Решение № 139067410, 11.08.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

11 серпня 2026 року Єдиний унікальний № 501/2535/26 Провадження № 2-о/501/115/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.

номер справи № 501/2535/26 провадження № 2-о/501/115/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за заявою заявника: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області; ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад обставин правовідносин.

02 червня 2026 року ОСОБА_3 звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на наступне.

ОСОБА_4 на праві власності належить частина квартири АДРЕСА_1 .

Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20 січня 1994 року, виданого на підставі розпорядження Іллічівської міської роди № 1729 від 20 січня 1994 року та зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Іллічівської міської ради 03 березня 1994 року за реєстровим N? 153.

При оформленні документів про право власності на квартиру (свідоцтво про право власності на квартиру, розпорядження органу приватизації, реєстраційне посвідчення) було допущено помилку в написанні прізвища та по-батькові заявниці які перешкоджають їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на особистий розсуд.

В розпорядженні органу приватизації, а потім в свідоцтві про право власності на квартиру, та в реєстраційному посвідчені прізвище заявниці написано « ОСОБА_5 » по-батькові заявниці записано « ОСОБА_6 », так як фактично по паспорту громадянки України прізвище заявниці « ОСОБА_7 , а по - батькові взагалі відсутнє.

3 приводу виправлення зазначеної помилки, заявниця зверталась до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області проте, заявниці була надана уста відповідь, що з метою вирішення цієї проблеми їй необхідно звернутись до суду.

Заявник вважає, причина такого написання по-батькові перекладання її прізвища з російської на українську мови без дотриманням правил українського правопису, який існує в Україні.

Внаслідок такої помилкової транс літери у заявниці на даний час, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує її особу та правовстановлюючим документом про власність на квартиру, який був виданий на її імя.

Заявник в судове засідання не з`явилась, прохала розгляд справи проводити за її відсутністю, заяву щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з`явився, надав заяву, в якій підтримав заяву просив проводити розгляд справи за своєї відсутності.

Представник заінтересованої особи: Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення вимог не заперечує.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року, провадження у вищевказаній справі відкрито, призначено судове засідання за правилами окремого провадження.

Заінтересованим особам запропоновано в строк до 30 червня 2026 року подати відзив (заперечення). Відзивів (заперечення) до суду не надходило.

Заявник в судове засідання не з`явилась. Представник заявника надала заяву, в якій прохала розгляд справи проводити за її відсутністю, заяву щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити. (а.с. 35).

Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з`явився, надав заяву, в якій підтримав заяву та зазначив, що заявниця його рідна матір, правильне написання її прізвища та імені « ОСОБА_3 », квартира АДРЕСА_1 є їх спільною власністю. Розгляд справи просив проводити за його відсутності. (а.с. 19).

Представник заінтересованої особи: Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення вимог не заперечує. (а.с. 36-37).

За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодекс України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

У разі неявки в судове за сідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно копії паспорту громадянина України (серії НОМЕР_1 , виданого Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 10 грудня 1997 р.) ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . На аркуші 2 копії паспорту зазначено мовою оригіналу « ОСОБА_8 ». (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 , виданого 26 серпня 1975 року) батьками ОСОБА_2 зазначені мовою оригіналу « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 ). (а.с. 8).

З копії паспорту громадянина України (серії НОМЕР_3 , виданого Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 09 жовтня 1996 р.) ОСОБА_11 ,народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , На аркуші 2 копії паспорту зазначено мовою оригінала « ОСОБА_10 ». (а.с.5).

Відповідно до копії розпорядження органу приватизації від 20 січня 1994 року № 1729, прізвище заявниці зазначено « ОСОБА_12 », від якої надійшла заява з проханням наймача « ОСОБА_13 » передати квартиру, в якій вона мешкає, в приватну спільну власність, а саме квартиру за адресою: квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 20 січня 1994 року виданого на підставі розпорядження Іллічівської міської роди № 1729 від 20 січня 1994 року та зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Іллічівської міської ради 03 березня 1994 року за реєстровим N? 15, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної власності: « ОСОБА_14 » та членам її сім`ї: « ОСОБА_2 ». (а.с. 12).

В копії реєстраційного свідоцтва зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована за: « ОСОБА_15 » та « ОСОБА_2 » на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 січня 1994 року. (а.с. 10).

Мотивувальна частина та засновані Судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедент ній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», визначено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, на підставі вказаних доказів, Судом встановлено, що існує невідповідність у прізвищі заявника, яке вказано у правовстановлюючих документах, інших документах та в паспорті особи , також те що розбіжність у написанні прізвищ виникла в результаті описки (граматичної помилки).

Відтак, враховуючи наведені заявником у заяві доводи щодо зазначеного не викликають у суду будь-яких сумнівів.

Згідно із ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку також, те, що встановлення даного факту необхідно заявниці для реалізації свого права щодо розпорядження майном, Суд вважає, що заява є доведеною та підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Судові витрати Суд залишає за рахунок заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 76-82, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області; ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розпорядження органу приватизації № 1729 від 20 січня 1994 року про приватизацію квартири за адресою - АДРЕСА_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтва про право власності на житло від 20 січня 1994 року квартири за адресою - АДРЕСА_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційного посвідчення від 03 березня 1994 року № 153 на квартиру за адресою - АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий