Решение № 139050713, 18.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3374/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Бєлова Євгена Мініахметовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 210666", 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр.Лесі Українки, буд.7, код ЄДРПОУ 45106952

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа-підприємець Бєлов Євген Мініахметович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 210666" про стягнення грошових коштів у розмірі 1 530 210,00 грн, а також судових витрат.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу № 904/3374/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2026 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Бєлова Євгена Мініахметовича залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: уточнити місцезнаходження відповідача; зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність; надати до суду документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; надати докази сплати судового збору у розмірі 18 362,52 грн.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 15.06.2026 про усунення недоліків, до якої додана уточнена позовна заява, в якій уточнено місцезнаходження відповідача, надані докази наявності рахунку позивача у Акціонерному товаристві комерційному банку "Приватбанк", а також докази сплати судового збору у розмірі 18 362,52 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьому статті 6 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідачем не було дотримано вимог частини шостої статті 6 ГПК України в частині реєстрації електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

30.06.2026 до суду повернувся поштовий конверт із копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 у справі № 904/3374/26, направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "неправильно зазначена/відсутня адреса".

Водночас з інформаційної довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що відповідач зареєстрований за адресою: м.Дніпро, пр.Лесі Українки, буд.7.

Отже поштову кореспонденцію було направлено судом за місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 210666".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 між фізичною особою Бєловим Євгеном Мініахметовичим (далі - позивач, поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія ТЕМП і Ко" (далі - відповідач, зерновий склад, перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос 210666") укладений договір складського зберігання сільськогосподарської продукції (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору поклажодавець передає на зберігання зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (далі - продукція, зерно), а зерновий склад зобов`язаний прийняти продукцію на зберігання на умовах, визначених цим договором та повернути його поклажодавцеві у охоронності.

Предметом цього договору є комплекс послуг, що надаються зерновим складом з приймання, сушки, доробки і знеособленого зберігання зернових, зернобобових та олійних культур, що надійшли від поклажодавця, забезпечення їх збереження та відпуск поклажодавцю, на умовах оплати поклажодавцем наданих зерновим складом послуг (пункт 1.2. договору).

Передана на зберігання продукція залишається власністю поклажодавця протягом усього часу знаходження її на зберігання на зерновому складі (пункт 1.4. договору).

Поклажодавець має право проводити огляд зерна протягом всього строку його зберігання. Зерновий склад протягом усього часу зберігання зерна надає поклажодавцеві та його уповноваженим особам можливість оглядати зерно та перевіряти умови його зберігання. Поклажодавець має право призначати своїх представників для здійснення інспектування (контролю за схоронністю) зерна без втручання у господарську діяльність зернового складу, попередивши зерновий склад про таку перевірку за 3 (три) календарних дні до її здійснення (пункт 1.5. договору).

Зерновий склад приймає від поклажодавця продукцію фактичної якості. Якість продукції визначається лабораторією зернового складу (далі - ВТЛ зернового складу) (пункт 2.1. договору).

Якість продукції, переданої на зберігання, повинна відповідати вимогам діючих в Україні державних стандартів та базисним показникам якості (пункт 2.2. договору).

Продукція приймається у фізичній вазі, яка визначається на вагах зернового складу (пункт 2.3. договору).

Продукція передається поклажодавцем на зберігання і приймається зерновим складом за адресою: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія ТЕМП і Ко" , Дніпровський район, Слонянське ТГ, село Василівка, вул.22А (пункт 2.4. договору).

Датою доставки продукції автомобільним транспортом на зерновий склад вважається дата відмітки про заїзд цього транспорту на територію складу, зробленої відповідальним працівником зернового складу на товарно-транспортній накладній (пункт 2.10. договору).

Зерновий склад приймає продукцію у фізичній вазі та визначає її фактичну якість. Вага продукції визначається на вагах зернового складу повноважною особою останнього (підпункт 3.1.1. пункту 3.1. договору).

Зерновий склад, у підтвердження прийняття продукції на зберігання видає поклажодавцю перший примірник оригіналу складського документу. Зерновий склад виписує поклажодавцю складські документи на продукцію не пізніше наступного робочого дня після прийняття продукції на зберігання, які поклажодавець зобов`язаний отримати від зернового складу. Несвоєчасне отримання поклажодавцем складського документу від зернового складу, звільняє зерновий склад від відповідальності за можливі негативні наслідки, та збитки поклажодавця, що пов`язані з можливістю поклажодавця володіти, користуватись та розпоряджатись продукцією, що зберігається на зерновому складі. Вказані складські документи видаються зерновим складом виключно власнику зерна - поклажодавцю при пред`явленні документу, що посвідчує особу або його уповноваженому представнику за наявності довіреності із зазначенням повноважень на отримання відповідного складського документу його представником. Оригінал довіреності на ім`я представника надається зерновому складу. В разі заміни представника поклажодавця, поклажодавець зобов`язаний негайно повідомити про це зерновий склад письмово (підпункт 3.1.2. пункту 3.1. договору).

Зерновий склад зобов`язаний письмово, не пізніше ніж за сім днів до закінчення строку зберігання продукції, попередити поклажодавця про закінчення його строку і визначити строк витребування продукції, а у разі наявності технічної та виробничої можливості, за взаємною згодою сторін, подовжити термін зберігання шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (підпункт 3.1.3. пункту 3.1. договору).

Зерновий склад зобов`язаний зберігати продукцію протягом строку, встановленого в договорі (підпункт 3.1.4. пункту 3.1. договору).

Поклажодавець здійснює доставку продукції зерновому складу автомобільним транспортом за власний рахунок і зобов`язаний отримати від зернового складу складські документи на завезену продукцію не пізніше наступного робочого дня після її завезення на зерновий склад (підпункт 3.1.1. пункту 3.2. договору).

Поклажодавець зобов`язаний розрахуватися за надані йому послуги з приймання, сушіння, очищення, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов`язаних із зберіганням продукції, відшкодувати вартість складських документів. Поклажодавець протягом 3-х календарних днів з дати отримання акту виконаних робіт зобов`язаний підписати його (оформити належним чином) та направити зерновому складу. В разі наявності зауважень до акту виконаних робіт поклажодавець зобов`язаний повідомити зерновий склад про це в письмовій формі протягом 3-х календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт. В разі неотримання оформленого (підписаного) акту виконаних робіт, або письмових зауважень до нього - акт виконаних робіт вважається прийнятим (погодженим) поклажодавцем (підпункт 3.1.2. пункту 3.2. договору).

Поклажодавець визнає природні втрати при зберіганні та втрати у вазі, що виникли за рахунок поліпшення показників якості при знеособленому та при відокремленому зберіганні по вологості до 1,0 % та по смітній домішці до 0,2 %, які призвели до зменшення ваги та підтвердженні актом розрахунку (підпункт 3.1.3. пункту 3.2. договору).

Поклажодавець зобов`язаний надати зерновому складу належним чином оформлену довіреність на отримання ТМЦ для одержання продукції (в т.ч. зразків продукції), яка знаходиться на зберіганні та документ, що посвідчує особу, яка отримує продукцію (зразки) із зберігання, забезпечити особисто або через представника присутність при відвантаженні продукції, підписувати товарно-транспортні накладні (підпункт 3.1.4. пункту 3.2. договору).

Після закінчення строку зберігання продукції поклажодавець зобов`язаний вивезти із зернового складу залишки своєї продукції протягом 5-ти робочих днів з моменту закінчення строку зберігання (підпункт 3.1.5. пункту 3.2. договору).

У разі втрати складського документа повідомити про це негайно у письмовій формі зерновий склад відповідно до "Положення про обіг складських документів на зерно», затвердженого наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003 № 198 (підпункт 3.1.6. пункту 3.2. договору).

При виконанні умов цього договору дотримуватися вимог охорони праці, правил пожежної, екологічної безпеки і самостійно здійснювати інструктаж своїх працівників (інших найманих осіб), залучених до виконання цього договору, по дотриманню правил і вимог, встановлених на зерновому складі (підпункт 3.1.7. пункту 3.2. договору).

Зерновий склад не має право розпоряджатися продукцією, що передана йому на зберігання (підпункт 4.1. пункту 4 договору).

Зерновий склад надає поклажодавцю комплекс послуг, які включають приймання (вивантаження, зважування, визначення якості та ін.), доробку, зберігання, відпуск (відвантаження або переоформлення) продукції та інші додаткові послуги, необхідні для уникнення псування і втрати якості продукції протягом усього часу знаходження її на зберіганні з метою доведення якості продукції до рівня, що забезпечує оптимальний режим тривалого зберігання, за рахунок поклажодавця (підпункт 4.2. пункту 4 договору).

Послуги з приймання надаються зерновим складом у день, коли поклажодавець доставив продукцію на територію зернового складу. У разі ненадання поклажодавцем свідоцтва про вміст пестицидів (протоколу), токсичних елементів та мікотоксинів (радіонуклидів) на кожну партію зерна, зерновий склад самостійно проводить у атестованої лабораторії визначення вмісту токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів (радіонуклідів) за рахунок поклажодавця. У разі ненадання поклажодавцем свідоцтва про вміст ГМО на кожну партію зерна, зерновий склад самостійно проводить у відповідно атестованій лабораторії визначення вмісту ГМО за рахунок поклажодавця, з оплатою таких послуг за тарифами наведеними в додатку №1 до договору (підпункт 4.3. пункту 4 договору).

Додаткова інформація щодо взаємовідносин між поклажодавцем і зерновим складом надається поклажодавцю по його письмовій заяві відповідно до чинного законодавства і внутрішніх документів зернового складу (підпункт 4.6. пункту 4 договору).

Зерновий склад відпускає/переоформлює продукцію поклажодавцю або уповноваженій особі поклажодавця, при умові повної оплати послуг зернового складу (підпункт 5.1. пункту 5 договору).

Зерновий склад відпускає/переоформлює продукцію поклажодавця або уповноваженій особі поклажодавця після отримання: письмової заяви поклажодавця, підписаної керівником поклажодавця (або його представником) та скріпленої його печаткою, яка повинна містити: найменування та кількість зерна до відвантаження, вид відвантаження автомобільним транспортом, повне найменування та код ЄДРПОУ вантажоодержувача, повну адресу місця розвантаження; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та одного з таких документів: оригіналу складської квитанції, оригіналу простого або нерозділеного подвійного складського свідоцтва; одночасно представлені оригінали розділених частин подвійного складського свідоцтва; складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва і оригінал документа про сплату всієї суми кредиту і відсотків за ним, отриманого за заставним свідоцтвом (частина Б) (підпункт 5.2. пункту 5 договору).

Поклажодавець зобов`язується оплачувати вартість наданих послуг за тарифами зернового складу (пункт 6 договору).

Тарифи на послуги зернового складу наводяться у додатку № 1 до цього договору і є складовою та невід`ємною частиною цього договору (підпункт 6.1.1. пункту 6 договору).

Факт виконання послуг за цим договором підтверджується наданими актами здачі-приймання виконаних робіт (складається кожний місяць), які поклажодавець або його уповноважена особа повинна підписувати. В разі неотримання зазначеного акту здачі-приймання виконаних робіт у зазначений термін та/або його не підписання без зауважень, акт здачі-приймання виконаних робіт вважається погодженим поклажодавцем, а роботи прийняті без зауважень. Зерновий склад залишає за собою право направити акт(и) здачі-приймання виконаних робіт поклажодавцю поштою. В разі направлення акту поштою, поклажодавець повинен підписати та повернути акт протягом 3-х календарних днів з моменту отримання. В разі неповернення акту здачі-приймання виконаних робіт вважається погодженим поклажодавцем, а роботи прийняті без зауважень (підпункт 6.7. пункту 6 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства підпункт 7.1. пункту 7 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до виконання сторонами своїх зобво`язань (пункт 11.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою відповідача без зауважень та заперечень до нього.

Листом від 27.01.2026 позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія ТЕМП і Ко" (на даний час - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос 210666") припинити зберігання насіння соняшнику з моменту отриманні даної вимоги; протягом 10 робочих днів з моменту отримання даної вимоги підготувати до видачі та фізично відвантажити на автотранспорт позивача насіння соняшнику у кількості 51 007 кг (за вирахуванням нормативного природного убутку згідно із наказом Мінагрополітики № 316, із письмовим розрахунком). Також позивач просив результати розгляду даної вимоги повідомити письмово на його електронну пошту. Згаданий лист був залишений відповідачем без відповіді.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів (відшкодування вартості безпідставно утриманого (втраченого) майна) у розмірі 1 530 210,00 грн.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 11.10.2024, строк дії договору, умови виконання послуг, факт виконання/невиконання послуг, правомірність заявленої до стягнення грошових коштів за неповернення товару.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (частина перша статті 936 Цивільного кодексу України)

Статтею 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Частиною першою статей 946 та 947 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 946 ЦК України, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (стаття 953 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до частини першої статті 961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України).

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (частина друга статті 184 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Судом встановлено, що між сторонами 11.10.2024 був укладений договір складського зберігання сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого 29.10.2024 було прийнято відповідачем на зберігання 51 007 кг соняшника, про що свідчить підпис та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія ТЕМП і Ко".

З умов даного договору убачається, що сторонами не було визначено строку зберігання продукції, тобто є безстроковим.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

27.01.2026 позивач звертався до відповідача із вимогою повернути товар за договором (насіння соняшника). Водночас відповідачем товар повернуто не було, що свідчить про порушення умов пункту 5.2. договору та положень статті 953 Цивільного кодексу України.

Станом на день прийняття рішення у справі вказана письмова вимога відповідачем не виконана. Відповідач переданий на зберігання товар у добровільному порядку не повернув, збитки не відшкодував, відповідь на вказану письмову вимогу не надав.

Згідно з довідкою Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» № 03-1/2573 від 04.03.2026 (а.с. 58) орієнтовний рівень закупівельних оптових цін на внутрішньому ринку України на умовах поставки EXW франко-елеватор, Україна (згідно з "Інкотермс-2020"), на насіння соняшнику станом на 23 лютого 2026 складав 28 500 - 30 000 грн/т (з урахуванням ПДВ). Ціни носять інформаційний характер. Рівень ринкових цін залежить від регіону відвантаження, якості товару та договірних умов. При наданні цінової довідки до уваги брались дані вітчизняних інформаційних джерел та галузевих видань, дані опитування операторів ринку, дані інтернет-сайтів: www.agrotender.com.ua, www.graintrade.com.ua та інші.

Державне підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (ДП Держзовнішінформ або ДЗІ) провідний інформаційно-аналітичний та експертний центр в Україні з досліджень зовнішніх та внутрішніх ринків товарів і послуг, органом управління якого є Фонд державного майна України.

ДЗІ уповноважене наказом від 02.05.2018 № 608 Міністерства економіки України здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку.

У даній справі протиправність поведінки відповідача виражається у відсутності з боку останнього добровільного виконання зобов`язання протягом тривалого часу щодо повернення переданого на зберігання товару за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 11.10.2024.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності відповідача, який порушив права позивача, як власника товару, переданого на зберігання.

У свою чергу має місце наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і завданою шкодою, який виявляється у неповерненні останнім товару і, як наслідок - позбавлення позивача права володіти, користуватись і розпоряджатись ним.

Таким чином розмір збитків (з урахуванням ринкових цін на день пред`явлення позову у відповідності до вимог частини третьої статті 623 ЦК України), які відповідач зобов`язаний відшкодувати поклажодавцю становить 1 530 210,00 грн (51,007 тон х 30 000,00 грн).

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість складає 1 530 210,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо судових витрат.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З наданих до суду документів убачається. що за отримання цінової довідки Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків позивачем було сплачено 7 200,00 грн, про що свідчить акт надання послуг від 04.03.2026 № 03-1/000250.

Отже витрати позивача пов`язані, із отриманням цінової довідки Державного підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, є такими, що реально понесені та обґрунтовані.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 7 200,00 грн.

Щодо судового збору.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (1 530 210,00 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 18 362,52 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 18 362,52 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Бєлова Євгена Мініахметовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 210666" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 210666", 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр.Лесі Українки, буд.7, код ЄДРПОУ 45106952 на користь Фізичної особи-підприємця Бєлова Євгена Мініахметовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість у розмірі 1 530 210,00 грн (один мільйон п`ятсот тридцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок), судовий збір у розмірі 18 362,52 грн (вісімнадцять тисяч триста шістдесят дві гривні 52 копійки) та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 7 200,00 грн (сім тисяч двісті гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 18.08.2026

Суддя О.В. Перова