Решение № 139039796, 11.08.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/621/26

Номер провадження: 2/365/662/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 серпня 2026 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Солдатової Т.М.

за участі секретаря судових засідань Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2026 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (далі також - ТОВ «КОШЕЛЬОК» ) через свого уповноваженого представника адвоката Гурського Г.Ю., звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 2910320657-365860 від 08.06.2021 у розмірі 8944,20 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту 3000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування позикою 5944,20 грн; суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 08.06.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 2910320657-365860 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту становить 3000,00 грн; початковий строк кредитування, становить 14 днів; дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п. 3.6, п. 3.7. договору; базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п. 3.5, п.3.6, п. 3.7., п. 3.8 договору.

Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 2910320657-365860 від 08.06.2021 року.

ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавцем, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів (розділ 7 паспорту кредиту). Пунктом 3.6. кредитного договору, за яким позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах визначених п. 3.7 та п. 3.8.

Згідно з п. 3.6 та п. 3.7 кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 22.06.2021 року до 19.09.2021 року за ставкою 2,2% на добу.

До спливу лояльного періоду у 14 днів відповідач не виконав свій обов`язок за договором та не повернув кредит та навіть не сплатив проценти за користуання кредитом. Тобто відповідач продовжив користування кредитом після закінчення лояльного періоду, що за договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився на 90 днів з моменту укладення договору. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у цей період, розмір яких обумовлений п. 3.8 договору, є законним.

Відповідна умова договору, зазначена в п. 3.6 цього правочину і названа його сторонами «відкладальною», незалежно від такої назви, є на час вирішення спору обовязковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 ЦК України, оскільки у справі відсутні відомості про припиненння дії згаданого пункту договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

Таким чином, після спливу лояльного періоду строк користування кредитом за договором був погоджений до 19.09.2021, а тому позивач правомірно нарахував проценти за користування кредитом у період до 19.09.2021.

Станом на дату подання позову, заборгованість відповідача за договором № 2910320657-365860 від 08.06.2021 року, утворилась заборгованість у розмірі 8944,20 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту 3000,00 грн та заборгованість за відсотками за користування позикою 5944,20 грн.

Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які понесло ТОВ «КОШЕЛЬОК» становить 12662,40 грн: витрати на оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу 10000,00 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 10 липня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання про витребування доказів.

11.07.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ТОВ «КОШЕЛЬОК» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування позикою у розмірі 5944,20 грн як недоведених та неправильно розрахованих. Врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2017 року у справі № 444/9519/12, щодо відсутності у кредитодавця права нараховувати договірні проценти після спливу визначеного договором строку. Задовольнити клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги та відмовити ТОВ «КОШЕЛЬОК» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн як неспівмірних, необгрунтованих та таких, що не відповідають складності справи, ціні позову й обсягу фактично необхідної правничої допомоги, або зменшити їх до розміру 1000,00 грн. Розподілити судові витрати пропорційно до розміру фактично задоволених позовних вимог. Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не заперечує сам факт отримання від позивача грошових коштів у розмірі 3000,00 грн у межах правовідносин за договором № 2910320657-365860 від 08.06.2021 року. Проте не визнає позов в частині заявлених до стягнення процентів. Звертає увагу на розбіжності у паспорті споживчого кредиту та графіку розрахунків. Зазначає, що у графіку розрахунків зазначено, що сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 4,20 грн. Саме таку суму процентів узгодили сторони в кредитному договорі. Натомість у позові позивач просить стягнути вже 8944,20 грн, тобто на 5940,00 грн більше, ніж сума, зазначена в графіку розрахунків. Інша сума процентів вводить в оману споживача фінансових послуг. Не чесна підприємницька діяльність заборонена, про це зазначає ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів». Крім того, розрахунок позивача здійснений за ставкою 2,2% на день, хоча паспорт кредиту та індивідуальні умови містять ставку 2% на день, та поза межами строку кредитного договору. Тобто, навіть у випадку, якщо суд дійде висновку про можливість нарахування процентів за продовжений строк користування кредитом, розрахунок позивача все одно є завищеним щонайменше на 540,00 грн.

15.07.2026 представник відповідача подав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 16.07.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача.

17.07.2026 представник позивача Гурський Г.Ю. подав відповідь на відзив, в якому навів аргументи, аналогічні тим, що зазначені в позовній заяві. Крім того, зазначив, що умови договору є чіткими та зрозумілими, у позовній заяві йдеться про стягнення лише суми тіла кредиту та нарахованих процентів, тобто заходи відповідальності за прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання не застосовані. Визнав, що під час розрахунку заборгованості було помилково застосовано базову процентну ставку 2,2% та додав розрахунок заборгованості із застосуванням процентної ставки 2%. Щодо витрат на правничу допомогу, то вважає, що заявлений позивачем розмір адвокатського гонорару не є завищеним і не перевищує середньо-ринковий розмір послуг адвокатів по Київському регіону України. Формою гонорару позивача є фіксований розмір оплати, який узгоджений у додатку до договору про надання правової допомоги.

17.07.2026 відповідач ОСОБА_1 подав заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначає, що позивач у відповіді на відзив сам підтвердив обгрунтованість заперечень відповідача щодо неправильності первісного розрахунку. Уточнений розрахунок не усуває факту подання до суду первісно неправильного розрахунку і не доводить правомірність стягнення процентів за продовжений строк користування кредитом. Позивач стверджує, що проценти були нараховані в межах строку кредитування, оскільки після закінчення лояльного періоду строк користування кредитом нібито автоматично продовжився на 90 днів. Відповідач не погоджується з таким підходом. Якщо позивач вважає, що строк кредитування фактично становить не лише 14 днів, а 14 днів плюс що до 90 днів, то така умова мала бути чітко, прозоро та однозначно відображена у документах, призначених саме для інформування споживача про реальну вартість кредиту. Натомість паспорт споживчого кредиту і графік розрахунків формують у споживача інший фінансовий орієнтир 3005,00 грн/3004,20 грн, та вводять в оману відповідача, який являється слабшою стороною, споживачем фінансових послуг. Позивач не спростував доводів відповідача про те, що умови щодо продовження строку користування кредитом, порядку нарахування процентів та реальної загальної вартості кредиту не були доведені до споживача у достатньо чіткий та недвозначний спосіб. Також, відповідач навів додаткові аргументи щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

21.07.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 10.07.2026 надійшла витребувана судом інформація та виписка по рахунку.

У судове представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК», задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час, і місце проведення судових засідань повідомлений у встановленому законом порядку. По телефону повідомив, що не може з`явитися в судове засідання, просив розглянути справу без участі сторони відповідача з урахуванням поданих ним відзиву та заперечень, про що уповноваженим працівником суду складено зроблено запис в журналі телефонограм.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутноті сторін, оскільки сторони скористалися своїм правом подати заяви по суті справи, в яких виклали свої аргументи щодо позовних вимог та заперечень щодо заявлених позовних вимог.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.06.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2910320657-365860 від 08.06.2021 року в електронній формів (а.с. 33-38 копія паспорта споживчого кредиту, договору та графіку розрахунків), на підставі якого отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК» про успішне зарахування коштів у розмірі 3000,00 грн на картку клієнта № НОМЕР_2 (а.с. 44), а також інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно з якою, в банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 08.06.2021 зараховано переказ у розмірі 3000,00 грн (а.с. 128-129 інформація, виписка по рахунку).

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Вимоги до змісту (умов) договору про споживчий кредит визначені у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживчий кредит».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач визнає факт укладення договору та отримання грошових коштів у кредит у розмірі 3000,00 грн.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що сторони узгодили наступні умови кредитування: сума кредиту 3000,00 грн (п. 1.1); тип кредиту споживчий кредит (п. 1.2); кредит надається шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником в заявці в строк не пізніше 2 (дві доби) банківських днів від дати підписання договору (п. 2.2, 2.4); кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб) днів (далі «Лояльний період») початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом (п. 2.1, 2.2); проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом (п. 3.1).

Згідно з п. 2.3 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 цього договору.

Відповідно до графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору, позичальник зобов`язаний 21.06.2021 сплатити кошти у розмірі 3004,20 грн, з яких сума кредиту 3000,00 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 4,20 грн, нараховані за ставкою 0,14% (0,01% в день) від суми кредиту (а.с. 38).

У п. 4 графіку розрахунків зазначається, що у разі користування кредитом понад строк, вказаний в п. 1.2 договору, до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою, в порядку передбаченому договором.

Зі змісту п. 3.5 договору вбачається, що сторони погоджуються, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановленим п. 2.1 договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором на весь період користування кредитом. При цьому, до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2 (два) проценти за кожен день користування кредитом, почингаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту.

У п. 3.6 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах:

3.7. Зобовязання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.

3.8. З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730% річних, що становить 2% в день відж суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Таким чином, сторони в договорі обумовили зміну прав та обов`язків щодо продовлення строку кредитування та зміни розміру процентної ставки, за якою нараховуватимуться проценти за користування кредитом у випадку, якщо позичальник не поверне кредит та продовжить користуватися кредитними коштами після закінчення лояльного періоду.

Дані умови договору є чіткими та зрозумілими.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Умови договору щодо відкладальної обставини не є такими, недійсність яких прямо встановлена законом (нікчемними). Також, відповідачем не надано доказів, що договір, чи окремі його частини були визнані недійсними у встановленому законом порядку, а тому договір є правомірним та сторони зобов`язані його виконувати.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у загальному розмірі 8944,20 грн. Проте, у відповіді на відзив, представник позивача визнав, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості не відповідає умовам договору та надав новий розрахунок заборгованості на суму 8404,20 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за кредитом, 5404,20 грн заборгованість за відсотками.

При цьому, у встановленому ЦПК України порядку, позивач не подавав заяву про зменшення позовних вимог.

Уточнений розрахунок відповідає погодженим сторонам умовам договору. Заборгованість нарахована з урахуванням п. 3.6, 3.7 та 3.8 договору.

Відповідач не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2910320657-365860 від 08.06.2021 у розмірі 8404,20 грн (вісім тисяч чотириста чотири гривні 20 копійок), що складається із: заборгованості за сумою кредиту 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), заборгованості за відсотками за користування позикою 5404,20 грн (п`ять тисяч чотириста чотири гривні 20 копійок).

В задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, а саме в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 540,00 грн, відмовити.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 45 платіжна інструкція).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 12 лютого 2025 року, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» (а.с. 25), копію додатку до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, датований 20 лютого 2026 року (а.с. 43), копію акту № 1 приймання-передачі правової допомоги від 10 червня 2026 року до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року на суму 10000,00 грн (а.с. 26), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5506 від 29.05.2019 року (а.с. 29).

Позовна заява підписана та подана представником позивача адвокатом Гурським Г.Ю.

З додатку до договору про надання правової допомоги (а.с. 43) вбачається, що до переліку послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги включені: 1) оформлення документів щодо надання правничої (правничої) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги) (30 хв.) - 1000,00 грн; 2) збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору (1 год.) 2000,00 грн; складання позовної заяви (2 год.) 4000,00 грн; формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідача) (1 год.) 2000,00 грн; відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі (30 хв.) 1000,00 грн.

Суд враховує, що зазначені в переліку послуги - оформлення документів щодо надання правничої (правничої) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги), а також формування матеріалів адвокатського досьє по справі, не є послугами з надання правничої допомоги, оскільки пов`язані з оформленням договірних відносин між виконавцем та замовником правової допомоги, а також з організацією роботи адвоката, та не пов`язані з розглядом справи.

Крім того, збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору, формування додатків (доказів до позовної заяви (для суду та відповідачу) є складовими підготовки (складання) позовної заяви.

Дослідивши надані позивачем докази, врахувавши зазначені відповідачем аргументи щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що обґрунтованими у даному випадку є витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги, а саме у розмірі 8404,20 грн, що у відсотковому співвідношенні до заявлених вимог (8944,20 грн) становить 93,96%, отже з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2501,59 грн (2662,40 х 93,96% = 1780,88 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2818,80 грн (3000,00 х 93,96% = 2818,80 грн).

Керуючись ст. 205, 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 98, 133, 137, 141, 223, 247, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 2910320657-365860 від 08.06.2021 у розмірі 8404,20 грн (вісім тисяч чотириста чотири гривні 20 копійок), що складається із: заборгованості за сумою кредиту 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), заборгованості за відсотками за користування позикою 5404,20 грн (п`ять тисяч чотириста чотири гривні 20 копійок).

В задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» судовий збір у розмірі 2501,59 грн (дві тисячі п`ятсот одна гривня 59 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2818,80 грн (дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ 40842831, адреса: вул. Антонова, 8-А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 17 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Т.М. Солдатова