправомірних дій чи бездіяльності відповідача, яким порушено законні права позивача, та які підлягають поновленню відповідачем або за його рахунок.

Як зазначалось раніше та встановлено судом, ОСОБА_1 є співвласником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами апарату Верховної Ради України» надає послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території у будинку АДРЕСА_3 .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27 травня 2025 року за позовом ОСББ «Вишняківська 6-А» до ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» про зобов`язання вчинити дії задоволено. Зобов`язано ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду передати ОСББ «Вишняківська 6-А» документацію на багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , яка зазначена у резолютивній частині судового рішення. Рішення суду набрало законної сили (справа № 910/2324/25)

У матеріалах справи відсутні докази того, що будинок АДРЕСА_1 було передано до ОСББ «Вишняківська 6А», яке було створено 18 серпня 2021 року, для самообслуговування.

ОСОБА_1 не надано суду доказів про неналежне надання послуг, а саме технічного обслуговування ліфтів, з санітарно-гігієнічної обробки (дератизації), з водопостачання та приймання стічних вод надання комунальних послуг ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Пунктом 1 частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір по 681,30 грн з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись стст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 526, 530 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» (ЄДРПОУ 40159706; адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Несторівський, 4) заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 4 661,45 грн., а також судовий збір у розмірі 681,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» (ЄДРПОУ 40159706; адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Несторівський, 4) заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 4 661,45 грн., а також судовий збір у розмірі 681,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» (ЄДРПОУ 40159706; адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Несторівський, 4) заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 4 661,45 грн., а також судовий збір у розмірі 681,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» (ЄДРПОУ 40159706; адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Несторівський, 4) заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 4 661,45 грн., а також судовий збір у розмірі 681,30 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська 6-А», про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту рішення 10 серпня 2026 року.