Приговор № 139038563, 17.08.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2253/26

Провадження №:1-кп/138/245/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області обвинувальний акт з доданими матеріалами по кримінальному провадженню № 12026020000000303 від 22.06.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Лисянка Лисянського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс це тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 4 ЛК України визначено, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до пункту 7 «Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2007 № 733 до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг.

Згідно із ст. 65 ЛК України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Відповідно до ст. 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Частинами 1,2 ст. 69 ЛК України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком.

Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджено постановою КМУ від 23.05.2007 №761, а саме статтею 2 визначено обов`язки підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів.

Розрахунок для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами здійснюється на підставі Постанови КМУ від 23.07.2008 № 665 та № 541 від 24.07.2013, яким затверджена такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеню припинення росту.

ДП «Могилів-Подільський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» є дочірнім підприємством Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс».

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу № 1-К від 02.01.2009 призначений на посаду майстра лісу ДП «Могилів-Подільський райагроліс» та відповідно до наказу № 4/1-К від 29.03.2019 переведений на посаду старшого майстра лісу ДП «Могилів-Подільський райагроліс».

Наказом № 4/2 від 15.02.2023 «Про поділ на лісогосподарські майстерські дільниці та лісові обходи» старшого майстра лісу ОСОБА_4 закріплено за Майстерською дільницею № 2 (обходи №№ 7-11). В свою чергу, в обхід № 8 входять квартали 103-106 та 115-116,що закріплені за лісником ОСОБА_5 .

Відповідно до посадової інструкції майстра лісу, затвердженої генеральним директором ВОКСЛП «Віноблагроліс» та з якою ОСОБА_4 ознайомлений 02.01.2009, на останнього покладено обов`язки: добре знати межі своєї дільниці, обходів, які входять в склад дільниці; забезпечувати своєчасну видачу нарядів лісникам, вживати заходів щодо виконання завдань кожною бригадою та кожним робітником; забезпечувати раціональне використання лісосічного фонду сировини та матеріалів; приймати участь в освідченні місць рубок, заготовлених лісоматеріалів і виконаних на дільниці робіт, а в окремих випадках за дорученням лісничого, самостійно проводити це освідчення із складанням про це акту; подавати пропозиції про перегляд лісосічних норм виробітку.

Відповідно до визначених посадовою інструкцією обов`язків, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, ОСОБА_4 згідно примітки до статті 364 КК України та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, згідно своїх службових обов`язків повинен організовувати виконання усіх робіт на закріпленій Майстерській ділянці № 2, в тому числі і у 115 кварталі ДП «Могилів-Подільський райагроліс», здійснювати контроль за дотриманням правил лісокористування, дотримуватись правил відпуску лісу, приймати необхідні заходи щодо виявлення і недопущення лісопорушень, затримувати лісопорушників, та будучи зобов1язаним здійснювати охорону лісу від незаконних рубок, мав об`єктивну можливість забезпечення охорони лісу.

Також встановлено, що 16.05.2024 ОСОБА_4 здійснив відвід дерев призначених для рубки у кварталі 115 виділу 19.1 ДП «Могилів-Подільський райагроліс», площею 2,0 га, що знаходиться за межами с. Бандишівка Могилів-Подільського району, перебуває у складі обходу № 8, який ввірений ліснику ОСОБА_5 та закріплений за Майстерською дільницею № 2, тобто перебуває у віданні та розпорядженні ОСОБА_4 .

При проведенні відводу старший майстер ОСОБА_4 особисто обирав дерева для рубки та відображав їх у перелікову відомість, а лісник ОСОБА_5 , згідно отриманої від ОСОБА_4 вказівки здійснював їх клеймування, клеймом, яке надав йому останній.

У результаті проведеного відводу, ОСОБА_4 особисто склав Польову перелікову відомість дерев, призначених для рубки від 16.05.2024 та нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, в яку самостійно вніс відомості щодо кількості дерев у розрізі по породно, зазначив їх ступені товщин та категорії стану дерев, яку скріпив своїм підписом та надав для підпису ОСОБА_5 .

На підставі складених ОСОБА_4 матеріалів лісовпорядкування керівником ДП «Могилів-Подільський райагроліс» видано лісорубний квиток № 20240619-000004 від 19.06.2024, тобто дозвіл на вибіркову санітарну рубку у кварталі 115 виділу 19.1, та в період часу з 26.06.2024 по 20.11.2024 проведено лісозаготівельні роботи.

Користуючись покладеними на нього адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, тобто маючи повноваження на організацію процесу лісозаготівельних робіт, ОСОБА_4 , розпорядився ліснику ОСОБА_5 на рубання всіх дерев, на яких наявні натеси та відповідні клейма, тобто на дерева, які фактично він особисто обрав з наявних на ділянці лісу, в тому числі на ті, які не були включені в польову перелікову відомість дерев, призначених для рубки від 16.05.2024 та нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, тобто не дозволені до рубки.

В свою чергу, лісник ОСОБА_5 , на виконання вказівки ОСОБА_4 , перебуваючи у кварталі 115 виділу 19.1 ДП «Могилів-Подільський райагроліс» в період з 26.06.2024 по 20.11.2024, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, використовуючи заздалегідь підготовлені знаряддя, бензопилу та інший інструмент, здійснив порубку сироростучих та сухостійних дерев різних порід та діаметрів, шляхом зрізування, тобто відділення дерев від коренів, їх розчистку, трелювання та подальше розкряжування на колоди, в тому числі дерев, які не були вимічені та не дозволені до рубки.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 7 дерев у кварталі 115 виділу 19.1 становить 190487,27 грн.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старшого майстра лісу ДП «Могилів-Подільський райагроліс», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, знаходячись у кварталі 115 виділі 19.1, діючи з необережності, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, у період часу з 26.06.2024 по 20.11.2024 не забезпечив проведення робіт згідно попередньо розроблених планів, перевірку якості робіт, контроль щоденної роботи бригади, задіяної у рубці дерев на лісосіці, не виявив та не призупинив незаконну рубку, внаслідок чого не забезпечив збереження не призначених для вирубування дерев, що призвело до незаконної порубки 7 дерев, які не були вимічені та не дозволені до рубки, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сумі 190487,27 грн, що згідно п. 3 примітки до ст. 364 КК України у понад сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ч. 1 ст. 367 КК України визнав повністю. Підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що на посаду майстра лісу ДП «Могилів-Подільський райагроліс» був переведений приблизно у 2019 році. В його обов`язки входило забезпечення схоронності лісу. Однак, в 2024 році, він не перевірив відмічені лісником дерева, внаслідок якого сталась порубка не тих дерев, що були зазначені у лісорубному квитку. В скоєному щиро розкаюється. Вказав, що завдані збитки він відшкодував добровільно на рахунок, наданий йому представником потерпілої особи.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового розгляду погоджуються з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження документів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання з врахуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 сплатив збитки завдані державі в повному обсязі, Інспекція не має до нього претензій матеріального характеру, у питанні призначення покарання покладається на розсуд суду.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, пенсіонер.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлені.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Згідно із нормами ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (ч.1 ст. 69 КК України).

Отже, відповідно до положень ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може не призначити додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове.

Так вказані вище обставини дають суду підстави відповідно до вимог ч.1 ст.69 КК України призначати покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 1 ст. 367 КК України.

Обґрунтовуючи можливість застосування статті 69 КК України суд ураховує, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним йому. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року N 15рп/2004 "у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання)).

В даному конкретному випадку встановлено декілька обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують таке.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням з урахуванням особи винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до частини першої статті 69 КК України є підставою призначити покарання у виді штрафу, розмір якого менший від найнижчої межі в санкції ч. 1 ст. 367 КК України.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, а також беручи до уваги висновок Могилів-Подільського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації», в якому зазначено про середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів, згідно довідок про витрати на проведення експертиз, в загальній сумі 10992,24 гривень.

Керуючись ст. 12, 63, 65-67, 69, ч. 2 ст. 367 КК України, ст. ст. 124, 349 ч. 3, 368-370, 374-376 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 367 КК України, призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.

Понесені по справі процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 10992 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 24 копійки стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави (стягувач Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що розташований за адресою: вул. Батозька, 1, м. Вінниця, 21015, код ЄДРПОУ 02883096, IBAN UA 678201720313221001201009135 в Держказначейська Служба України, м. Київ).

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1