Решение № 139064697, 17.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/2528/26

Номер провадження 2/337/2102/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 серпня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В. за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (надалі ТОВ «ФК «Солвентіс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № 3611819 від 23.05.2020 у розмірі 26960,00 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 23.05.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 3611819.

За цим Договором кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов Договору.

Таким чином, відповідачка уклала Кредитний договір № 3611819 від 23.05.2020 із ТОВ «Алекскредит» та отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000,00 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» укладений договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-31102025.

Згідно договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3611819 від 23.05.2020. Таким чином, сума боргу перед новим кредитором становить 26960,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками 22960,00 грн.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

19.06.2026 на адресу суду з АТ КБ «Приватбанк» надійшли витребувані докази.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» у судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання двічі не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась у відповідності до ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки зареєстрована на тимчасово окупованій території України, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 23.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 3611819.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору сума кредиту складає 4000,00 грн.

Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (п. 1.4 Кредитного договору).

За змістом п. 1.5 Кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26 Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Згідно п. 1.6 Кредитного договору розрахунок зобов`язань (п. 2.18 Правил) позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту (п. 2.28 Правил) та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6 Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25 Правил) та за загальними умовами кредитування (п. 2.15 Правил).

Відповідно до п. 1.7 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

1.7.1 У випадку використання кредиту (п. 2.20 Правил) менше ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12 Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3 цього Договору суми кредиту;

1.7.2 У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3 Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 23.05.2020 до 22.06.2020 (включно) (базовий період п. 2.4 Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53 % (акційна ставка (п. 2.1 Правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34 Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 5836,00 грн., у тому числі основна сума кредиту 4000,00 грн., проценти за користування кредитом 1836,00 грн.;

1.7.3 При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:

в базовий період з 23.05.2020 до 22.06.2020 (включно) 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка п. 2.3 Правил);

в спеціальний період (п. 2.40 Правил) з 23.06.2020 до 19.12.2020 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка п. 2.34 Правил).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6045,40 грн.;

У п. 3.1 Кредитного договору сторони погодили, що строк дії Договору (п. 2.41 Правил) встановлюється з дати укладення Договору (п. 2.9 Правил) 23.05.2020 до кінцевої дати виконання Договору 19.12.2020 (включно). Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яка мала місце під час дії Договору.

У п. 8 Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: адреса, РНОКПП, електронна адреса, номер телефону, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітної послідовності «PS3611819», проставлений ОСОБА_1 .

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення авторизації та входу в особистий кабінет на веб-сайті, кредитний договір між кредитором та позичальником не був би укладений. Електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що договір про надання кредиту № 3611819 від 23.05.2020 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.

У матеріалах справи наявний графік платежів, який є додатком до договору про надання кредиту № 3611819 від 23.05.2020.

Також матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 , за змістом якого остання була ознайомлена з умовами кредитування та орієнтованою загальною вартістю кредиту.

Факт перерахування 23.05.2020 грошових коштів у розмірі 4000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 в системі WayForPay підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» № 6242-ВП від 21.11.2025 та випискою по рахунку.

Листом № 20.1.0.0.0/7-260526/122885-БТ від 04.06.2026 АТ КБ «Приватбанк» підтвердило належність банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 29.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 3611819 від 23.05.2020.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» було укладено договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 31.10.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 3611819 від 23.05.2020.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Алекскредит» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3611819 від 23.05.2020 станом на 29.10.2025 складає 26960,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 22960,00 грн. заборгованість за відсотками.

Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4000,00 грн. відповідачці нарахована обґрунтовано, тож вона підлягає стягненню у повному обсязі.

Що стосується стягнення заборгованості за відсотками, суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Кредитним договором № 3611819 від 23.05.2020 визначено різні періоди кредитування, проте чітко визначено граничний термін повернення кредитних коштів до 19.12.2020 (включно).

Отже, нарахування відсотків після 19.12.2020 є неправомірним. Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки у розмірі 16960,00 грн., які нараховані по 19.12.2020 включно.

Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредитної лінії кредитним договором № 3611819 від 23.05.2020 матеріали справи не містять.

Оскільки ОСОБА_1 не сплатила обґрунтовано нараховану заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачка не надала суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 3611819 від 10.04.2026.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 20960,00 грн. х 2662,40 грн. / 26960,00 грн. = 2069,88 грн.

Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи ТОВ «ФК «Солвентіс» надавалась професійна правнича допомога Адвокатським бюро «Анна Литвин і партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 43657029 від 02.01.2026.

Відповідно до акту надання послуг № 3611819 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026, Адвокатське бюро «Анна Литвин і партнери» надало ТОВ «ФК «Солвентіс» правові послуги у зв`язку з розглядом даної цивільної справи на загальну суму 6000,00 грн.

Суд ураховує, що з 02.01.2026 між ТОВ «ФК «Солвентіс» та Адвокатським бюро «Анна Литвин і партнери» діє рамковий договір, який не вимагає усної, письмової консультації, окремого правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій. Формування додатків до позовної заяви взагалі не є самостійною правничою послугою. Отже, зазначення цих робіт є лише намаганням штучно збільшити розмір стягуваних витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтованими лише є витрати на складання позовної заяви у розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., але пропорційно задоволеним позовним вимогам: 20960,00 грн. х 3000,00 грн. / 26960,00 грн. = 2332,34 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код у ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за Договором про надання кредиту № 3611819 від 23.05.2020 у розмірі 20960,00 грн. (двадцять тисячі дев`ятсот шістдесят грн. 00 коп.), з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 16960,00 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код у ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судовий збір у розмірі 2069,88 грн. (дві тисячі шістдесят дев`ять грн. 88 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код у ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) витрати на правничу допомогу у розмірі 2332,34 грн. (дві тисячі триста тридцять дві грн. 34 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик