Постановление суда № 139056743, 18.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5031/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» (надалі відповідач), у якій просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08563783) щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 року, допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рік - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 294-ІХ на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 по 18.07.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн;

- зобов`язати Державну установу «Кропивницький слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08563783) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 року, перерахунок та виплату допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рік - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 294-ІХ на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 по 18.07.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №340/5031/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.08.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому, серед іншого, заявлено клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що позивач був звільнений зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України 30.09.2022, тоді як до суду звернувся лише 20.07.2026, тобто після спливу значного проміжку часу.

На переконання відповідача, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду.

Відповідач також посилається на постанову Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 та зазначає, що вимоги, право на які виникло після 19.07.2022, обмежені строком звернення до суду.

Крім цього, відповідач вказує, що ОСОБА_1 раніше звертався до суду з позовом у справі №340/4397/26, у якій ухвалою від 06.07.2026 позовну заяву було залишено без руху з мотивів необхідності вирішення питання щодо строку звернення до суду, а ухвалою від 08.07.2026 позовну заяву повернуто у зв`язку з її відкликанням позивачем.

Розглянувши клопотання та перевіривши наведені відповідачем доводи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положення статті 122 КАС України не містять спеціальної норми, яка б регулювала строк звернення осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, до адміністративного суду зі спорами щодо виплати належного їм грошового забезпечення. У таких правовідносинах застосуванню підлягають положення статті 233 КЗпП України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, якою встановлено строки звернення до суду з відповідними трудовими спорами.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування статті 233 КЗпП України у часі.

Верховний Суд зазначив, що у разі тривалих правовідносин, які розпочалися під час дії статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, і продовжувалися після набрання чинності Законом №2352-IX, правовідносини за період до 19.07.2022 регулюються статтею 233 КЗпП України у попередній редакції, тоді як до правовідносин починаючи з 19.07.2022 застосовується нова редакція цієї норми.

Таким чином, саме правова позиція Верховного Суду, на яку посилається відповідач, підтверджує необхідність розмежування спірних правовідносин залежно від періоду, за який особа заявляє вимоги щодо належного їй грошового забезпечення.

Вимоги позивача щодо перерахунку щомісячного грошового забезпечення охоплюють виключно період з 29.01.2020 по 18.07.2022, тобто період, який у повному обсязі передує набранню чинності Законом України №2352-IX.

До цих правовідносин, відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №460/21394/23, застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, яка не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з вимогами про виплату належної йому заробітної плати (грошового забезпечення).

За таких обставин дата звільнення позивача (30.09.2022) не може бути початковим моментом для обчислення тримісячного строку щодо вимог про перерахунок щомісячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, оскільки це призвело б до фактичного надання Закону №2352-IX зворотної дії в часі та поширення встановленого ним строку на правовідносини, які виникли до набрання цим Законом чинності.

Судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 прямо виходила з того, що періоди грошового забезпечення до і після 19.07.2022 мають різний правовий режим щодо строку судового захисту; для періоду до цієї дати право на звернення до суду не було обмежене строком.

Водночас посилання відповідача на положення частини другої статті 233 КЗпП України щодо тримісячного строку у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, не відповідає предмету позову.

Позивач у цій справі не оскаржує своє звільнення, а спір стосується правильності визначення розміру грошового забезпечення під час проходження служби за період до 19.07.2022.

Тому висновки Верховного Суду щодо початку перебігу тримісячного строку з дня отримання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, самі по собі не дають підстав для залишення цього позову без розгляду. Верховний Суд пов`язує такий підхід саме зі спорами про виплату сум, належних при звільненні.

Стосовно доводів відповідача щодо попереднього звернення ОСОБА_1 до суду у справі №340/4397/26, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наведених самим відповідачем обставин, у справі №340/4397/26 ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву було лише залишено без руху, а 08.07.2026 повернуто позивачу у зв`язку з поданням ним заяви про відкликання позовної заяви.

Отже, судове рішення по суті спору між сторонами у справі №340/4397/26 не ухвалювалося, провадження у справі відкрито не було, а позовна заява була повернута позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху має виключно процесуальний характер та не вирішує спір по суті, а викладена в ній попередня оцінка дотримання строку звернення до суду не створює преюдиційності для вирішення цього питання після зміни позивачем обсягу та періоду заявлених позовних вимог.

Повернення позовної заяви також не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відтак наведені відповідачем обставини розгляду справи №340/4397/26 не є процесуальною перешкодою для розгляду цієї справи та не утворюють підстав для залишення позову без розгляду.

Частиною четвертою статті 123 КАС України передбачено можливість залишення позову без розгляду після відкриття провадження, якщо суд дійде висновку про передчасність раніше зробленого висновку щодо поважності причин пропуску строку та не встановить інших підстав для його поновлення. Водночас застосування цієї норми передбачає насамперед установлення самого факту пропуску передбаченого законом строку звернення до суду.

У цій справі відповідачем не наведено обставин, які спростовують висновок суду про те, що до вимог щодо грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 застосовується стаття 233 КЗпП України у редакції, яка не обмежувала строк звернення до суду.

Натомість доводи відповідача значною мірою ґрунтуються на первісній редакції позовних вимог, яка після подання уточненої позовної заяви не визначає предмет цього судового розгляду.

За таких обставин суд не встановив передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК