Решение № 139039664, 07.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1921/26

провадження № 2/753/5657/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Парубець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ІТ Спеціаліст" про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ „ІТ Спеціаліст" про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні. Дана позовна заява була сформована в системі „Електронний суд" 28.01.2026 року її представником ОСОБА_3 (а.с.1).

Позовна заява ОСОБА_2 була обґрунтована тим, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ Спеціаліст" від 09.06.2025 року №76-ос прийнято ОСОБА_2 на посаду дизайнера графічних робіт за основним місцем роботи у відділ маркетингу ТОВ „ІТ Спеціаліст" та встановлено випробувальний термін в 3 місяці з 10.06.2025 року по 09.09.2025 року. 28.10.2025 року позивачу вручено повідомлення №2 про заплановане вивільнення, відповідно до якого зазначено, що у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно наказу від 28.10.2025 року №33 ОСОБА_2 попереджено про наступне вивільнення з посади дизайнера графічних робіт відділу маркетингу на підставі п.1, ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 29.12.2025 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Також ОСОБА_2 повідомлено про відсутність вакансій згідно її кваліфікації, які можна було б запропонувати для її подальшого працевлаштування. Однак позивачка ОСОБА_2 тричі зверталася до кадрової служби (Head of HR) з метою отримання інформації про наявні вакансії 19.11.2025 року, 03.12.2025 року та 26.12.2025 року, проте їй було зазначено про відсутність вакансій. Водночас, під час проведення процедури скорочення посади позивача в період з 29.09.2025 по 29.12.2025 включно у відповідача з`являлись нові посади, зокрема, посада офіс-менеджера, яка не потребує наявність якоїсь певної освіти або досвіду роботи, а отже позивач мала можливість на заняття такої посади. Наказом ТОВ „ІТ Спеціаліст" від 29.12.2025 року №204-ОС звільнено ОСОБА_2 з посади дизайнера графічних робіт за основним місцем роботи з 29.12.2025 року у зв`язку зі скороченням посади внаслідок скорочення чисельності штату. Вважає, що звільнення її відбулось з порушенням діючого законодавства, оскільки їй не були запропоновані всі вакантні посади, на які б з дати попередження про звільнення і до дати звільнення (з 28.10.2025 року і до 29.12.2025 року) вона могла б претендувати і бути переведеною. Тому просить визнати протиправним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ Спеціаліст" від 29.12.2025 року №204-ос «Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку зі скороченням чисельності штату»; поновити ОСОБА_2 на посаді дизайнера графічних робіт Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ Спеціаліст"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ Спеціаліст" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2025 по день прийняття рішення у справі; а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ Спеціаліст" всі понесені судові витрати позивачкою по справі; допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на займаній посаді (а.с.1-13).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 року матеріали позовної заяви ОСОБА_2 були розподілені того ж дня 29.01.2026 року о 14:11:43 годин судді Колеснику О.М. (а.с.47-48).

За змістом відповіді електронного реєстру територіальної громади м. Києва від 4.02.2026 року на запит суду позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.49).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 6.02.2026 року позивачці ОСОБА_2 та її представнику ОСОБА_3 був наданий суддею 5-тиденний термін для усунення недоліків позовної заяви (а.с.50-52).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 20.02.2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощенного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.115-116).

14.03.2026 року представник відповідача „ІТ Спеціаліст" Сергєєва М.Ш. сформувала в системі „Електронний суд" відзив на позовну заяву, який був зареєстрований в канцелярії суду 16.03.2026 року, в якому просила відмовити в задоволенні позову позивачці в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач під час процедури звільнення ОСОБА_2 належним чином виконав вимоги ч.1, ст.40, ст.49-2, ст.44 КЗпП України, тому відсутні підстави для скасування наказу № 204-ос від 29.12.2025 року «Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку зі скороченням чисельності штату». До створення штатної посади дизайнера графічних робіт відповідні функції у ТОВ „ІТ Спеціаліст" виконувалися шляхом залучення зовнішнього підрядника агенції з надання послуг графічного дизайну на договірних умовах. Зокрема, товариство співпрацювало з ТОВ «НЬЮ САЙД», яке є агенцією, що надає послуги у сфері графічного дизайну та маркетингових комунікацій на підставі Договору про комплексне рекламне обслуговування №42-Р від 24 жовтня 2024 року. В межах зазначеного договору агенція надавала послуги з графічного дизайну виключно для внутрішніх потреб товариства, зокрема для підготовки маркетингових та презентаційних матеріалів компанії. Зазначені послуги включали: розроблення елементів брендингу товариства; підготовку рекламних та презентаційних матеріалів; створення візуальних матеріалів для комунікації з партнерами та потенційними замовниками; оформлення маркетингових матеріалів та інформаційної продукції компанії; креативні розробки елементів фірмового стилю; креативні розробки макетів та виготовлення друкованої рекламної продукції; розробка концепцій та креативу (творчих рішень) рекламних матеріалів для проектів з просування послуг замовника; розробка концепції рекламних матеріалів (творчих рішень) для рекламних, корпоративних відео роликів, оригінал-макетів; виготовлення рекламних відео роликів, оригінал-макетів. У зв`язку з розширенням маркетингових активностей компанії, зокрема збільшенням кількості офлайн-заходів (запуск нових навчальних програм, проведення BTL-активностей), а також онлайн-заходів (вебінарів), виникла додаткова потреба у створенні візуальних креативів, посадкових сторінок, презентаційних та роздаткових матеріалів. З метою забезпечення оперативної підготовки маркетингових матеріалів, підвищення ефективності внутрішніх процесів та оптимізації витрат на залучення зовнішніх підрядників, керівництвом товариства було прийнято управлінське рішення про введення до штатного розпису окремої посади дизайнера графічних робіт, що підтверджується штатним розписом ТОВ „ІТ Спеціаліст" станом на 01 травня 2025 року. На зазначену посаду була прийнята ОСОБА_2 згідно наказу №76-ОС від 09.06.2025 року. Однак графічні роботи не є основним видом діяльності товариства, а носили допоміжний характер. Зазначені роботи здійснювалися виключно з метою забезпечення маркетингової та комунікаційної діяльності компанії в межах запуску експериментального напряму, спрямованого на дослідження та апробацію нових маркетингових інструментів і форматів просування. В подальшому в діяльності товариства було прийнято управлінське рішення щодо оптимізації витрат та перегляду підходів до організації маркетингової діяльності. За результатами використання окремих маркетингових інструментів та форматів просування було встановлено, що частина з них не забезпечила очікуваного економічного ефекту, у зв`язку з чим компанія відмовилася від їх подальшого застосування. Внаслідок цього відбулися зміни в організації роботи та структурі виконання внутрішніх завдань, що призвело до істотного зменшення обсягу робіт, пов`язаних зі створенням графічних матеріалів. У зв`язку із зазначеними змінами керівництвом товариства було прийнято рішення про скорочення відповідної штатної одиниці, що оформлено наказом №33-ОД від 28.10.2025 року про внесення змін до штатного розпису. У письмовому повідомленні №2 від 28.10.2025 року, яке було вручене позивачці під особистий підпис, зазначено, що 29.12.2025 року відбудеться вивільнення позивачки з посади дизайнера графічних робіт відділу маркетингу на підставі п.1, ст.40 КЗпП, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Водночас, було повідомлено про те, що у ТОВ „ІТ Спеціаліст"немає вакантних посад, згідно кваліфікації позивачки, які б можна було запропонувати їй для подальшого працевлаштування. Після звільнення працівника товариство повернулося до моделі виконання відповідних робіт шляхом залучення зовнішньої агенції з графічного дизайну. Зокрема, для виконання окремих дизайнерських робіт ТОВ „ІТ Спеціаліст" продовжило співпрацю з ТОВ «НЬЮ САЙД» на підставі договору №42-Р від 24 жовтня 2024 року, додатковими угодами, додатком №10 від 02.02.2026 року. Факт надання таких послуг після скорочення посади підтверджується Актами приймання-передачі послуг за період січень - березень 2026 року, складеним між „ІТ Спеціаліст" та ТОВ «НЬЮ САЙД». Це підтверджує, що функція графічного дизайну не була передана іншому штатному працівнику та не виконувалась у межах нової штатної одиниці, а здійснюється епізодично шляхом залучення зовнішнього підрядника - профільної агенції. Таким чином, скорочення посади дизайнера графічних робіт було зумовлене реальними змінами в організації діяльності товариства та об`єктивним зменшенням потреби у виконанні відповідних функцій, що відповідає вимогам п.1, ч.1, ст.40 Кодексу законів про працю України. Після внесення змін до штатного розпису зазначена посада була повністю виключена, нові працівники на аналогічну посаду не приймалися, що підтверджується копіями штатного розпису на дату повідомлення про вивільнення та на дату звільнення. З огляду на вищезазначене, 29.12.2025 року (через 2 місяці після попередження про звільнення) відповідач видав наказ №204-ос від 29.12.2025 року «Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку зі скороченням чисельності штату». Одночасно на виконання ст.44 КЗпП України відповідач виплатив позивачу вихідну допомогу, що підтверджується копією платіжної інструкції від 29.12.2025 року. На момент попередження про звільнення та до моменту звільнення позивачки у ТОВ „ІТ Спеціаліст" були відсутні вакантні посади згідно кваліфікації позивачки, які б можна було запропонувати їй для подальшого працевлаштування. В період з дати вручення ОСОБА_2 попередження про наступне вивільнення до дати її звільнення включно на підприємстві дійсно існували окремі вакантні штатні одиниці, що підтверджується штатним розписом, доданим до відзиву. Водночас кожна із таких посад передбачала спеціальні кваліфікаційні вимоги, визначені посадовими інструкціями, копії яких додаються до цього відзиву, а саме:- Фахівець з підтримки інфраструктури кіберзахисту - вища технічна освіта у сфері ІТ або кібербезпеки, досвід роботи з інфраструктурними рішеннями та засобами захисту інформації;- Молодший розробник систем захисту інформації - технічна освіта, знання мов програмування, розуміння принципів побудови інформаційних систем;- Молодший аналітик продукту - досвід роботи з ІТ-продуктами, розуміння технічної архітектури рішень;- Адміністративний помічник з охорони праці - спеціальна підготовка у сфері охорони праці та знання нормативної бази;- Комендант об`єкту - досвід організації господарського забезпечення та матеріальна відповідальність;- Молодший фахівець з управління проектами та програмами - знання принципів управління проектами, досвід координації технічних процесів. Відповідно до диплому про вищу освіту ОСОБА_2 має повну вищу освіту за спеціальністю «Образотворче та декоративно прикладне мистецтво» та кваліфікацію художника комп`ютерної графіки, викладача фахових дисциплін. Зазначена освіта не є технічною та не підтверджує наявності спеціальної підготовки у сфері ІТ, кібербезпеки, охорони праці або управління технічними проектами. При прийомі на роботу ОСОБА_2 підписала офер, який містив посадові обов`язки та вимоги до посади дизайнера графічних робіт, копія якого додається. Також відповідно до наданого резюме ОСОБА_2 вона володіла програмами Adobe Suite: Photoshop, Illustrator, InDesign; Figma; Microsoft PowerPoint, мала вміння працювати за сформованим фірмовим стилем, розробляла логотипи та айдентики, мала знання типографіки, колористики, композиції ілюстрація на графічному планшеті, розуміла принципи UI/UX дизайну, використовувала АІ, що підтверджується копією резюме. Пункт 2 посадових інструкцій вакантних штатних одиниць передбачає знання принципів управління проєктами, знання нормативних актів у відповідній сфері, досвід координації технічних процесів, спеціальні освіту, кваліфікацію та досвід яких не мала позивач. Таким чином, хоча відповідні вакансії формально існували, вони об`єктивно не відповідали освіті, професійній кваліфікації та досвіду Позивача, а тому не підлягали пропонуванню в межах процедури, передбаченої ст.49-2 КЗпП України. За таких обставин відповідач ТОВ „ІТ Спеціаліст" просить відмовити позивачці у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.140-144).

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача ТОВ „ІТ Спеціаліст" Сергєєва М.Ш. в судовому засіданні позов не визнала, надавши суду пояснення аналогічні змісту відзиву на позовну заяву.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 43 Конституції України зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Як наголошує ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на … звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Як зазначає ст.2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Як встановлено у судовому засіданні, наказом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ Спеціаліст" (код ЄДРПОУ 39230764) від 09.06.2025 року №76-ос прийнято ОСОБА_2 на посаду дизайнера графічних робіт за основним місцем роботи у відділ маркетингу ТОВ „ІТ Спеціаліст" та встановлено випробувальний термін 3 місяці з 10.06.2025 року по 09.09.2025 року (а.с.41; 102).

За приписами ч.1, ст.26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Як зазначено ч.1, ст.27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.

Відповідно до ч.1, ст.28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Після 9.09.2025 року ОСОБА_2 продовжила виконувати посадові обов`язки на посаді дизайнера графічних робіт за основним місцем роботи у відділ маркетингу ТОВ „ІТ Спеціаліст", тобто вона вважалась такою, що витримала випробування.

Як регламентовано ч.1, 3, ст.49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника, запропонувавши всі наявні вакантні посади.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2, ст.40; ч.3, ст.49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

28.10.2025 року, тобто через півтора місяці після закінчення випробувального терміну, позивачці ОСОБА_2 було вручено повідомлення №2 про заплановане вивільнення (а.с.104), відповідно до якого зазначено, що у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно наказу від 28.10.2025 року №33 (а.с.40; 101) ОСОБА_2 попереджено про наступне вивільнення з посади дизайнера графічних робіт відділу маркетингу на підставі п.1, ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 29.12.2025 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Також ОСОБА_2 повідомлено про відсутність вакансій згідно її кваліфікації, які можна було б запропонувати для її подальшого працевлаштування. Однак позивачка ОСОБА_2 тричі зверталася до кадрової служби (Head of HR) з метою отримання інформації про наявні вакансії 19.11.2025 року, 03.12.2025 року та 26.12.2025 року, проте їй було зазначено про відсутність вакансій.

В Постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №641/5330/16-ц; у справі № 6-1264цс17 від 09 серпня 2017 року зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. За правилами ч.1 ст.49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Частиною 3 статті 49-2 передбачено. що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно з положеннями ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається відповідно до ч. 4 ст.22 КЗпП України.

За змістом вищенаведених загальних положень КЗпП саме на Державу покладено обов`язок захисту працездатних осіб від будь яких протиправних посягань на права та інтереси останніх.

За змістом пункту 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) судам роз`яснено, що у спорах про зі звільненням за п.1, ст.40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема. ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників та якими доказами вони підтверджуються; чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників; які є докази того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або, що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі; чи попереджався він не менш як за два місяці про наступне вивільнення.

Крім цього, Верховний суд України у п.19 вищевказаної Постанови Пленуму наголосив, що судам слід мати на увазі, що при проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї на цих підставах менш кваліфікованого працівника. …В усіх випадках звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП України.

Згідно п.1, ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Наказом ТОВ „ІТ Спеціаліст" від 29.12.2025 року №204-ОС звільнено ОСОБА_2 з посади дизайнера графічних робіт за основним місцем роботи з 29.12.2025 року у зв`язку зі скороченням посади внаслідок скорочення чисельності штату (т.1, а.с.42; 103).

Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 04.03.2021 року у справі №753/11171/19 питання наявності вакантних посад визначає, що суди під час розгляду справ повинні здійснювати порівняння штатних розписів відповідача на момент попередження позивача про майбутнє вивільнення та на момент її звільнення, і таким чином встановлювати реальну кількість вакантних посад, які існували в установі протягом 2-х міс. після попередження працівника про звільнення. Аналогічна позиція міститься і в Постановах Верховного Суду у справі №554/3264/18 від 31.03.2021 року; у справі №659/51/20 від 18.08.2021 року.

Як вбачається зі штатного розпису ТОВ „ІТ Спеціаліст" станом на 2.06.2025 року у відділі маркетингу передбачена посада дизайнера графічних робіт, яку займала ОСОБА_2 (т.1, а.с.156-157). В штатному розписі ТОВ „ІТ Спеціаліст" станом на 30.12.2025 року у відділі маркетингу посада дизайнера графічних робіт не передбачена (т.2, а.с.28-33).

Крім того, Верховний Суд у Постанові від 18.03.2020 року у справі № 461/3024/18 зазначив, що законодавством не встановлена заборона для роботодавця ознайомлювати працівника, посада якого скорочується, із усіма вакантними посадами на підприємстві, як і не встановлено жодного обмеження для працівника претендувати на будь-яку вакантну посаду, яку він має бажання обіймати. При цьому бажання працівника бути переведеним на певну посаду не встановлює жодного обов`язку щодо переведення такого працівника на обрану ним посаду, у разі невідповідності кваліфікації такого працівника до обраної посади.

Вказана позиція Верховного Суду є доречною, оскільки працівники не повідомляють роботодавця про наявність у нього певних навичків, нової освіти чи опанування якоїсь нової професії. Тому задля запобігання порушенню прав працівника абсолютно законно пропонуються йому усі наявні посади. Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічний за змістом висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі №6-45цс11 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17, провадження №11 431асі18.

Крім того, висновок щодо обов`язку пропозиції всіх вакантних посад, які існували на день звільнення, міститься у Постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №208/5799/23.

Проте, незважаючи на наведені вище нормативно-правові обґрунтування та постанови Верховного Суду, відповідач жодного разу не запропонував ОСОБА_2 інші вакансії, наявні на підприємстві, вважаючи про відсутність у ОСОБА_2 відповідної освіти та знань до наявних вакантних посад в період з 28.10.2025 року по 29.12.2025 року.

Однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Верховний Суд у постанові по справі №761/41149/16-ц від 29.01.2020 року вказав, що оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця, і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватися добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.

Аналогічну позицію було висловлено Верховним Судом у постанові по справі № 646/2661/20 від 09.12.2021 року.

Також Верховний Суд у постанові у справі №577/256/18 від 13.12.2018 року зазначив, що виконання роботодавцем у повному обсязі обов`язку з пропонування вакантних посад буде свідчити про відсутність з моменту повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників і до дня його звільнення вакантних посад та фактів приймання нових працівників до закладу.

Згідно зі статтею 4 Конвенції Міжнародної організації праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933 XII, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом пункту 2 статті 9 Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Хоча ОСОБА_2 було повідомлено про відсутність вакантних посад у відповідача, однак на адвокатський запит представника позивача листом від 27.01.2026 №27/01-1 ТОВ «Ворк Україна» надало інформацію, що на Work.ua зареєстрований обліковий запис з назвою IT Specialist, LLC та кодом ЄДРПОУ 39230764, а також надано інформацію, що за період з 28.10.2025 року по 29.12.2025 року IT Specialist, LLC було розміщено наступні вакансії: Інженер з кібербезпеки. Період розміщення з 27.10.2025 по 27.11.2025; Junior SOC 1 line Engineer. Період розміщення з 24.11.2025 по 25.12.2025; Офіс-менеджер. Період розміщення з 24.11.2025 по 03.12.2025; Network security engineer (Fortinet, Fortigate). Період розміщення з 06.11.2025 по 07.12.2025 (т.1, а.с.20-27; 71-77; 86-93).

Крім того, на адвокатський запит представника позивача листом ТОВ «ІТ Спеціаліст» від 16.01.2026 року відповідач надав інформацію, що за період вивільнення ОСОБА_2 на підприємстві були наявні наступні вакансії: Фахівець з підтримки інфраструктури кіберзахисту; Молодший аналітик продукту; Молодший розробник систем захисту інформації; Адміністративний помічник з охорони праці; Комендант об`єкту; Молодший фахівець з управління проєктами та програмами у сфері матеріального (нематеріального) виробництва. Проте зазначені посади не пропонувались ОСОБА_2 , оскільки не відповідали посаді графічного дизайнера (т.1, а.с.38-39; 99-100). Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні і представник відповідача ОСОБА_5 .

Аналізуючи докази, надані учасниками справи, суд приходить до висновку, що оскільки при вивільненні ОСОБА_2 з посади дизайнера графічних робіт у відділі маркетингу ТОВ „ІТ Спеціаліст" в період з 28.10.2025 року (попередження про звільнення з роботи) по 29.12.2025 року (день звільнення з роботи) відповідач не пропонував їй вакантні посади для переведення і зайняття для подальшої роботи, які були в наявності у товариства, тому трудові права позивача при вивільненні з роботи були порушенні. За таких обставин суд визнає наказ ТОВ „ІТ Спеціаліст" від 29.12.2025 року №204-ос „Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку зі скороченням чисельності штату" протиправним і скасовує його.

Як зазначає ч.1, ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки суд скасував наказ ТОВ „ІТ Спеціаліст" від 29.12.2025 року №204-ос „Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку зі скороченням чисельності штату", тому позивачка ОСОБА_2 підлягає поновленню на роботі - на посаді дизайнера графічних робіт у відділі маркетингу ТОВ „ІТ Спеціаліст" з 30.12.2025 року. Дана частина рішення підлягає негайному виконанню в порядку п.4, ч.1, ст.430 ЦПК України.

За змістом ч.2, ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як вбачається з довідки про доходи ТОВ „ІТ Спеціаліст" від 15.01.2025 року №33 заробітна плата ОСОБА_2 за жовтень 2025 року становила 61 667 грн., за серпень 2025 року - така ж сума 61 667 грн. Кільксть робочих відпрацьованих днів згідно графіка роботи - 23 і 20 днів відповідно (т.1, а.с.45). Тому вказана сума за два місяці ділиться на кількість відпрацьованих днів і в результаті отримуємо середньоденний заробіток позивача у розмірі 2 868 грн. 23 коп. ((61 667 грн. + 61 667 грн.) : 43 дня). Далі середньоденний заробіток множимо на кількість робочих днів від дати звільнення до дати ухвалення даного рішення (з 30.12.2025 року по 7.08.2026 року), оскільки справа розглядалась в суді менше року, (2 868,23 грн. х 161 робочий день) і отримуємо середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 461 785 грн. 03 коп. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в порядку ч.2, ст.235 КЗпП України з відрахуванням всіх податків і обов`язкових платежів згідно діючого законодавства.

Згідно ст.133;141 ЦПК України оскільки суд задовольняє позов, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 331 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого при зверненні до суду (а.с.111), а також з відповідача на користь держави підлягає стягненню 5 949 грн. 05 коп. судового збору (1 331,20 грн. - вимога про поновлення на роботі і 4 617,85 грн. - вимога про стягнення середнього заробітку), від якого була звільнена позивач при зверненні до суду, в частині задоволення вимог матеріального і нематеріального характеру.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.4; 9 Конвенції Міжнародної організації праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933 XII, ст.43 Конституції України, ст.2; 2-1; 5-1; 22; 26-28; 40; 49-2; 233; 235 КЗпП України, ст.256 ЦК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, Постанови Верховного Суду від 04.03.2021 року у справі №753/11171/19; Постанов Верховного Суду у справі №554/3264/18 від 31.03.2021 року; у справі №659/51/20 від 18.08.2021 року; Постанови Верховного Суду у справі № 646/2661/20 від 09.12.2021 року; Постанови Верховного Суду у справі №577/256/18 від 13.12.2018 року; п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати наказ ТОВ „ІТ Спеціаліст" від 29.12.2025 року №204-ос „Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку зі скороченням чисельності штату", визнавши його протиправним.

Поновити ОСОБА_6 на посаді дизайнера графічних робіт ТОВ „ІТ Спеціаліст" (код ЄДРПОУ 39230764) з 30.12.2025 року.

Стягнути з ТОВ „ІТ Спеціаліст" (код ЄДРПОУ 39230764) на користь ОСОБА_1 461 785 грн. 03 коп. в рахунок стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2025 року по 7.08.2026 року з відрахуванням всіх податків і обов`язкових платежій згідно діючого законодавства.

Стягнути з ТОВ „ІТ Спеціаліст" (код ЄДРПОУ 39230764) на користь ОСОБА_1 1 331 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ТОВ „ІТ Спеціаліст" (код ЄДРПОУ 39230764) на користь держави 5 949 грн. 05 коп. судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні в розмірі місячної заробітної плати 61 667 грн. з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя :