№ 139037439, 17.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.08.2026Справа № 554/8998/26 Провадження № 3/554/1052/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді - Микитенка В.М., з участю секретаря Ул`яненка Д.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Максименко Ю.П., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «Аккум Сістем», ідентифікаційний код невідомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

I. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07 червня 2026 року, приблизно о 23 годині 49 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Соборності, 18Г у місті Полтаві керував транспортним засобом електричним двоколісним самокатом JET RIDE з електричним двигуном потужністю 0,35 кВт (без номерного знаку). Під час руху водій мав явні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

На законну вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу або в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі під безперервну відеофіксацію. Цим він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (ПДР) України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник вину не визнали. Просили закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, мотивуючи це тим, що: електросамокат не є "механічним" транспортним засобом, тому водій не є суб`єктом відповідальності; спеціальне право керування не може бути обмежене, оскільки для електросамокатів не передбачено наявності посвідчення водія; поліція не мала законних підстав для зупинки; співробітники поліції самі роз`яснили йому право відмовитися від огляду, чим він і скористався.

II. ОБҐРУНТУВАННЯ СУДУ

Заслухавши пояснення особи, дослідивши відеозаписи поліцейських та оцінивши докази в сукупності за правилами ст. 252 КУпАП, суд вважає провину ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП повністю доведеною, а доводи захисту безпідставними з огляду на таке.

Твердження захисту про те, що водій електросамоката не є суб`єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП, оскільки цей засіб не є механічним, ґрунтується на хибному тлумаченні норм права.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами, без звуження цього поняття виключно до механічних транспортних засобів.

Відповідно до Закону України № 2947-IX та положень пункту 1.10 ПДР України, легкі персональні електричні транспортні засоби (у тому числі електросамокати) офіційно визнані транспортними засобами.

Пункт 1.10 ПДР визначає, що водій це особа, яка керує транспортним засобом. Таким чином, особа, яка рухається на електросамокаті, є повноцінним учасником дорожнього руху та водієм.

Доводи про неможливість позбавлення права керування через відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія спростовуються вимогами законодавства і сталою судовою практикою.

Як свідчить правова позиція Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформована у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 та аналогічна практика Великої Палати, чітко визначає, що санкція статті 130 КУпАП є абсолютно-визначеною та кумулятивною. Вона передбачає обов`язкове накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Позбавлення права керування є обмеженням родового права особи на керування будь-якими транспортними засобами, наданого державою. Відсутність фізичного бланку посвідчення водія чи відповідної категорії на момент вчинення правопорушення не перешкоджає суду застосувати позбавлення цього права. Протилежний підхід ставив би осіб без посвідчення водія у привілейоване становище порівняно з законослухняними водіями.

Процедура направлення ОСОБА_1 на огляд повністю відповідала положенням ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, за наявності ознак сп`яніння водій підлягає відстороненню від керування та огляду.

Оскільки ОСОБА_1 на законну вимогу поліцейських відмовився від проходження тесту на місці, поліцейські в повній відповідності до ч. 3 ст. 266 КУпАП запропонували йому пройти огляд у медичному закладі.

Категорична відмова водія від медичного огляду зафіксована на відеозаписі, який мається в матеріалах справи та дослідженому судом безпосередньо. Також на відеозаписі зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом по вулиці Соборності, 18 у місті Полтава.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти такий огляд. Сама по собі відмова від проходження огляду утворює закінчений та самостійний склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання на те, що поліцейські дозволили ОСОБА_1 відмовитися, оскільки роз`яснили йому таке право, суд оцінює як спробу уникнути відповідальності. Поліцейські виконали вимоги закону, ознайомивши особу з її процесуальним вибором та правами.

Роз`яснення можливості відмови не звільняє громадянина від настання визначених законом негативних юридичних наслідків (адміністративної відповідальності) за реалізацію такої відмови, тим більше ОСОБА_1 є водієм категорії А, В, С зі значним стажем, тому достеменно обізнаний з вимогами Правил дорожнього руху (а.с.4).

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується належними та допустимими доказами (ст. 251 КУпАП): протоколом про адміністративне правопорушення від 08.06.2026 року ЕПР №686894, направленням на огляд від 08.06.2026 року та відеозаписами поліцейських ( а.с. 1-5).

Вирішуючи питання про накладення стягнення, та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, тобто у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи на яку накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 307-308 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»; номер рахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; код класифікації доходів бюджету: 21081300) в дохід держави (стягувач Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 665,60 гривень на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Строк звернення постанови до виконання три місяці.

Суддя В. М. Микитенко