Решение № 139047627, 18.08.2026, Тетіївський районний суд Київської області

18.08.2026 Провадження по справі № 2-а/940/13/26

Справа № 940/1102/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Авілової Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Тетієві Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасуваня постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7206954 від 16.05.2026 року винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Ткачуком В.В. про притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 16.05.2026 року поліцейським винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7206954 зі змісту якої вбачається, що 06.04.2026 року о 21 год. 51 хв. в м. Тетіїв по вул. Цвіткова, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , із недостатньо освітленим номерним знаком в темну пору доби, та після зупинки на неодноразову вимогу працівників поліції пред`явити для перевірки: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, діючий поліс або обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземнх транспортних засобів відмовився, чим порушив п.п. 2.4 а, 2.1 а, 2.1 б, 2.1 ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до зазначеної постанови прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а сама постанова винесена з грубим порушенням його прав та чинного законодавства України.

Крім того, зазначає, що первинно відносно нього була винесена постанова серії ЕНА № 6980746 від 06.04.2026, яку було скасовано самим відповідачем та направлено на новий розгляд.

04.06.2026 відповідачем було прийнято рішення щодо залишення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2026 серії ЕНА № 7206954 без змін, а скарги без задоволення.

За таких обставин, позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності з підстав вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 26.06.2026 року відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 23.07.2026 року здійснено заміну неналежного відповідача полк патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, на належного, а саме на Департамент патрульної поліції в порядку ст. 48 КАС України.

04.08.2026 від представника відповідачаДепартаменту патрульної поліції Коляди В.Г. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, оскільки позивач ОСОБА_1 06.04.2026 о 21 год. 51 хв. за адресою: м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 26, керуючи транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», номерний знак НОМЕР_1 , рухався із недостатньо освітленим номерним знаком у темну пору доби, та після зупинки на неодноразову вимогу працівників поліції не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.4.а, 2.1.а, 2.1.б, 2.1.г Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства повинен був мати при собі вищезазначені документи та на вимогу поліцейського пред`явити їх. Разом з тим, на спростування тверджень позивача ОСОБА_1 представником відповідача надано відеозаписи події.

12.08.2026 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він просить відхилити доводи відповідача зазначені у відзиві, так як вони не спростовують викладених у позовній заяві обставин і не доводять правомірності оскаржуваної постанови, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7206954 від 16.05.2026 року про притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 16.05.2026 року поліцейським винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7206954 зі змісту якої вбачається, що 06.04.2026 року о 21 год. 51 хв. в м. Тетіїв по вул. Цвіткова, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , із недостатньо освітленим номерним знаком в темну пору доби, та після зупинки на неодноразову вимогу працівників поліції пред`явити для перевірки: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, діючий поліс або обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземнх транспортних засобів відмовився, чим порушив п.п. 2.4 а, 2.1 а, 2.1 б, 2.1 ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до зазначеної постанови прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Згідно із рішенням командира батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 від 05.05.2026 постанову у справі про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 серії ЕНА № 6980746 скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Згідно із рішенням командира батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 від 04.06.2026 постанову у справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2026 серії ЕНА № 7206954 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до підпункту «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон).

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил та пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.

Положеннями ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзаців 1-2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Отже, положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Як встановлено судом, відповідно до запису з відеореєстратора службового автомобіля під час несення служби, екіпажем патрульної поліції було виявлено та зупинено автомобіль Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, працівник поліції представився та повідомив позивача про причини зупинки.

Також на вказаному відеозаписі зафіксовано неодноразову вимогу працівника поліції надати посвідчення водія, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб та поліс ОСЦВП. Проте, позивачем проігноровано дану вимогу.

Крім того, на відеозаписі з нагрудної відеокамери поліцейського зафіксовано нецензурні висловлювання позивача на адресу поліцейського, що проводив розгляд справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що підстави для зупинки транспортного засобу визначені ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" у працівників поліції були відсутні, крім того у зв`язку з ненаданням належних доказів на підтвердження порушенням вимог Правил дорожнього руху, підстави для пред`явлення документів були відсутні.

Суд звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 464/1470/17 та від 24.01.2019 у справі № 201/6167/17.

Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 (справа №127/19283/17) Верховним судом зазначено наступне: «Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи».

У значених постановах Верховним Судом наголошено, що відповідно до діючого законодавства на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Інші доводи позивача не спростовують законності постанови поліцейського, яка оскаржується, та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення у виді штрафу.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративно правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, що з огляду на встановлені вище фактичні обставини свідчить про те, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнятою у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що під час розгляду судом цієї адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому постанову серія ЕНА № 7206954 від 16.05.2026 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Враховуючи, що підстави для задоволення позову відсутні, тому понесені судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 7, 9, 126, 245, 251, 268, 280, 283 КУпАП, статтями73, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасуваня постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.В. Самсоненко