Решение № 139066537, 18.08.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/861/26

2/729/824/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 серпня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі: судді Бойко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 20.05.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС Банк» було підписано Заяву-Договір № 0031667 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

За умовами договору відповідачу було надано споживчий кредит у сумі 15384,62 грн. строком на 24 місяці з фіксованою процентною ставкою 18% річних. Банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача.

05.03.2020 між АТ «РВС Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 05/03/2020-01, згідно з яким позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати щомісячних платежів, у відповідача станом на 29.05.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 14317,61 грн.

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та умов Публічної пропозиції, за період з 05.03.2020 по 23.02.2022 позивачем додатково нараховано 847,49 грн. 3% річних та 2720,51 грн. інфляційних втрат. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «Паріс» становить 17885,61 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, разом із судовими витратами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем її реєстрації, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній».

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослiдивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов пiдлягає задоволенню з наступних пiдстав.

Судом встановлено, що 20.05.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС Банк» було підписано Заяву-Договір № 0031667 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 47).

Зі змісту вищевказаної Заяви-Договору слідує, що відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку і беззастережно приєдналася до його умов.

На підставі вищевказаної Заяви-Договору відповідачу було надано споживний кредит шляхом перерахунку на картковий рахунок 15384,62 грн., строк дії кредиту - 24 місяці, процентна ставка 18% річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту - 2,5% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3% від суми наданого кредиту.

ТОВ «ФК «Паріс» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у розмірі 15384,62 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 4013 від 20.05.2019 року та № 4014 від 20.05.2019 року (а.с. 50).

05.03.2020 між АТ «РВС Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 05/03/2020-01, відповідно до умов якого АТ «РВС Банк» в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України, відступило (передало), а ТОВ «ФК «Паріс» прийняло (набуло) права вимоги АТ «РВС Банк» за кредитними договорами, зазначеними у Додатку № 1 до Договору (а.с. 27-29).

Відповідно до Додатку № 1 до вищевказаного Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до ОСОБА_1 за Заявою-Договором № 0031667 від 20.05.2019 року (а.с.34 зв.ст.).

З наданого ТОВ «ФК «Паріс» розрахунку заборгованості слідує, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за Заявою-Договором № 0031667 від 20.05.2019 року станом на 29.05.2026 у неї утворилася заборгованість у розмірі 14371,61 грн., що складається з: тіла кредиту 13211, 53 грн.; відсотків 1106,08 грн.(а.с. 97-98)

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та умов Публічної пропозиції, за період з 05.03.2020 по 23.02.2022 позивачем додатково нараховано 847,49 грн. 3% річних та 2720,51 грн. інфляційних втрат (а.с.99).

02.04.2020 ТОВ «ФК «Паріс» направляло на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості по кредитного договору, однак остання була залишена без задоволення (а.с. 26) .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ТОВ «ФК «Паріс» набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до відповідача щодо погашення наявної у нього заборгованості, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже позивачем доведено як право вимоги, так і суму заборгованості по кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач правомірно включив вимогу про стягнення даних сум, розмір яких не викликає у суду сумніву. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 17885,61 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, стороною відповідача, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат, не подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.03.2025 року по справі № 275/150/22 (провадження 61-13766св24).

Таким чином, суд з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 633, 634, 638, 640, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» заборгованість у розмірі 17885 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 61 коп., з яких: 13211,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1106,08 грн. - заборгованість за процентами.; 847,49 грн.-3% річних за користування грошовими коштами за період з 05.03.2020 року по 23.02.2022 року ; 2720,51 грн.- інфляційні втрати за період з 05.03.2020 року по 23.02.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., разом у розмірі 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» код ЄДРПОУ 38962392, юридична адреса: м. Київ, вул. Передславинська, буд. 37, офіс 535.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.І. Бойко