Решение № 139048936, 13.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1015/26

2/621/1408/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

13 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Гіль Є. В.,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" про визнання договору позики неукладеним, визнання відсутнім зобов`язання сплати коштів за ним,

у с т а н о в и в:

27.03.2026 представник позивача Гіль Є. В. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" з наступними вимогами:

1) Визнати неукладеним договір від 16.11.2019 № 2914304, право вимоги за яким належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" та ОСОБА_1 про надання коштів у позику;

2) Визнати відсутнім у ОСОБА_1 зобов`язання сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" на загальну суму 32 400 грн 00 коп. за кредитним договором від 16.11.2019 № 2914304;

3) Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 20.02.2026 ОСОБА_1 було отримано в ТОВ "УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ" кредитний звіт, у пункті 9 якого зазначено відомості про наявність кредитного договору із поточною заборгованістю у розмірі 32 400 грн 00 коп.

Так, 16.11.2019 між невстановленою особою, права та обов`язки якої згідно з відомостями кредитного звіту набуто ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ", як Кредитодавцем та громадянкою ОСОБА_1 як Позичальником нібито було укладено договір № 2914304, відповідно до якого Кредитодавець надав Позичальникові кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування в розмірі 5 000 грн 00 коп., а Позичальник зобов`язався повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Однак, позивач спірний договір не підписувала, передбачених ним коштів не отримувала, стягнення з позивача коштів та внесення недостовірної інформації до кредитної історії становлять непропорційне втручання у права та законні інтереси позивача.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням, документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети, породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також, інтими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Договір від 16.11.2019 № 2914204, позивач ОСОБА_1 не підписувала, кошти за ним не отримувала, і тому наявні правові підстави для визнання означеного договору неукладеним, а також для визнання відсутнім зобов`язання ОСОБА_1 щодо сплати на користь ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" коштів на загальну суму 32 400 грн 00 коп.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.03.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 29.04.2026, а також витребувано від: ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" копію кредитного договору від 16.11.2019 № 2914304, а також копії усіх документів, що стали підставою для його укладення, в тому числі ідентифікаційні дані особи позичальника, докази надсилання копії договору позивачу; платіжні документи, що засвідчують передачу позивачу коштів за кредитним договором, докази переходу до відповідача права вимоги за згаданим договором; від ТОВ "УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ" інформацію стосовно фінансового зобов`язання ОСОБА_1 перед суб`єктом "УКРФІНСТАНДAPT" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 16.11.2019 № 2914304, поточна заборгованість за яким становить 32 400 грн 00 коп., а саме: - відомості про користувача (визначені пунктом "б" частини другої статті 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій"), який здійснив первинне надання інформації до Бюро, а також подані ним відомості, визначені пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" та дату відповідного звернення до Бюро; - відомості про кожного наступного користувача (визначені пунктом "б" частини другої статті 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій"), який здійснював кожне наступне оновлення інформації до Бюро, а також подані ним відомості, визначені пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" та дату відповідного звернення до Бюро.

13.04.2026 судом отримано від ТОВ "УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ" кредитний звіт ОСОБА_1 .

27.04.2026 позивач ОСОБА_1 надіслала клопотання про витребування доказів, а саме просила повторно витребувати від ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" кредитний договір від 16.11.2019 № 2914304, а також усі документи, що стали підставою для його укладення, в тому числі ідентифікаційні дані особи позичальника, докази надсилання копії договору позивачу; платіжні документи, що засвідчують передачу позивачу коштів за кредитним договором, докази переходу до відповідача права вимоги за згаданим договором: оригінали - для огляду в судовому засіданні, а належним чином засвідчені копії - для долучення до матеріалів справи.

Також, у клопотанні просила застосувати до ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання ухвали суду щодо витребування доказів.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області 29.04.2026 застосовано до ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 9 984 грн 00 коп., та відкладено судовий розгляд на 18.06.2026.

01.05.2026 судом направлено відповідачу копії ухвал суду від 30.03.2026 та від 29.04.2026 до виконання.

11.05.2026, 15.06.2026 позивач ОСОБА_1 надіслала клопотання про участь її представника Гіль Є. В. в режимі відеоконференції з приміщення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

18.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у відрядженні судовий розгляд не проведений. Судове засідання призначено на 13.08.2026.

13.08.2026 позивач ОСОБА_1 надіслала клопотання, в якому просила: - визнати невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" вимог ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 30.03.2026 в частині витребування доказів зловживанням відповідачем процесуальними правами, спрямованими на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду цієї цивільної справи; - відповідно до частини четвертої статті 81 ЦПК України визнати факт відсутності підписаного сторонами кредитного договору від 16.11.2019 № 2914304 та факт отримання ОСОБА_1 за кредитним договором від 16.11.2019 № 2914304; - застосувати до ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 30.03.2026 щодо витребування доказів; - постановити щодо ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" окрему ухвалу у зв`язку зі систематичним зловживанням останнім процесуальними правами.

13.08.2026 представник позивача Гіль Є. В. в судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив задовольнити її в повному обсязі, а також просив не вирішувати пункти 1, 3, 4 клопотання, поданого 13.08.2026.

Представник відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", який повторно не з`явився в судове засідання, при цьому повідомлявся повістками, направленими на поштою, які були вручені 02.04.2026, 11.05.2026 (а. с. 148, 166), через систему "Електронний суд" (а. с. 164, 165), електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 167), не повідомив про причини повторного нез`явлення в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки представника відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого представник позивача не заперечував.

Вислухавши представника позивача Гіль Є. В., дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно кредитного звіту, наданого ТОВ "УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ", у реєстрі наявні відомості кредитний договір від 16.11.2019 № 2914304, кредитором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", а позичальник ОСОБА_1 . Сума кредиту 5 000 грн 00 коп. Прострочена заборгованість 32 400 грн 00 коп. Термін дії договору до 29.12.2019. Дата оновлення 13.02.2026 (а. с. 8-10, 43-88, 91-143).

Крім того, з листа ТОВ "УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ" № 1663 від 10.04.2026 вбачається, що первинним кредитором за договором № 2914304 від 16.11.2016 від ТОВ "УКРФІНСТАНДАРТ" є ТОВ "Алекскредит". Договір від первинного кредитора був переданий до бази бюро 29.11.2019 і міститься у наданій кредитній історії клієнта. Угода від ТОВ "Алекскредит" відразу була продана до ТОВ "УКРФІНСТАНДАРТ" і наразі вони є правонаступником за угодою. Станом на дату надання відповіді у базі ТОВ "УБКІ" будь-які інші кредитори ц цьому ланцюгу перепродаж відсутні (а. с. 89, 90).

04.03.2026 адвокат Гіль Є. В. наплавив до ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" адвокатський запит щодо надання копії договору позики від 16.11.2019 № 2914304, а також копії усіх документів, що стали підставою для його укладення, в тому числі ідентифікаційні дані особи позичальника, докази надсилання копії договору позивачу; платіжні документи, що засвідчують передачу позивачу коштів за кредитним договором, докази переходу до відповідача права вимоги за згаданим договором (а. с. 21, 22).

З письмової відповіді ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" № 13/03-26 від 13.03.2026 вбачається, що у зв`язку з відсутністю згоди ОСОБА_1 на надання запитуваної інформації, адвокату Гіль Є. В. не надано запитуваних документів та інформації (а. с. 26).

Ухвалами суду від 30.03.2026, 29.04.2026, відповідачу ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" наголошено про необхідність надання: копії кредитного договору від 16.11.2019 № 2914304, а також копії усіх документів, що стали підставою для його укладення, в тому числі ідентифікаційні дані особи позичальника, докази надсилання копії договору позивачу; платіжні документи, що засвідчують передачу позивачу коштів за кредитним договором, докази переходу до відповідача права вимоги за згаданим договором.

Водночас, витребувані документи та інформація суду не надані.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії. У разі встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 205/5292/15-ц.

Неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23)).

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір на вимогу суду не був наданий, у тому числі і відповідачем.

Також, суду не надано доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № 2914304 від 16.11.2019.

Таким чином, суд позбавлений можливості надати оцінку оспорюваному договору, відповідач не спростував відомості, викладені у позовній заяві, не реалізував право на подання відзиву, у тому числі не виконав імперативну вимогу суду щодо надання договору і його складових.

Представником відповідача не спростовано відомості щодо не отримання ОСОБА_1 грошових коштів за вказаним договором, і не надав виписку по рахунку позивача.

Отже, представником позивача підтверджено під час судового розгляду факт не підписання ОСОБА_1 оспорюваного кредитного договору, тому належить визнати вказаний договір неукладеним.

Крім того, визнання кредитного договору від 16.11.2019 № 2914304, право вимоги за яким належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", неукладеним, містить похідний наслідок, що пов`язаний з його недійсністю, а саме відсутність зобов`язання сплати коштів.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню шляхом визнання оспорюваного кредитного договору неукладеним та відсутності у позивача зобов`язання сплати коштів за ним.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" звільнена від сплати судового збору, з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-82, 89, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати неукладеним кредитний договір від 16.11.2019 № 2914304, право вимоги за яким належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт".

Визнати відсутнім у ОСОБА_1 зобов`язання сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" на загальну суму 32 400 грн 00 коп. за кредитним договором від 16.11.2019 № 2914304.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп., перерахувати на р/ р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, третя особа, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", місцезнаходження: вул. Глибочицька, буд. 17Б, оф. 503, м. Київ, 04052; код ЄДРПОУ: 41153878.

Повне рішення складене 18.08.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко