Постановление суда № 139035600, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/5072/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши заяву Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради Нефьодова М.О. звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати комунальних послуг.

Разом із тим, представник заявника заявила вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради витрат за послуги ЦНАП за надання інформації з ДРРП у розмірі 80,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат з послуги ЦНАП за надання інформації з ДРРП слід відмовити з наступних підстав.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про видачу судового наказу розглядається в порядку наказного провадження, яке за своєю правовою природою є безспірним.

Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження.

Із системного аналізу положень ст. 137, 141 ЦПК України вбачається, що склад та розмір судових витрат, входять до предмету доказування по справі і має бути підтверджено належними та допустимими доказами, при цьому законодавець надає іншій стороні право надавати пояснення, заперечення, докази щодо обґрунтованості заявлених до стягнення судових витрат, натомість у рамках наказного провадження боржник позбавлений такої можливості, оскільки стягнення здійснюється в безспірному (наказному) порядку.

З урахуванням того, що ст. 161 ЦПК України не передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на послуги ЦНАП за надання інформації з ДРРП та такі витрати не вважаються безспірними, вони не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу.

У наказному порядку підлягають стягненню безспірні грошові суми, до яких цивільним процесуальним законодавством із судових витрат віднесено лише судовий збір.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Відповідно ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

За таких обставин, у видачі судового наказу необхідно відмовити.

Керуючись ст. 161, 165 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 витрат на послуги ЦНАП.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя І.Ю. Котлярова