Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/585/26
Провадження № 2/162/458/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В,
з участю секретаря судового засідання Будько І.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 09.07.2026 до Любешівського районного суду Волинської області надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено Договір № 200502-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 25.08.2025 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 200502-КС-002 про надання кредиту. 25.08.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 200502-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «UA-5499» на номер телефону, зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 28 000 гривень. Плата за користування кредитом є фіксованою та ставить 1% за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику кошти у розмірі 28000 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальник вказав при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті). Також ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 27.09.2025 уклали додаткову угоду до договору № 200502-КС-002, відповідно до умов якої змінено термін дії договору до 23.05.2026; 19.01.2026 уклали додаткову угоду, відповідно до умов якої змінено термін дії договору до 25.05.2026. Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 59598,9 гривень, чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у нього станом на 08.06.2026 утворилась заборгованість за Договором № 200502-КС-002 про надання кредиту у розмірі 46568,98 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 25289,96 гривень; суми прострочених платежів по процентах 21279,02 гривень. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» вищевказану заборгованість та сплачений судовий збір.
Ухвалою судді від 13.07.2026 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали, задоволено клопотання представника позивача про витребування інформації, що містить банківську таємницю.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить здійснювати розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 25.08.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено Договір № 200502-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до якого, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 28000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Сторонами відповідно до умов договору погоджено, що кредит надається строком на 16 тижнів, до 15.12.2025. Комісія за надання кредиту 5600 гривень. За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка 1 % в день (п. 2.4) і знижена 1% в день впродовж перших семи днів користування кредитом (п. 10.2, 10.3). Договір підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «UA-5499».
25.08.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцент) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 200502-КС-002 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.
27.09.2025 ТОВ «Бізнес позика» та відповідач уклали додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої кількість днів користування кредитом, що залишається після її укладення, - 239, тобто строк кредитування продовжено до 23.05.2026. Незалежно від того, які процентні ставки застосовувалися за користування Кредитом до укладення цієї Додаткової угоди, з дати укладення Додаткової угоди нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,90% в день на залишок суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з наступного дня після укладення цієї Додаткової угоди до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту. Вказана угода підписана у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «UA-1013».
19.01.2026 ТОВ «Бізнес позика» та відповідач уклали додаткову угоду № 5, відповідно до умов якої кількість днів користування кредитом, що залишається після її укладення, - 127, тобто строк кредитування продовжено до 25.05.2026. Позичальник зобов`язується до кінця доби дати укладення цієї Додаткової угоди сплатити Кредитодавцю платіж у розмірі 3 545 грн, який буде зарахований на погашення заборгованості за Договором. Після отримання Кредитодавцем платежу, Кредитодавець припинить зобов`язання Позичальника за Договором у розмірі 1 611,68 грн шляхом прощення боргу в силу положень ст. 605 Цивільного кодексу України Вказана угода підписана у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «UA-6342».
Із візуальних форм послідовності дій клієнта встановлено послідовність дій ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору № 200502-КС-002 від 25.08.2025 та додаткових угод до нього від 27.09.2025 та 19.01.2026.
Із анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи) встановлено, що ОСОБА_1 вказав адресу його проживання, паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, номер банківського рахунка для перерахування коштів ( НОМЕР_1 ), що є підтвердженням здійсненої ним процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
До підписання договору № 200502-КС-002 відповідач електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «UA-5583» підписав паспорт споживчого кредиту, підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що були надані, виходячи з обраних ним умов кредитування (розділ 7 паспорту споживчого кредиту).
Позивач 25.08.2025 на виконання зобов`язань за договором № 200502-КС-002 від 25.08.2025 перерахував на банківську карту № НОМЕР_2 кошти в сумі 28000 гривень, про що свідчить підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 28000 гривень підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами, у тому числі, витребуваними судом документами з АТ КБ «ПриватБанк» - випискою по рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .
Судом також установлено, що відповідач активно користувався кредитними коштами.
Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідач кошти повернув частково.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п. п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Кредитний договір № 200502-КС-002 від 25.08.2025 з додатковими угодами до нього укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимог Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Як встановлено судом із розрахунку заборгованості за договором № № 200502-КС-002 від 25.08.2025 станом на 08.06.2026 утворилась заборгованість за Договором № 200502-КС-002 про надання кредиту у розмірі 46568,98 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 25289,96 гривень; суми прострочених платежів по процентах 21279,02 гривень.
Стороною відповідача не спростовано факту отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, а також не спростовано (не надано свого розрахунку) заборгованості за кредитним договором.
У розрахунку зазначено, що відповідач частково сплачував заборгованість за кредитним договором, а кошти зараховувалися, серед іншого, на погашення комісії та нарахувань за ст.625 ЦК України.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як вбачається з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 4 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Загальні витрати за споживчим кредитом включають в себе комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
У цій справі одноразова комісія встановлена за видачу кредиту, передбачена умовами договору про надання кредиту (п. 2.5) і є складовою загальних витрат за споживчим, не включає в себе додаткових та/або супутніх послуг за договором. Тому на підставі викладеного, зважаючи на обсяг позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості по комісії за видачу кредиту.
Згідно з положеннями ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.5 договору встановлено, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 гривень.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Дія воєнного стану в Україні наразі триває.
Оскільки проценти річних на підставі ст.625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку їх сплати.
Пунктом 5.13 Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання зо Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у порядку черговості, визначеному ст.19 ЗУ «Про споживче кредитування».
Статтею 19 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит , зокрема, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
Часткове зарахування товариством платежів у погашення нарахованої відповідачу комісії за видачу кредиту (яка не є витратами кредитора, пов`язаними з одержанням виконання) за умови неповного погашення відсотків за користування кредитом та основної суми боргу (тіла кредиту), не відповідає нормам вищевказаної статті.
Крім цього, платежі були спрямовані також на погашення процентів на підставі ст.625 ЦК України, які не мали стягуватися з відповідача.
Тож суд здійснює перерахунок заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Станом на 15.09.2025, із урахуванням платежу у розмірі 2000 гривень, який був зарахований на погашення нарахованих відсотків, відповідачу мало бути нараховано 28000 гривень тіла кредиту, 4160 гривень відсотків за користування кредитом, 5600 гривень комісії. Відповідач 15.09.2025 сплатив у користь позивача 3000 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків. Таким чином, станом на 16.09.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 28000 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом 1160 гривень, 5600 гривень комісії.
Станом на 17.09.2025 відповідачу мало бути нараховано 28000 гривень тіла кредиту, 1720 гривень відсотків за користування кредитом, 5600 гривень комісії. Відповідач 17.09.2025 сплатив у користь позивача 1000 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків. Таким чином, станом на 18.09.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 28000 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом 720 гривень, 5600 гривень комісії.
Станом на 19.09.2025 відповідачу мало бути нараховано 28000 гривень тіла кредиту, 1280 гривень відсотків за користування кредитом, 5600 гривень комісії. Відповідач 19.09.2025 сплатив у користь позивача 1500 гривень, які повинні були бути спрямовані: на погашення відсотків у розмірі 1280 гривень, решта 220 гривень на погашення заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, станом на 20.09.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 27780 гривень, заборгованість за відсотками була відсутня, 5600 гривень комісії.
Станом на 22.09.2025 відповідачу мало бути нараховано 27780 гривень тіла кредиту, 833,4 гривень відсотків за користування кредитом, 5600 гривень комісії. Відповідач 22.09.2025 сплатив у користь позивача 6000 гривень, які повинні були бути спрямовані: на погашення відсотків у розмірі 833,4 гривень, решта 5166,6 гривень на погашення заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, станом на 23.09.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 22613,4 гривень, заборгованість за відсотками була відсутня, 5600 гривень комісії.
Станом на 25.09.2025 відповідачу мало бути нараховано 22613,4 гривень тіла кредиту, 678,40 гривень відсотків за користування кредитом, 5600 гривень комісії. Відповідач 25.09.2025 сплатив у користь позивача 1800 гривень, які повинні були бути спрямовані: на погашення відсотків у розмірі 678,40 гривень, решта 1121,6 гривень на погашення заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, станом на 26.09.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21491,8 гривень, заборгованість за відсотками була відсутня, 5600 гривень комісії.
Станом на 15.10.2025, з урахуванням умов додаткової угоди № 1, відповідачу мало бути нараховано 21491,8 гривень тіла кредиту, 3911,51 гривень відсотків за користування кредитом, 5600 гривень комісії. Відповідач 15.10.2025 сплатив у користь позивача 1000 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків. Таким чином, станом на 16.10.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21491,8 гривень, заборгованість за відсотками 2911,51 гривень, 5600 гривень комісії.
16.10.2025 відповідач сплатив у користь позивача 3000 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків. Таким чином, станом на 17.10.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21491,8 гривень, заборгованість за відсотками 104,94 гривень, 5600 гривень комісії.
17.10.2025 відповідач сплатив у користь позивача 330 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків, решта на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 18.10.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21460,13 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
21.10.2025 відповідач сплатив у користь позивача 2000 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення відсотків, нарахованих з 18.10.2025 до 21.10.2025 у розмірі 772,56 гривень, решта 1227,44 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 22.10.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20232,69 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
23.10.2025 відповідач сплатив у користь позивача 1700 гривень, з яких 364,19 гривень мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 1335,81 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 24.10.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18896,88 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
29.10.2025 відповідач сплатив у користь позивача 950 гривень, з яких 364,19 гривень мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 1335,81 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 24.10.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18896,88 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
30.10.2025 відповідач сплатив у користь позивача 600 гривень, з яких 170,07 гривень мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 429,93 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 31.10.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18466,95 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
03.11.2025 відповідач сплатив у користь позивача 3000 гривень, з яких 664,81 гривні мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 2335,19 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 04.11.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16131,76 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
06.11.2025 відповідач сплатив у користь позивача 2419,4 гривень, з яких 435,56 гривень мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 1983,84 гривні на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 07.11.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14147,92 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
13.11.2025 відповідач сплатив у користь позивача 1000 гривень, з яких 891,32 гривні мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 108,68 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 14.11.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14039,24 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
15.11.2025 відповідач сплатив у користь позивача 1500 гривень, з яких 252,71 гривні мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 1247,29 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 16.11.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12791,95 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
19.11.2025 відповідач сплатив у користь позивача 2463 гривень, з яких 460,51 гривні мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 2002,49 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 20.11.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10789,46 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
26.11.2025 відповідач сплатив у користь позивача 5000 гривень, з яких 679,74 гривні мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 4320,26 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 27.11.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6469,2 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
10.12.2025 відповідач сплатив у користь позивача 3000 гривень, з яких 815,12 гривень мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 2184,88 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 11.12.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4284,32 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
16.12.2025 відповідач сплатив у користь позивача 1926 гривень, з яких 231,35 гривня мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 1694,65 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 17.12.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2589,67 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
27.12.2025 відповідач сплатив у користь позивача 1430 гривень, з яких 256,38 гривень мали бути спрямовані на погашення відсотків, решта 1173,62 гривень на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 28.12.2025 за відповідачем залишалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1416,05 гривень, заборгованість за відсотками відсутня, 5600 гривень комісії.
02.01.2026 відповідач сплатив у користь позивача 3533 гривень, з яких 76,47 гривень мали бути спрямовані на погашення відсотків, 1416,05 гривень на погашення тіла кредиту, решта 2040,48 на погашення комісії. Таким чином, станом на 03.01.2026 заборгованість за тілом кредиту та за відсотками відсутня, заборгованість по комісії 3559,52 гривень.
07.01.2026 відповідач сплатив у користь позивача 1300 гривень, які повинні були бути спрямовані на погашення комісії. Отож станом на 08.01.2026 за відповідачем залишилась заборгованість за комісією у розмірі 2259,52 гривень.
Враховуючи, що 19.01.2026 відповідач сплатив 3545 гривень, станом на 20.01.2026 заборгованість була погашена у повному обсязі.
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ; код ЄДРПОУ 41084239).
Представник позивача: Дармограй Анастасія Тимофіївна (адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ
Судебное решение № 139068666, Любешівський районний суд Волинської області было принято 17.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 162/585/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: