Постановление суда № 139039243, 17.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/13826/26

Провадження № 2/756/9955/26

оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

17 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб, зареєстрований 15.04.2000 між нею та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 367, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Заяву подано до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» як заяву про розірвання шлюбу за заявою подружжя, учасником справи в якій зазначено лише заявника - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу; шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Приписами ч. 3 ст. 293 ЦПК України визначено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу.

Зі змісту наведених норм вбачається, що спільна заява про розірвання шлюбу має бути підписана й подана до суду як чоловіком, так і дружиною, щоб суд міг переконатися, що така заява відповідає їх дійсній волі, при цьому така заява подається разом із письмовим договором.

Разом з тим, заяву підписано лише ОСОБА_1 , другий з подружжя її не підписував, а письмового договору, передбаченого ч. 1 ст. 109 СК України, до заяви не додано.

За своїм змістом заява є позовною заявою одного з подружжя: вона містить вимогу про розірвання шлюбу з мотивів того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам позивача, обґрунтована положеннями ст. 24, 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 175, 177 ЦПК України, а другого з подружжя - ОСОБА_2 - у ній названо відповідачем, на якого позивач просила покласти судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Отже, заявлена вимога підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, у якому другий з подружжя набуває процесуального статусу відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вказаного положення в поданій заяві учасником справи зазначено лише заявника, а відповідача не зазначено, що позбавляє суд можливості визначити коло учасників справи, а також надіслати відповідачу судові виклики і повідомлення.

Таким чином, позивачу необхідно подати позовну заяву в новій редакції, оформивши її як позовну заяву про розірвання шлюбу, пред`явлену одним із подружжя, зазначити в ній відповідачем ОСОБА_2 з відомостями, передбаченими п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, які позивачу відомі, та подати таку заяву через підсистему «Електронний суд» із зазначенням відповідача учасником справи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Пунктами 19, 59 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 року № 270 встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Також п. 61 Правил визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.

Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.

Таким чином, належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), які в сукупності підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересиланням листів з описів вкладення і перевірку працівником поштового зв`язку відповідності вкладення опису.

Через відсутність опису вкладення відправлень, з доданого списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів неможливо встановити, чи було взагалі відправлено вказані документи адресату та яку саме кореспонденцію йому було надіслано.

Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

Позовна заява, а також долучені до неї документи подані позивачем до суду за допомогою системи «Електронний суд», втім, доказів надсилання вказаних документів у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України, позивачем не надано.

У переліку додатків до заяви позивач зазначила копію позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача, проте доказів надсилання таких документів відповідачу до заяви не долучено.

При цьому в заяві зазначено, що відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача відсутні, а тому копії позовної заяви та доданих до неї документів мають бути надіслані відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з квитанції від 12.08.2026 № EQ9M-ZMKE-D86E, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн сплачено на рахунок отримувача «ГУК у Кіров.обл./тг Петрове/22030101», код отримувача за ЄДРПОУ 37918230, рахунок отримувача UA138999980313191206000011507, тоді як зазначену справу розглядає Оболонський районний суд м. Києва.

Отже, судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, а його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за подання цієї позовної заяви не підтверджено.

Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3 328 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання цієї позовної заяви в електронній формі судовий збір становить 1 064,96 грн (0,4 ? 3 328 грн ? 0,8).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 064,96 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату, за такими реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

Рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - 101 2777910480; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Оболонський районний суд міста Києва.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу можливість усунути зазначені недоліки.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ПУКАЛО