Постановление суда № 139034935, 10.08.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1935/26

Провадження № 2/355/1550/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 серпня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі судді Цирулевської М. В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки в натурі між співвласниками та припинення права спільної часткової власності,

УСТАНОВИВ:

05 серпня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки в натурі між співвласниками та припинення права спільної часткової власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М.В.

Спір у цій справі виник щодо земельної ділянки площею 3,9256 га, кадастровий номер 3220280800:03:097:0302, яка розташована на території Веселинівського старостинського округу Баришівської селищної територіальної громади Броварського району Київської області.

З метою підтвердження визначеної позивачами підсудності судом здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з відповіді з якого №3141693 від 06.08.2026 вбачається, що за вказаними в позовній заяві параметрами/даними наявна інформація щодо земельної ділянки.

Разом з тим, до позовної заяви додана копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.10.2021 (реєстр №1-1677) щодо земельної ділянки за означеним місцем розташування.

Відтак, суд доходить до висновку, що справа підсудна Баришівському районному суду Київської області, з огляду та на підставі ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України).

Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У своєму позові на підтвердження існування самого спору позивачі посилаються на те, що вони та відповідачка є співвласниками земельної ділянки, площею 3,9256 га, кадастровий номер 3220280800:03:097:0302, яка розташована на території Веселинівського старостинського округу Баришівської селищної територіальної громади Броварського району Київської області. Земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, код 01.01, вид угідь рілля.

Розмір частки кожного співвласника у праві власності становить 1/3. Право власності позивачів та відповідача підтверджується правовстановлюючими документами і відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачі мають намір припинити режим спільної часткової власності та надалі самостійно володіти, користуватися і розпоряджатися окремими земельними ділянками, які відповідатимуть належним кожному співвласнику часткам. Договір про поділ спірної земельної ділянки між співвласниками не укладався. Погодженого співвласниками порядку користування земельною ділянкою немає.

07 липня 2026 року представник позивачів направив ОСОБА_3 за її зареєстрованим місцем проживання письмову пропозицію про добровільний поділ земельної ділянки в натурі між трьома співвласниками. У пропозиції було запропоновано погодити поділ відповідно до часток по 1/3 частині, спільно визначити землевпорядну організацію, узгодити технічний варіант поділу та оформити його нотаріально і в державних реєстрах.

Поштове відправлення № 02 1210 0513 622 було прийняте оператором поштового зв`язку 07 липня 2026 року. 18 липня 2026 року його повернуто відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», а 27 липня 2026 року повернення вручено відправнику.

За доводами позовної заяви, позивачі вжили достатніх і добросовісних заходів для врегулювання питання без звернення до суду, однак через відсутність відповідача за зареєстрованою адресою досягти домовленості між усіма співвласниками не вдалося. Неможливість погодити добровільний поділ позбавляє позивачів можливості сформувати окремі земельні ділянки та самостійно здійснювати правомочності власника, у зв`язку із чим виникла необхідність судового захисту.

Позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд», відповідачці позовна заява з додатками направлена позивачем, докази чого додані до позову та наявні в матеріалах справи.

З метою встановлення технічної можливості поділу, позивачі посилаються на можливість поділу в натурі та виділення в натурі земельних ділянок площею 1,3085 га (кадастровий номер 3220280800:03:097:0302) кожному, відповідно до технічної документації із землеустрою, розробленою приватним підприємством «ЕдельвейсК» у 2026 році.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з приписами частин першої і другої статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 Закону «Про судовий збір»).

Документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, додаються до позовної заяви та мають містити відомості про те, за подання якого саме процесуального звернення та у якій справі сплачено судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Також, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, - у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому, судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Позивачами у позовній заяві вказано ціну позову в розмірі 0,01 грн, в обґрунтування якої посилаються на Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 277927344) від 04.10.2021, а відтак судовий збір за подання позову майнового характеру не сплачений.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

З матеріалів справи слід вбачати, що до позову не надано нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки.

Оскільки звіту про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки до позову не додано, це позбавляє суд можливості правильно визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні зазначеної позовної заяви за вимоги майнового характеру, який підлягає сплаті позивачами при зверненні до суду із вимогами про поділ та виділення земельних ділянок в натурі.

Подання позовної заяви до суду має відбуватися із дотриманням умов, визначених ЦПК України.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Подання позовної заяви до суду має відбуватися із дотриманням умов, визначених ЦПК України.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачам необхідно долучити до позовної заяви актуальну оцінку вартості земельної ділянки, розподіл якої вони просять здійснити, станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про вартість цього нерухомого майна, указати дійсну ціну позову відповідно до ч. 2 ст.176 ЦПК України, після чого сплатити судовий збір за відповідно до кількості позовних вимог або надати документ про звільнення від сплати судового збору.

Реквізити перерахування коштів для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/ Баришівська сел/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку; Рахунок отримувача: (IBAN) UA758999980313151206000010742; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Баришівський районний суд Київської області, код ЄДРПОУ суду.

Відповідно до вимог ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви, або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченою ст. 185 цього Кодексу.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України та вимогам статті 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 - 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи все вищевикладене, позовна заява у цій справі підлягає залишенню без руху, з наданням позивачам строку для усунення її недоліків,

На підставі викладеного, керуючись ст. 175 - 177, 185, 260, 497 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки в натурі між співвласниками та припинення права спільної часткової власностізалишити без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви встановити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачам, що якщо вони усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду та буде прийнята до розгляду. У випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА