Решение № 139073897, 18.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15898/25

Провадження № 2/638/2548/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участі секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 331591305 у розмірі 65 433,05 грн. Також просить стягнути судові витрати.

На обґрунтування позову вказав, що позивач отримав права вимоги відповідно до договорів факторингу за кредитним договором № 331591305, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом.

02.02.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому остання просила відмовити у задоволені позови.

На обґрунтування відзиву вказала, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконання умов кредитного договору про надання кредитних коштів саме Відповідачу. На підтвердження надання кредитних коштів, Позивачем надано копію платіжного доручення № а370041е-fd65-4f59-9956-d0afe21085e3 від 22.03.2023, з якого вбачається, що на виконання Кредитного договору Кредитодавцем здійснено переказ коштів у сумі 13 200,00 грн на платіжну картку НОМЕР_8, отримувачем зазначений Відповідач. Проте даних, що вищезазначена картка, на яку здійснено переказ, належить саме Відповідачу матеріали справи не містить, що є самостійною підставою для відмови у позові. Позивачем не доведено переходу права вимоги від Кредитодавця до Позивача на кожному етапі такої передачі за Кредитним договором. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Кредитний договір укладений більш ніж через 4 роки після укладення 28.11.2018 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між Кредитодавцем та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Право вимоги до Відповідача вказано лише у реєстрі прав вимоги № 241 від 25.07.2023 і не існувало на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Однак, майбутня вимоги на момент укладення відповідного договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у Кредитодавця до Відповідача на момент укладення Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 не було. Попри недоведеність переходу права вимоги від Кредитодавця до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором, останній безпідставно здійснив нарахування відсотків за Кредитним договором у сумі 33 041,40 грн, право вимоги яких в подальшому нібито перейшло до Позивача. За Договором факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» безпідставно включив до Реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 заборгованість Відповідача по відсотках за Кредитним договором у сумі 33 041,40 грн, фактично перейнявши право Кредитодавця нарахування відсотків за діючим Кредитним договором. Також, заперечує щодо заявленого Позивачем розміру судових витрат з підстав їх невідповідності критеріям співмірності та реальності таких витрат, що обґрунтовується наступним. Крім того, представником відповідача зазначено, що Відповідач поніс та очікує понести судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовно у сумі 15 000,00 грн.

04.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому остання вказала, що позивач підтвердив факт укладення кредитного договору, наявність заборгованості у заявленому розмірі, підтвердив факт перерахування кредитних коштів а також перехід прав вимоги. Заборгованість по відсоткам нарахована відповідно до умов договору.

17.02.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких остання вказала, що Позивач, фактично, визнав відсутність в матеріалах справи доказів виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконання умов кредитного договору про надання кредитних коштів саме Відповідачу. Позивач не спростував відсутність в матеріалах справи доказів переказу Відповідачу коштів, переклавши тагяр доказування відсутності таких обставин (концепція негативного доказу) на Відповідача, порушивши принци змальності. Позивач дійшов помилкових висновків про доведеність переходу права вимоги від Кредитодавця до Позивача на кожному етапі такої передачі. Позивачем не спростовано відсутність доказів переходу права вимоги від первісного кредитора (Кредитодавця) до нового кредитора (Позивача) на кожному етапі передачі, що свідчить про безпідставність позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором кредитної лінії № 331591305 від 22.03.2023.

19.02.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.05.2026 витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію.

05.06.2026 на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір № 331591305 від 22.03.2023 (далі - договір), відповідно до якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 13 200 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до п.п. 2.2 - 2.5, 5.1, 7.1, 7.2, 8.1 - 8.5, 8.10, 12.3, 12.4 Договору Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 13200 грн 00 коп. (тринадцять тисяч двісті грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 21.04.2023 р. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка НОМЕР_3, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 21.04.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: За період від дати видачі Кредиту до 21.04.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 313,90 (триста тринадцять цілих дев`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,86 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 21.04.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 626,83 (шістсот двадцять шість цілих вісімдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,72 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається. Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору. За порушення Позичальником строків повернення Кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми Кредиту, одержаної Позичальником за даним Договором. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У реквізитах договору вказані дані про особу позичальника ОСОБА_1 (Податковий номер: НОМЕР_1 ; Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Номер телефону: НОМЕР_2 ). Крім того, у договорі містяться дані про електронний підпис з одноразовим ідентифікатором: позичальник ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , договір 331591305 від 22.03.2023, одноразовий ідентифікатор МNV4Р76В, відправлено 22.03.2023 18:34:13, введено 22.03.2023 18:34:18.

Згідно з платіжним дорученням № a370041e-fd65-4f59-9956-d0afe21085e3 з якого вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на рахунок (картка НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13 200 грн. Призначення платежі: Переказ коштів згідно договору N? 331591305 від 22.03.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК», останнім повідомлено, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період 22-03-2023 - 27-03-2023 р.: номер телефону НОМЕР_7 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_7 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Повідомлено, що по рахунку(ах) НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 13 200,00 грн, від 22.03.2023 р. Додатково до листа долучена виписка по рахунку(ах) НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) за період з 22-03-2023 - 27-03-2023 р., з якої вбачається зарахування грошових коштів 22.03.2023 у розмірі 13 200 грн.

28.11.2018 ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) уклали договір №28/1118-01, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У пункті 2.2. договору № 28/1118-01 ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) узгодили, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до пункту 1.3. договору № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1 договору № 28/1118-01 від 28.11.2018 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку.

28.11.2019 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 19 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції: "строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором".

31.12.2020 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 26 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 8.2 у такій: "строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором".

31.12.2021 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 27 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.

31.12.2022 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 31 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.

31.12.2023 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 31 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Згідно з реєстром прав вимоги № 241 від 25.07.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало ТОВ "Таліон плюс" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 331591305 від 22.03.2023, загальна заборгованість якого складає 32 391,65 грн, з яких заборгованість по основному боргу 13 199,50 грн, заборгованість по відсоткам 19 192,15 грн.

10.10.2024 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (фактор) та ТОВ "Таліон плюс" (клієнт) уклали договір № 10/1024-01, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт зобов`язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У пункті 2.2. договору № 05/0820-01 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (фактор) та ТОВ "Таліон плюс" (клієнт) узгодили, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до пункту 1.3. договору № 05/0820-01 від 05.08.2020 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1 договору № 05/0820-01 від 05.08.2020 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку.

Згідно з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 ТОВ "Таліон плюс" передало ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 331591305 від 22.03.2023, загальна заборгованість якого складає 65 433,05 грн, з яких заборгованість по основному боргу 13 199,50 грн, заборгованість по відсоткам 52 233,55 грн.

04.06.2025 ТОВ "Юніт Капітал" (фактор) та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (клієнт) уклали договір № 04/06/25-Ю, відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 1 та є невід?ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 04/06/25-Ю Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід?ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 3.5 договору № 04/06/25-Ю за сплачені фактором грошові кошти у вигляді ціни продажу, клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100 грн, шляхом перерахування протягом 3 робочих днів з моменту проведення фактором оплати, передбаченої п. 3.3 даного договору.

Відповідно до платіжних інструкцій № 483 від 25.06.2025, № 467 від 10.06.2025, № 468 від 10.06.2025, № 469 від 11.06.2025, № 470 від 11.06.2025, № 478 від 19.06.2025, №479 від 19.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» перерахувала на рахунок ТОВ «Онлайн Фінанс» грошові кошти у розмірі 810 635,54 грн., 1 000 000 грн., 1 000 000 грн., 1 000 000 грн., 1 000 000 грн., 1 000 000 грн., 1 000 000 грн. відповідно. Призначення: «Частково оплата за відступлення прав вимоги гідно договору факторингу № 04/06/25 від 04.06.2025 р. Без ПДВ».

04.06.2025 ТОВ "Юніт Капітал" (фактор) та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (клієнт) підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, відповідно до якого передано реєстр боржників в кількості 13 254, після чого, з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, від клієнта до фактора перейшли права вимоги щодо заборгованостей боржників.

Згідно з реєстром боржників до договору № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" передало ТОВ "Юніт Капітал" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 331591305 від 22.03.2023, загальна заборгованість якого складає 65 433,05 грн, з яких заборгованість по основному боргу 13 199,50 грн, заборгованість по відсоткам 52 233,55 грн.

Відповідно до надано розрахунку заборгованості за договором № 331591305 заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.10.2024 становить 65 433,05 грн, з яких заборгованість по основному боргу 13 199,50 грн, заборгованість по відсоткам 52 233,55 грн.

Щодо укладення договору

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір № 331591305 від 22.03.2023, що підтверджується електронним підписом відповідача з одноразовим ідентифікатором MNV4P76B та довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Окрім того, в кредитному договорі зазначено адресу ОСОБА_1 , його ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, котрі належать останньому, що є підтвердженням здійсненою ним процедурою ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, стороною відповідача не заперечується факт укладення кредитного договору.

Щодо надання кредиту

Так, у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

З договору вбачається, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка НОМЕР_3, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п. 5.1).

З листа АТ КБ «Приват Банк» вбачається, що на ім`я відповідача емітовано картку НОМЕР_5 .

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Позивачем надано платіжне доручення №a370041e-fd65-4f59-9956-d0afe21085e3 з якого вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на рахунок (картка НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13 200 грн. Призначення платежі: Переказ коштів згідно договору N? 331591305 від 22.03.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

При цьому, з наданої АТ КБ «Приват Банк» виписки по картці НОМЕР_5 , яка належить відповідачу вбачається, що 22.03.2023 надійшли кошти у розмірі 13 200 грн.

Зазначені докази у сукупності підтверджують факт перерахування Товариством грошових коштів на рахунок відповідача, і відповідно первісний кредитор належним чином виконав своє зобов`язання перед відповідачем, надавши кредитні кошти у розпорядження останнього.

Щодо переходу права вимоги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 38 постанови від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 навела такі ознаки, притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 106 постанови від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.

Крім того, у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) сформувала такі висновки:

- за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту) (пункт 61);

- сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу (позику чи кредит) (пункт 63);

- натомість грошова вимога, яку клієнт передає фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 ЦК України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника (пункт 64);

- договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги (пункт 65);

- якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні й підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 67).

Як вбачається з долучених до позову договорів, за якими здійснювалось відступлення прав вимоги (№ 28/1118-01 від 28.11.2018, № 10/1024-01 від 10.10.2024, № 04/06/25-Ю від 04.06.2025) предметом та метою їх укладення було саме відступлення права вимоги, а не фінансування під відступлення права грошової вимоги, оскільки указані договору не містять положень щодо передання грошових коштів в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (крім договору № 04/06/25 від 04.06.2025) і сторони чітко узгодили, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (п. 2.2.). У договорі № 04/06/25 від 04.06.2025 сторони хоч передбачили плату за користування коштами у розмірі 100 грн (п. 3.5.), однак не погоджували повернення відповідних коштів. Тобто відсутні елементи договору позики або кредиту, які є притаманні договору факторингу (див. пункт 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).

А тому договори відступлення прав вимоги у цій справі не є договорами факторингу.

Водночас у такому випадку суд встановлює дійсну природу укладених договорів (див. пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18) для з`ясування можливості відступлення права вимоги, яка була відсутня на момент укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 57 постанови від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 вказала, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни.

Суд зазначає, що надані договори відступлення прав вимоги (№ 28/1118-01 від 28.11.2018, № 10/1024-01 від 10.10.2024, № 04/06/25 від 04.06.2025) за своїм змістом є договорами купівлі-продажу майнових прав, оскільки згідно з положеннями договорів одна сторона відступає іншій права вимоги до боржників за плату, тобто фактично відбувся продаж боргів до третіх осіб. Тому у цій частині також приймаються доводи відповідачки.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, право вимоги може бути відступлене від однієї особи (первісного кредитора) іншій особі (новому кредитору) на підставі договору купівлі-продажу права вимоги. При цьому до такого договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення цивільного законодавства як про договір купівлі-продажу, так і про відступлення права вимоги (пункти 93, 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).

При цьому відповідно до частини першої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Тобто зі змісту наведеної норми вбачається, що предметом договору купівлі-продажу майнового права може бути майно (право вимоги (див. пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)), яке буде набуте продавцем у майбутньому, що також відповідає положенню статті 514 ЦК України (якщо інше не встановлено законом). У цьому випадку інше (можливість відчуження права вимоги, яке буде набуте в майбутньому) чітко передбачено Законом (частиною першою статті 656 ЦК України). А тому посилання представника відповідача на неможливість продажу права вимоги, яке не існувало на момент укладення такого правочину є необґрунтованим , оскільки інше передбачено частиною першою статті 656 ЦК України та узгоджується зі статтею 514 ЦК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що первісні кредитори укладали з новими кредиторами додаткові угоди про продовження строку дії договорів відступлення прав вимоги та реєстри, якими і передавали право вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, право вимоги до відповідача було передано за такими реєстрами: № 241 від 25.07.2023 (під № 149 ОСОБА_1 , договір № 331591305 за договором № 28/1118-01 від 28.11.2018); № 1 від 10.10.2024 (під № 345 ОСОБА_1 , договір № 331591305 за договором № 10/1024-01 від 10.10.2024); № б/н від 04.06.2025 (під № 11496 ОСОБА_1 , договір № 331591305 за договором № 04/06/25-Ю від 05.06.2025).

Згідно із частинами першою, п`ятою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13 наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Суд, оцінюючи докази у їх сукупності (частини перша третя статті 86 ЦПК України), враховує, що позивач на підтвердження своїх доводів надав: кредитний договір (правочин, за яким виникло зобов`язання); договори відступлення права вимоги з додатковими угодами про продовження строку їх дії та реєстри боржників (правочини, за якими відбувся перехід права вимоги) у порядку, передбаченому статтями 95, 100 ЦПК України.

Отже, суд дійшов висновку, що обставини щодо переходу до позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором та надані на їх підтвердження докази у сукупності є вірогідніші, ніж заперечення відповідача про протилежне, які фактично зводяться до концепції негативного доказу без надання таких. Відповідно, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на підставі статей 512, 514, 655, 656 ЦК України та умов договорів.

Щодо нарахування відсотків за кредитом

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як встановлено договором розмір кредиту становить 13 200 грн., строк на який наданий кредит 30 днів, тобто до 21.04.2023.

Згідно з п. 8.3.1 Кредитного договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов?язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: За період від дати видачі Кредиту до 21.04.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 313,90 (триста тринадцять цілих дев?ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,86 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним.

При цьому, умовами договору передбачена пролонгація строку користування, зокрема відповідно до п. 3.1 - 3.3 Договору Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо У > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів. 3.3. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 3405 грн 60 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий Кабінет.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу протягом 30 днів (з 22.03.2023 по 21.04.2023) нараховувалися відсотки за процентною ставкою, яка складає 0.86% (п.8.3.1). Відсотки за вказаний період склали 3 405,60 грн. Відповідач 21.04.2023 здійснив оплату у розмірі 3 406 грн., чим продовжив строк користування кредитом ще на 30 днів. Зазначена оплата у розмірі 3 405,60 грн. пішла на погашення нарахованих відсотків та 0,40 грн. зараховані на погашення тіла кредиту (13 200 грн. - 0,40 грн. = 13 199,60 грн.).

Згідно п. 8.3.2 Кредитного договору у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 21.04.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 626,83 (шістсот двадцять шість цілих вісімдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,72 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу протягом 30 днів (з 22.04.2023 по 21.05.2023) нараховані відсотки на тіло кредиту у розмірі 13 199,60 грн у загальному розмірі 6 810,90 грн. Відповідач 21.05.2023 здійснив оплату у розмірі 6 811 грн., чим продовжив строк користування кредитом ще на 30 днів. Зазначена оплата у розмірі 6 810,90 грн. пішла на погашення нарахованих відсотків та 0,10 грн. зараховані на погашення тіла кредиту (13 199,60 грн. - 0,10 грн. = 13 199,50 грн.).

Згідно з п. 8.5 Договору у разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу протягом 30 днів (з 22.05.2023 по 20.06.2023) нараховані відсотки на тіло кредиту у розмірі 13 199,50 грн у загальному розмірі 18 624,40 грн.

Тобто зазначені відсотки нараховані у межах продовженого строку кредитування.

Водночас, з розрахунку заборгованостівбачається, що станом на 10.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 65 233,55 грн, з яких 13 199,50 грн - тіло кредиту та 52 233,55 грн - відсотки за кредитом.

Згідно з п. 8.10 Договору продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

При цьому, як вбачається з договору №331591305 від 23.03.2023, під час його укладення сторонами договору досягнути домовленості щодо такої істотної умови договору, як строк кредиту (30 днів) та продовження такого строку не більше ніж на 30 днів.

З вказаного вбачається, що кредитор мав право нараховувати відсотки після останньої пролонгації не більше ніж як на 30 днів, а саме до 20.06.2023. Водночас з розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані поза межами узгоджених строків кредитування, а саме до 10.10.2024.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

З урахуванням викладеного вище, суд зауважує, що Розділ 8 «Вартість послуг кредитодавця. Ціна Договору» регулюють правомірну поведінку сторін (тобто в межах кредитування). У свою чергу, у кредитному договорі наявний розділ «Відповідальність сторін», який регулює міру відповідальності позичальника за неправомірне користування кредитом, зокрема вказаним розділом передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню (п.12.3); сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов?язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 12.4).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

Оскільки відсотки за користування грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за кредитним договором у розмірі 46 808,65 грн нараховані у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ «Юніт Капітал».

А тому, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 46 808,65 грн не підлягають задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 18 624,40 грн., з яких 13 199,50 грн основний борг; 5 424,90 грн проценти, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Питання про розподіл судового збору між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 689,50 грн. (2 422,40 грн. Х 28,46% задоволених вимог).

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір № 05/06/25-01 про надання правничої допомоги від 05.06.2025, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та АО «Тараненко та Партнери»;

- додаткову угоду № 25770774788 від 05.06.2025 до договору № 05/06/25-01 про надання правничої допомоги від 05.06.2025;

- акт прийому-передачі наданих послуг, в якому зазначено перелік наданих послуг, час витрачений на кожну з послуг та вартість такої послуги. Загальна вартість наданих послуг складає 7 000 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, беручи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково (28,46%), суд вважає, що вимога представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню і відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 1 990 грн. на витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,6,7,12,13,19,80,81,141,223,247,258,259,263-265,274-279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10) заборгованість у розмірі 18 624 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривень 40 копійки, з яких 13 199,50 гривень тіло кредиту, 5 424,90 гривень відсотки за користування.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10) витрати по сплаті судового збору в розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1 990 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов