Приговор № 139070656, 18.08.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2169/24

пров. № 1-кп/544/34/2026

Номер рядка звіту 18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024175580000202 від 05.09.2024, за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гурбинці Пирятинського району Полтавської області, розлученого, з середньою спеціальною освітою, має на утримані двох неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, є особою з інвалідністю 3 (третьої) групи; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

1) 20.03.2025 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.125, ч.1 ст.162, ч.1 ст.70 КК України до 1 року обмеження волі;

2) 25.07.2025 Пирятинським районним судом Полтавської області за ст.126-1, ч.4 ст.70 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.03.2026 вирок Пирятинського районного суду від 25.07.2025 відносно ОСОБА_4 змінено. Виключено з вироку посилання на обтяжуючу обставину вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя. В іншій частині вирок суду залишено без змін;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 28 серпня 2024 року приблизно 15:00год, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебував за місцем свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де вони вживали алкогольні напої. У цей час ОСОБА_6 зробила ОСОБА_4 зауваження, внаслідок чого між ними виникла словесна суперечка, у зв`язку з якою у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . У подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, стоячи навпроти ОСОБА_6 , яка знаходилась у положенні сидячи, наніс останній один удар кулаком правої руки в праву скроневу ділянку, один удар кулаком правої руки в праву очну ділянку, один удар кулаком правої руки в нижню щелепу справа.

У подальшому, того ж дня, після 15:00год (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебував біля магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_6 , де він продовжив реалізовувати свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, стоячи навпроти ОСОБА_6 , яка знаходилась у положенні сидячи, наніс останній один удар кулаком правої руки в нижню щелепу.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді гематоми правої очно-вилицево-брівно-щічно-щелепних ділянок справа та підщелепної ділянки справа з переломом лобової гілки виличної кістки справа та закритою черепно-мозковою травмою зі струсом головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав частково. Суду пояснив, що приблизно у кінці серпня 2024 року він копав вдома картоплю. Йому допомагали ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Потім вони під час перерви вживали алкогольні напої і у нього з ОСОБА_6 виник конфлікт щодо його дітей. Він не стримався та вдарив її лише один раз (не більше) в обличчя, внаслідок чого вона впала. Потім вони всі разом поїхали на тракторці ОСОБА_10 . Зупинились біля магазину в с.Гурбинці купити алкоголь. Потерпіла сиділа в причепі. Він до неї підійшов та вдарив один раз в обличчя. Вона випала з причепу. ОСОБА_11 забрав ОСОБА_6 до себе додому, а вони з її чоловіком поїхали далі. Через деякий час вони знову випивали з ОСОБА_6 та її чоловіком, але вона йому ніяких фінансових претензій не висувала. У скоєному кається, більше такого вчиняти не буде, просить суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 28.08.2024 вона з чоловіком приїхали до обвинуваченого. Крім них там були знайома ОСОБА_12 з чоловіком та ОСОБА_9 . Вони всі разом вживали алкоголь. У них з ОСОБА_4 зайшла розмова за його дітей, після якої він вдарив її кулаком правої руки в обличчя декілька разів, був хруст в голові і вона втратила свідомість. Потім вони поїхали на міні тракторі до магазину. Чоловік їй розповідав, що коли вона сиділа в причепі трактора ОСОБА_4 знову її вдарив, але вона цього не пам`ятає. В лікарню після отриманих ушкоджень пішла через декілька днів. Пробачення ОСОБА_4 у неї не просив, шкоду не пропонував відшкодувати. Просить покарати ОСОБА_4 згідно закону.

У силу ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду свою вину у вчиненні злочину за ч.1 ст.122 КК України визнав частково, його винуватість повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, досліджених безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_6 від 05.09.2024, де вона вказала, що 28.08.2024 близько 15-00год за адресою: с.Гурбинці вул.Лісова, ОСОБА_13 наніс їй тілесні ушкодження (а.с.45);

- протоколом огляду місця події від 06.09.2024 з фототаблицею, яка є додатком до протоколу. У вказаних доказах зафіксовано місце події, а саме: парковка, що розташована поруч з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 . Свідок ОСОБА_7 вказав місце, де було заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_6 , а саме на парковці поруч з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на відстані близько 10м від магазину (а.с.47-51);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2024, в якому зафіксовано вилучення в КП «Пирятинська лікарня» історії хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_6 (а.с.52-58);

- протоколом огляду місця події від 11.09.2024 з фототаблицею, яка є додатком до протоколу, де зафіксовано місце події, а саме: територія домоволодіння по АДРЕСА_1 . В ході огляду місця події ОСОБА_4 вказав на місце, де знаходилась ОСОБА_6 в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень (а.с.62-69);

- висновком судово - медичного експерта ОСОБА_14 №220 від 12.09.2024, де вказано, що у ОСОБА_6 згідно огляду та медичної документації на її імя маються тілесні ушкодження у вигляді гематоми правої очно-вилицево-брівно-щічно-щелепних ділянок справа та підщелепної ділянки справа з переломом лобової гілки виличної кістки справа та закритою черепно-мозковою травмою зі струсом головного мозку, що утворились від ударної дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кисть руки, стиснута в кулак, і можливо нога у взутті, та утворилися можливо в строк та обставинах і положенні, вказаних у постанові та власне підекспертною і передуючих госпіталізації, в результаті близько (не менше) трьох травмоконтактів в указані ділянки обличчя справа, які проглядаються у вигляді більш інтенсивно забарвлених ділянок та зливаються між собою і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Вказані тілесні ушкодження не є характерними для самооборони, а їх утворення в результаті самоспричинення при падінні на площину з висоти власного зросту вбачається практично неймовірними (а.с.70-42);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.09.2024 з потерпілою ОСОБА_6 та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано відтворення обставин події, а саме нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та їх механізм, що мало місце 28.08.2024 (а.с.73-78);

- висновком судово - медичного експерта ОСОБА_14 №221 від 12.09.2024, де зафіксовано, що покази потерпілої ОСОБА_6 , дані нею в ході слідчого експерименту, не протирічать та частково підтверджуються отриманими судово-медичними даними як за механізмом так і за місцем нанесення ушкоджень і приблизно за кількістю нанесених ударів (а.с.79-80);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.09.2024 зі свідком ОСОБА_7 та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано відтворення обставин події, а саме нанесення ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та їх механізм, що мало місце 28.08.2024 (а.с.81-85);

- висновком судово - медичного експерта ОСОБА_14 №222 від 12.09.2024, де зафіксовано, що покази свідка ОСОБА_7 , дані ним в ході слідчого експерименту, підтверджуються даним, отриманими в ході експертизи ОСОБА_6 як за механізмом нанесення ушкоджень так і за місцем їх нанесення і не протирічать вказаній кількості їх нанесень (а.с.86-87);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2024 зі свідком ОСОБА_8 та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано відтворення обставин події, а саме нанесення ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та їх механізм, що мало місце 28.08.2024 (а.с.88-92);

- висновком судово - медичного експерта ОСОБА_14 №225 від 14.09.2024-16.09.2024, де зафіксовано, що покази свідка ОСОБА_8 , дані ним в ході слідчого експерименту, підтверджуються судово-медичним даним, отриманими в ході експертизи ОСОБА_6 , а саме нанесенням тілесних ушкоджень в праву половину обличчя голови та за механізмом нанесення ушкоджень (а.с.93-94);

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , який у судовому засіданні підтвердив факт нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 28.08.2024;

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні пояснила, що 28.08.2024 вона з чоловіком приїхали до обвинуваченого. Крім них там були знайома ОСОБА_12 з чоловіком та ОСОБА_9 . Вони всі разом вживали алкоголь. У них з ОСОБА_4 зайшла розмова за його дітей, після якої він вдарив її кулаком правої руки в обличчя декілька разів, був хруст в голові і вона втратила свідомість. Потім вони поїхали на міні тракторі до магазину. Чоловік їй розповідав, що коли вона сиділа в причепі трактора ОСОБА_4 знову її вдарив, але вона цього не пам`ятає. В лікарню після отриманих ушкоджень пішла через декілька днів.

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який у судовому засіданні пояснив, що у серпні 2024 року він з дружиною був в гостях у ОСОБА_4 в с.Гурбинці. Там були ще троє людей, в тому числі і ОСОБА_9 . Вони відпочивали і до його дружини підійшов ОСОБА_16 та вдарив її три рази правою рукою. ОСОБА_16 відтягли від дружини. Потім вони всі разом поїхали по воду на річку. Доїхали до магазину, зупинились. Дружина сиділа в причепі, коли до неї підійшов ОСОБА_4 та вдарив її в щелепу. У неї пішла кров та вони злізли з причепу.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Дані про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, його показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, проаналізувавши перераховані вище докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, і аналіз цих доказів привів до того, що вони є такими, що доводять повністю поза розумним сумнівомвинуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, тому суд уважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, який свою вину визнав; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність; має хронічні захворювання та є особою з інвалідністю 3 групи «інвалідність армії»; має на утриманні двох неповнолітніх дітей; до адміністративної відповідальності не притягувався, раніше неодноразово судимий.

За сукупності наведених вище обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також думку прокурора та потерпілої, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, співмірності та індивідуалізації і не потягне за собою порушення засад виваженості.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.07.2025 за ст.126-1, ч.4 ст.70, ст.72 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, до ухвалення вироку Пирятинським районним судом Полтавської області від 25.07.2025, тому суд уважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувався. Згідно вироку Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.07.2025 ОСОБА_4 утримується під вартою з 08.05.2025. Тому з урахуванням викладеного суд уважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання час відбування ОСОБА_4 покарання за попереднім вироком, та початок строку відбування покарання за даним вироком ОСОБА_4 рахувати з 08 липня 2025 року.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити покарання за даним законом у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком з покаранням, призначеним вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.07.2025, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 2 (два) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 08 липня 2025 року.

Речові докази: історію хвороби стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_6 , що передана на зберігання КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» - з набранням вироком законної сили залишити власнику КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради».

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1