Постановление суда № 139071802, 18.08.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

607/23810/25

1-кс/604/82/26

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року сел. Підволочиськ

Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, -

в с т а н о в и в:

До Підволочиського районного суду Тернопільської області за зміненою підсудністю надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Так, скаржник зазначає, що 13.03.2025 року слідчою суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_4 було вчинено кримінальне правопорушення, а саме не зобов`язано службових осіб Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявами від 24.01.2025 року та 17.02.2025року. Однак, слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 за його аналогічною заявою від 24.01.2025 року зобов`язала внести такі відомості до ЄРДР. У зв`язку з цим 14.10.2025 року він звернувся до уповноважених службових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, з заявою про вчинення суддею ОСОБА_4 кримінального правопорушення, після того неодноразово звертався з аналогічними заявами. Разом з тим, відомості про вчинення суддею кримінального правопорушення не внесені, хоча у її діях скаржник вбачає ознаки кримінальних правопорушень, таких як зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд скарги без його участі, що в силу положень ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги. Також, надав матеріали розгляду заяв ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень.

Розглянувши скаргу з додатками, ознайомившись з матеріалами Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, наданими на ухвалу суду, приходжу до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_3 необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Так, виходячи з положень ст. 214 КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30 червня 2020 року (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача його обов`язків від 03.01.2025 № 4, від 15.09.2025 № 294, від 10.07.2026 № 182), реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.

Аналізуючи викладені ОСОБА_3 аргументи у заяві про вчинення суддею кримінального правопорушення та скарзі на бездіяльність органів досудового розслідування, слідчий суддя встановив, що вони ґрунтуються на власній позиції скаржника та незгоді із їх діями та прийнятими рішеннями. Так, сам ОСОБА_3 у заяві про вчинення злочину від 14.10.2025 року зазначає про численні описки в ухвалі слідчого судді від 13.03.2025 року, однак трактує їх як неправдиві відомості. Більше того, зазначена ухвала слідчого оскаржувалася ОСОБА_3 , а надалі - й в касаційному порядку.

Прийняття суддями різних рішень є цілком природним і правомірним процесом. Кожен виконавець є окремою людиною з індивідуальним сприйняттям. Стаття 94 КПК України лише формалізує це природне право на власне «внутрішнє переконання». Вона дозволяє самостійно оцінювати факти. Тому розбіжність у висновках суддів свідчить про незалежність дослідження обставин, а не про наявність правопорушення.

На думку слідчого судді, подана ОСОБА_3 заява до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, оскільки вона не містить об`єктивних даних, які б підтверджували реальність конкретної події кримінального правопорушення та свідчили б про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій осіб за відповідними статтями КК України.

Отже, підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 відсутні. А тому, уповноважена особа Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, обґрунтовано відмовила у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1