Решение № 139047435, 02.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/12890/25

провадження № 2/361/4977/25

02.07.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», Буринський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У листопаді 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Девелоп Фінанс», Буринський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.10.2025 ОСОБА_1 уклав Договір про відступлення права вимоги (цесії) за Договором іпотеки від 01.08.2008, а також Договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 17.10/2025_ДФ-2, з ТОВ «Девелоп Фінанс». Договір іпотеки укладений як спосіб забезпечення за кредитним договором № 282/П/73/2008-840 від 01.08.2008, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ`Надра». Надалі ТОВ «Девелоп Фінанс» набуло прав кредитора та іпотекодерждателя за даним договором на підставі Договору № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.05.2020, який укладено відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), що проводилися відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою продажу майна неплатоспроможного банку. Результати аукціону оформлено Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-17-000038-b. Відтак, за Договором про відступлення права вимоги від 17.10.2025 позивач набув право замість цедента (ТОВ «Девелоп Фінанс») одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, у порядку, визначеному Договором іпотеки та Законом України «Про іпотеку», задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов кредитного договору та/або Договору іпотеки за рахунок майна, переданого в іпотеку згідно Договору іпотеки.

Позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у зв`язку з наявними арештами, накладеними на земельну ділянку, що є предметом іпотеки.

Земельна ділянка площею 0, 152 га, кадастровий номер 3221287201:01:016:0065, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008, реєстровий № 8113. Арешт на вищевказану належну позивачу земельну ділянку накладено Постановою Державного виконавця Буринського районного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області № 50695704 від 14.04.2016, запис про обтяження № 14173766. Накладення обтяження зумовлене заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 02.11.2012 у справі № 1802/1531/2012 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме боргу ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 1 489 139,99 гривень.

Однак, 28.09.2017 виконавче провадження завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачеві. Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 29.08.2025 у справі № 1802/1531/2012 відмовлено у поновленні строку пред`явлення виконавчого листа та видачі його дубліката.

За вищенаведених обставин, враховуючи те, що виконавче провадження завершено, однак, арешт продовжує залишатися нескасованим, а це порушує законні інтереси позивача, ОСОБА_1 просить скасувати зазначене вище обтяження № 14173766.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Борисенко М.О. підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.

Третя особа - ТОВ «Девелоп Фінанс» у судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду товариство повідомлялося належним чином.

Третя особа - Буринський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду товариство повідомлялося належним чином.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 17.10/2025_ДФ-2, укладеного 17 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» та ОСОБА_1 , за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги до боржника, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитним договором та Договором забезпечення у обсязі та на умовах, визначених цим договором, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.

Згідно п. 2.2 вищевказаного Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 17.10/2025_ДФ-2 від 17 жовтня 2025 року, право вимоги до боржника та поручителя належить первісному кредитору на підставі договору відступлення прав вимоги, укладеного з ПАТ «КБ «Надра» (з 04.02.2011 є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ «КБ «Надра»), а саме Договору № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.05.2020 з додатками та актами до нього, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Алейніковим М.В. за реєстровим № 409, який було укладено відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), які проводилися відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою продажу майна неплатоспроможного банку, результати визначеного аукціону оформлено Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-17-000038-b від 08 квітня 2020 року.

На користь позивача ОСОБА_1 відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за кредитним договором № 282/П/73/2008-840 від 01.08.2008, про що свідчить Додаток № 2 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань № 17.10/2025_ДФ-2 від 17.10.2025 Акт приймання-передачі документації до вищезазначеного договору.

17 жовтня 2025 року між ТОВ «Девелоп Фінанс» та ОСОБА_1 укладено також Договір про відступлення права вимоги (цесії) за Договором іпотеки від 01.08.2008, посвідченим Бурлакою О.В., приватним нотаріусом Броварського РНО Київської області, за реєстровим № 8121.

Згідно п. 1.4 вищевказаного договору, предметом іпотеки є земельна ділянка, загальною площею 0,1520 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер: 3221287201:01:016:0065, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Броварського РНО Київської області Карповичем О.М., реєстровий № 8113.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 446279717 від 03.10.2025, на вищевказану земельну ділянку кадастровий номер: 3221287201:01:016:0065, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , 14.04.2016 накладено обтяження, номер запису про обтяження: 14173766, вид обтяження: арешт нерухомого майна, заборона на його відчуження, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.2016 в межах виконавчого провадження № 50695704.

Заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 02.11.2012 у справі № 1802/1531/2012 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору № 282/ІІ/73/2008-840 від 01.08.2008 станом на 02.07.2012 у розмірі 185 914,42 доларів США, що в еквіваленті у національній валюті становить 1 489 139,99 гривень.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 29.08.2025 у справі № 1802/1531/2012 (провадження № 6/574/8/2025) у задоволенні заяви ТОВ «Девелоп Фінанс» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа та видачу його дубліката у цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

З 06.01.2016 на виконанні у Буринському районному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 50695704 з примусового виконання виконавчого листа Буринського районного суду Сумської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості у розмірі 1 489 139,99 гривень. 28 вересня 2017 року виконавче провадження завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу. Повторно виконавчий лист на виконання до відділу не надходив, про що свідчить лист Буринського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 1384/18.2-16 від 08.02.2021.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі

№ 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19, підпункт 7.23) та від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 (провадження 12-10гс22, підпункт 8.47)).

Крім того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 58 постанови від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), пункті 23 постанови від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) та підпункті 8.49 постанови від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 (провадження № 12-10гс22), спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Звертаючись до суду з позовом про скасування арешту на нерухоме майно, ОСОБА_1 зазначав про порушення його прав, як іпотекодержателя, через наявність нескасованого арешту на іпотечне майно, накладеного державним виконавцем у процесі виконання судового рішення про стягнення заборгованості, виконавчий документ у якому повернуто.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов`язання, спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності у боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено також положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у редакції, чинній на час накладення арешту на майно (далі - Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV), а на момент розгляду справи в судах порядок зняття арешту з майна боржника врегульовано частинами третьою, четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII).

Верховний Суд у постановах від 30 червня 2021 року в справі № 337/800/19, від 14 грудня 2022 року в справі № 362/2317/21 зазначав, що у разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

У постанові від 31 травня 2023 року у справі № 296/314/19 Верховний Суд дійшов висновку, згідно з яким позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений як власником, так і особою, яка має передбачене законом речове право на чуже майно.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, згідно з якими у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Схожі за змістом норми містить Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у частинах першій, другій статті 40.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 вказала, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій); у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Частиною третьою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV передбачено особливості процедури зняття арешту з майна, зокрема, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналогічні положення містять частини третя, п`ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Отже, суд має відповідну компетенцію для розгляду справи про зняття арешту з майна, накладеного під час виконавчих процедур.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2025 року у справі № 370/471/21.

Наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження створює перешкоду у здійсненні правомочностей власника, зокрема права розпорядження належним іпотекодержателю майном.

Такі обставини свідчать про порушення прав позивача, гарантованих статтею 41 Конституції України, статтями 317, 319 ЦК України.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 932/6999/21.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 зазначено, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Так, з матеріалів справи встановлено, що виконавче провадження № 50695704, у процесі виконання якого накладено спірне обтяження, завершено, виконавчий документ повернено стягувачеві, повторно виконавчий лист не пред`являвся, у поновленні строку пред`явлення виконавчого документа та видачу його дубліката ухвалою суду відмовлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Так, позов у даній справі про скасування арешту на нерухоме майно пред`явлено іпотекодержателем ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який є титульним власником нерухомого майна, іпотекодавцем та мав статус боржника у виконавчому провадженні щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, у межах якого накладено спірне обтяження.

Оцінивши всі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення його прав та законних інтересів, оскільки спірне обтяження № 14173766, накладене у виконавчому провадженні № 50695704, яке наразі завершено.

Спірний арешт продовжує залишатися нескасованим й перешкоджає позивачу реалізовувати належні йому, як іпотедержателю, права на спірну земельну ділянку.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позову ОСОБА_1 про скасування арешту на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», Буринський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту на нерухоме майно задовольнити.

Зняти арешт із земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 152 га, кадастровий номер 3221287201:01:016:0065, який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.2016 в межах виконавчого провадження № 50695704 (реєстраційний номер обтяження: 14173766).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», адреса місцезнаходження: пров. Рильський, буд. 4, м. Київ, 01001.

Буринський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: вул. Успенський шлях, буд. 5, м. Буринь, район, сумська область, 41700.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН