№ 139060324, 17.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4254/26

провадження № 3/405/625/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про сімейний стан, наявність утриманців та місце роботи якого відсутні,

за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 13.06.2026 о 00 год 59 хв біля будинку №16 на вул. Генерала Шумілова у м. Кропивницькому керував автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, результат огляду становив 0,47 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 у зазначених місці та часі керував автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, після того як постановою серії ЕНА №6968637 від 05.04.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

18.06.2026 зазначені протоколи надійшли до Подільського районного суду міста Кропивницького. Постановою суду від 19.06.2026 матеріали справи №405/4254/26 (провадження №3/405/625/26) за ч. 1 ст. 130 КУпАП та справи №405/4280/26 (провадження №3/405/642/26) за ч. 5 ст. 126 КУпАП об`єднано в одне провадження, якому визначено номер справи 405/4254/26 та номер провадження 3/405/625/26 (а.с. 910).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за його відсутності, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення її розгляду.

ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 17.08.2026, повідомлений належно та завчасно в порядку, передбаченому ст. 277-2 КУпАП, шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, яку він зазначив під час складання протоколів про адміністративні правопорушення: вул. Бобринецький шлях, буд. 35, м. Кропивницький. Отримання ОСОБА_1 судової повістки підтверджується його особистим підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення від 16.07.2026 (а.с. 41).

Крім того, судом уживалися додаткові заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошень про його виклик на офіційному вебсайті Подільського районного суду міста Кропивницького (а.с. 2526, 3132).

Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, ОСОБА_1 у судове засідання 17.08.2026 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

З огляду на належне повідомлення ОСОБА_1 , відсутність клопотання про відкладення розгляду справи та те, що ст. 268 КУпАП не передбачає обов`язкової участі особи під час розгляду справ за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691617 від 13.06.2026, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Стан сп`яніння встановлено за результатом огляду, проведеного о 01 год 05 хв 13.06.2026 за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, серійний номер ARHJ-0311, тест №3398, 0,47 ‰ (а.с. 1);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу та роздруківкою результату тестування за допомогою Drager Alcotest 6820, серійний номер ARHJ-0311, тест №3398, згідно з якими огляд ОСОБА_1 проведено о 01 год 05 хв 13.06.2026, а його результат становив 0,47 ‰ (а.с. 23);

-довідкою, сформованою за даними ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України», відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував (а.с. 5);

-відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції та нагрудної камери поліцейського, які містяться на DVD-R диску з написом «А/Яковенко» та були досліджені в судовому засіданні. На відеозаписах зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем, проведення за його згодою огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager, результат огляду 0,47 ‰, а також згоду ОСОБА_1 із цим результатом (а.с. 6).

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та із застосуванням відеозапису. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки та погодився з його результатом 0,47 ‰. Отже, огляд проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, а його результат є належним і допустимим доказом.

Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння.

Досліджені докази узгоджуються між собою, не містять істотних суперечностей та в сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 було порушено.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи викладене, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до довідки про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом за даними ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримувала (а.с.5). З огляду на дану обставину, суд зазначає наступне.

Так, суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Із аналізу вищевказаної норми закону, а саме ч.1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що її санкція не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу, який обов`язково поєднаний із позбавленням права керування транспортними засобами.

У законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде саме про право керування транспортними засобами. Таке право особа набуває внаслідок проходження відповідного навчання, отримання навиків водіння, що дає підстави відповідним органам для видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

При цьому, у даному випадку загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч.1 ст.33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відноситься до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки.

Стаття 30 КУпАП (із змінами та доповненнями) не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Зазначене кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (справа №702/301/20), згідно якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Відповідно суд приходить до висновку, що відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія не виключає його відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суб`єктом цього правопорушення є особа, яка фактично керує транспортним засобом. Матеріалами справи, зокрема відеозаписами, безпосередньо підтверджено факт керування ОСОБА_1 автомобілем.

Оцінивши докази щодо правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд також доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Його вина підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691626 від 13.06.2026, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 13.06.2026 о 00 год 59 хв біля будинку №16 на вул. Генерала Шумілова у м. Кропивницькому керував автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року (а.с. 12);

-довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно з якою постановою серії ЕНА №6968637 від 05.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Матеріали справи не містять відомостей про скасування зазначеної постанови (а.с. 13);

-довідкою, відповідно до якої в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про власника автомобіля «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , відсутні (а.с. 14);

-довідкою, сформованою за даними ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України», відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував (а.с. 15);

-відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції та нагрудної камери поліцейського, які містяться на DVD-R диску з написом «А/Яковенко» та були досліджені в судовому засіданні. Відеозаписами підтверджено керування ОСОБА_1 13.06.2026 о 00 год 59 хв біля будинку №16 на вул. Генерала Шумілова у м. Кропивницькому автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 16).

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, установлених частинами другою четвертою цієї статті.

Судом установлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував і права керування транспортними засобами не набував. Постановою серії ЕНА №6968637 від 05.04.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Незважаючи на це, 13.06.2026, тобто протягом року після попереднього притягнення до адміністративної відповідальності, він знову керував транспортним засобом, не маючи права керування.

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водія штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Отже, більш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки санкція цієї норми є суворішою порівняно із санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення підлягає накладенню в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія не перешкоджає застосуванню передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Санкція цієї норми передбачає обов`язкове позбавлення такого права на строк від п`яти до семи років і не містить винятків для осіб, які раніше не отримували посвідчення водія. Зазначене стягнення встановлює заборону на реалізацію права керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку, зокрема й на його набуття та реалізацію в майбутньому.

Ураховуючи встановлені обставини правопорушень, визначену ст. 23 КУпАП мету адміністративного стягнення та відсутність обставин, які зумовлювали б необхідність застосування максимального строку позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає необхідним і достатнім призначити мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 28 КУпАП оплатне вилучення може застосовуватися лише щодо предметів, які перебувають у приватній власності правопорушника, якщо інше не передбачено законом.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що автомобіль «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. За даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про власника цього автомобіля відсутні. Отже, правові підстави для застосування оплатного вилучення транспортного засобу відсутні.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 належить накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позбавленням права керування транспортними засобами строком, який є мінімальним відповідно до частини санкції даної статті, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 28, 36, 40-1, 266, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, і відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф вноситься до установи банку України за такими реквізитами: рахунок №UA658999980313000149000011001; одержувач ГУК у Кіров. обл./Кіров. обл./21081300; код одержувача 37918230; банк одержувача Казначейство України (ЕАП); МФО банку 899998; призначення платежу штраф, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 ), Подільський районний суд міста Кропивницького, протокол серії ЕПР1 №691617 від 13.06.2026, протокол серії ЕПР1 №691626 від 13.06.2026.

Штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу, зазначеного в постанові, та витрати на облік відповідного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: судовий збір на користь держави ( ОСОБА_1 , справа №405/4254/26, Подільський районний суд міста Кропивницького).

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков