Постановление суда № 139039732, 14.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28584/26

Провадження № 1-кс/127/10834/26

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковник юстиції ОСОБА_6 13.08.2026 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000162 від 12.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В межах даного кримінального провадження 12 серпня 2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

При цьому, у даному кримінальному провадженні 23.04.2026 громадянину ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області (справа №127/2126826) від 24.04.2026 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000162 від 12.09.2025 продовжено до чотирьох місяців, до 23.08.2026.

Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У той же час в ході розслідування кримінального провадження щодо підозрюваного вбачається наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, у вказаному кримінальному провадженні існують наступні ризики, зокрема:

- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , має високу суспільну небезпечність як злочин проти основ національної безпеки України, й останній усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, а саме: позбавлення волі на тривалий строк.

У контексті цього варто врахувати, що у період здійснення збройної агресії проти України ОСОБА_4 вчинив діяння, яке кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відноситься до злочинів проти національної безпеки України, що мають велику суспільну небезпеку.

- незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, оскільки згідно з ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість незаконного впливу на свідків з метою створення сприятливих для себе умов або ж їх залякування для зміни показань, анкетні дані, місце проживання яких наявні в матеріалах кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

- ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), зокрема шляхом створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 діяв за відпрацьованою схемою та з використанням налагоджених контактів, а його діяльність була припинена лише внаслідок викриття правоохоронними органами, а тому він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім цього, ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення подібного характеру, враховуючи обставини інкримінованого злочину, в якому він підозрюється, що вказує на схильність до вчинення дій, які полягають в зриві мобілізації, незабезпечення Збройних Сил України мобілізаційними ресурсами, наслідком чого є підрив обороноздатності України (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З огляду на викладене, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 можуть бути вчинені дії, визначені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання та просили як альтернативний запобіжний захід визначити заставу.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №22025020000000162, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000162 від 12.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , маючи широке коло знайомств серед військовозобов`язаних осіб на території м. Києва, які виявляли бажання ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, достеменно знаючи про здійснювану ОСОБА_7 протиправну діяльність, спрямовану на сприяння військовозобов`язаним особам в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації шляхом організації їх фіктивного, тобто без реального виконання трудових функцій, прийняття на роботу до штату ТОВ «СТЕТМАН» (код ЄДРПОУ 45408101) за попередньою змовою з останнім, діючи з корисливих мотивів, вирішив вступити у злочинну змову, спрямовану на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом вчинення продовжуваних тотожних дій, у вигляді пошуку та залучення військовозобов`язаних осіб, які виявляли бажання отримати незаконне бронювання від мобілізації за грошову винагороду, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не пізніше січня 2026 року почав здійснювати пошук серед своїх знайомих та інших військовозобов`язаних осіб, які переважно проживають на території м. Києва та виявляли намір ухилитися від мобілізації, після чого отримував від таких осіб копії документів, необхідних для оформлення фіктивного працевлаштування, а саме: паспортів громадян України, відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, дипломів про освіту, банківських платіжних документів, а також інші персональні дані, які в подальшому за допомогою засобів мобільного зв`язку, зокрема месенджера «WhatsApp» передавав ОСОБА_7 . Таким чином, ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 вищевказані відомості та документи стосовно 12 військовозобов`язаних громадян України, зокрема ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_4 ), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_5 ), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_6 ), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_7 ), ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_8 ), ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_9 ), ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_10 ), ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_11 ) та ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_12 ), з метою подальшого оформлення їх фіктивного бронювання від мобілізації.

У свою чергу, ОСОБА_7 , отримавши від ОСОБА_4 документи та відомості зазначених вище громадян, будучи не спроможним самостійно забезпечити оформлення їх фіктивного прийняття на роботу до штату підприємства, скористався вже налагодженими ним раніше та незалежно від домовленості з ОСОБА_4 злочинними зв`язками з ОСОБА_20 , який виконував роль посередника між ОСОБА_7 та ТОВ «СТЕТМАН», передавши останньому за допомогою засобів мобільного зв`язку, зокрема месенджера «WhatsApp» отримані від ОСОБА_4 документи, а саме фотокопії паспортів, реєстраційних номерів облікових карток платників податків, дипломів про освіту, заяв про прийняття на роботу, банківські платіжні документи.

Після чого, ОСОБА_20 , реалізуючи відведену йому роль у злочинній схемі, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у свою чергу передав отримані від ОСОБА_7 документи та відомості невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка забезпечувала організацію фіктивного прийняття на роботу зазначених осіб до штату ТОВ «СТЕТМАН».

Внаслідок описаних вище послідовних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 та невстановленої досудовим розслідуванням особи, кожен з яких діяв у межах відведеної йому ролі у злочинній схемі, ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_4 ), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_5 ), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_6 ), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_7 ), ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_8 ), ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_9 ), ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_10 ), ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_11 ) та ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_12 ) фіктивно, тобто без реального виконання трудових функцій, у період з 14.01.2026 до 16.04.2026 були працевлаштовані до ТОВ «СТЕТМАН», відомості про яких у подальшому внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, унаслідок чого вказані особи отримали незаконне бронювання від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

12 серпня 2026 року о 08 год. 25 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

12 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2026 по справі №127/21268/26 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000162 від 12.09.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 23.08.2026 року.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з ЄДРД за №22025020000000162 від 12.09.2025; протоколу огляду від 16.07.2026-17.07.2026, протоколу обшуку від 12.08.2026, відомостей ГУ ПФУ у Вінницькій області та ІНФОРМАЦІЯ_2 ; повідомлення про підозру від 12.08.2026; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.08.2026, інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, обґрунтована.

Відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, не одружений, раніше не судимий.

В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки в умовах сьогодення, а саме те, що злочин вчинено під час правового режиму воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд, аналізуючи положення ч. 6 ст. 176 КК України, під час розгляду клопотання, дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших осіб у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання можливості визначення підозрюваному застави та її розмір слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

В той же час, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Як зазначено вище, відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.

Конституційний суд України у рішенні від 19.06.2024 по справі № 3-111/2023(207/23, 315/23) зазначив, що виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Таким чином, вирішення питання про визначення підозрюваному застави або ж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відноситься до повноважень слідчого судді, який приймає відповідне рішення за наслідками розгляду клопотання та встановлення наявності чи відсутності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінальних правопорушень та особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 серпня 2026 року (включно).

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 23 серпня 2026 року.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя