Решение № 139046994, 18.08.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/61/26

провадження №2/283/486/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

( з а о ч н е )

18 серпня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Малинської міської ради Житомирської області

про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

12.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Малин Коростенського району Житомирської області помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина за заповітом на все належне йому за життя майно, в тому числі на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На даний час позивач має намір оформити свої спадкові права, однак отримала відмову від нотаріуса у зв`язку з тим, що право власності на будинок не було зареєстровано.

Вимогами позову ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Явка сторін по справі:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 28.04.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Малинська міська рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Будь-яких заяв, клопотань, пояснень чи заперечень щодо розгляду справи до суду не подала. Про причини неявки представника суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що 25 жовтня 2002 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого все майно, яке належить йому на день його смерті він заповідає ОСОБА_1 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Малин Коростенського району Житомирської області у віці 55 роки помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Після його смерті відкрилася спадщина (спадкова справа №284/2003 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ) на житловий будинок в АДРЕСА_1 , який згідно з даними «Инвентаризационно дело №2933», будинковій книгі № НОМЕР_2 належав ОСОБА_2 (а.с. 9-12).

Згідно з інформаційної довідки КП «Коростенське МБТІ» №270 від 02.09.2024, станом на 29.12.2012 реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не проводилась (а.с.13).

Довідкою від депутата міської ради Мельник О.В. зі слів сусідів встановлено, що ОСОБА_1 на день смерті проживала разом з батьком ОСОБА_2 та вступила в управління та володіння спадковим майном. ( а.с. 14)

Свідоцтвом про народження підтверджується, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Звітом № 1-96/25 про оцінку майна житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 вартість майна складає 83900,00 грн. (а.с. 17)

Постановою завідувача Малинської державної нотаріальної контори Іваненко О.М. за №02-14/639 від 26.09.2024, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в АДРЕСА_1 , оскільки право власності на даний будинок не зареєстровано (а.с.18).

На вимогу суду завідувачем Малинської державної нотаріальної контори Олена Іваненко, суду надана копія спадкової справи №284 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотиви та застосовані норми права.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2002 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе належне йому на день смерті майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , а також фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем та після його смерті вступила в управління і володіння спадковим майном.

Оскільки спадщина відкрилася до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За змістом статті 549 ЦК УРСР спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Наданими суду доказами підтверджується факт прийняття позивачем спадщини після смерті батька шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою або у разі втрати документа, який посвідчує його право власності.

Судом встановлено, що постановою завідувача Малинської державної нотаріальної контори від 26 вересня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа має право звернутися до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому її вимоги про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. 16, 392, 1216, 1217, 1223 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканкою АДРЕСА_1 ,

право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 ), як спадкоємцем за заповітом.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя