Постановление суда № 139030581, 14.08.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/2272/26

Провадження № 1-кс/601/588/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кременці клопотання старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременець, Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, працездатного, тимчасово не працюючого, не військовослужбовця, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 та ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026211010000324 від 13.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 та ч. 2 ст. 345 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.08.2026 приблизно о 20 годині 20 хвилин, громадянин ОСОБА_5 (на далі ОСОБА_5 ), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в громадському місці на проїзній частині дороги, в межах вул. Лаврська, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, де в цей час слідчо-оперативною групою (СОГ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області проводився огляд місця події та оформлення матеріалів за фактом дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), а екіпаж РПП СПД №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області у складі інспектора з РПП СПД №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 жетон 0089694, в ОВС з 07.11.2015, в посаді з 13.01.2021 та поліцейського з РПП СПД №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшого сержанта ОСОБА_8 жетон 0089722, ОВС з 18.02.2014, в посаді з 15.10.2025 здійснювали охорону місця події та забезпечували безпеку дорожнього руху.

В подальшому в ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, на вчинення хуліганських дій та порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з особливою зухвалістю ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що поліцейські перебувають у форменому одязі та виконують службові обов`язки з охорони громадського порядку, без будь-якої законної причини почав перешкоджати проведенню слідчих та процесуальних дій, намагався зайти за огороджувальну стрічку місця події, виражався на адресу працівників поліції та присутніх громадян нецензурною лайкою, провокував конфлікт і порушував нормальну роботу СОГ та СРПП.

На законні вимоги поліцейських СРПП припинити хуліганські дії, залишити місце проведення огляду та не перешкоджати оформленню ДТП, ОСОБА_5 не реагував і продовжував чинити активний опір працівникам поліції, які виконували обов`язки з охорони громадського порядку та припиняли його протиправну поведінку. Опір виразився у тому, що ОСОБА_5 почав агресивно наближатися до поліцейських СРПП, штовхати їх, вириватися, хапати за службовий одяг та збивати елемент форменного одягу (головний убір), фізично протидіючи спробам його затримати та відсторонити від місця події.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.296 КК України, тобто у вчиненні хуліганства, громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, що пов`язане з опором представникові влади, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, та який припиняв хуліганські дії.

Крім того, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на місці вчинення хуліганських дій знаходився в громадському місці на проїзній частині автодороги Н-02 сполученням «М06-Кременець-Біла Церква-Ржичів-Канів-Софіївка» в межах вул. Лаврська, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, близько 20 години 26 хвилин достовірно розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на опір та перешкоджання виконанню службових обов`язків працівниками поліції з охорони місця події та забезпечення громадського порядку, перебуваючи у стані фізичного протистояння із інспектором з РПП СПД №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_7 , який був одягнений в установлений формений одяг працівників Національної поліції України з відповідними знаками розрізнення, мав при собі службове посвідчення, жетони та діяв відповідно до службових обов`язків, зокрема в межах ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, завдав ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в голову зліва та в подальшому наніс ще три удари кулаками лівої та правої руки по голові та верхній частині тулуба.

У результаті умисних дій ОСОБА_5 потерпілому інспектору з РПП СПД №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , було заподіяно тілесні ушкодження, у вигляді підшкірної гематоми у ділянці нижньої повіки правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкої тяжкості тілесного ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

14.08.2026 року ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 296 та ч. 2 ст. 345 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання продовженню вчинення ним злочинної діяльності, його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді під вартою до ОСОБА_5 є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 296 та ч. 2 ст. 345 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_9 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні слідчого підстави, просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Інший запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала відносно задоволення клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026211010000324 від 13.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, ч.3 ст. 296 та ч. 2 ст. 345 КК України.

13.08.2026 о 23 год. 50 хв, згідно ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_5 .

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв`язку.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у кримінальному провадженні за №12026211010000324 від 13.08.2026, зокрема:

-витяг з ЄРДР;

-повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протокол огляду відеозаписів;

-характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_5 ;

-інші зібрані у кримінальному провадженні докази.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик того, що ОСОБА_5 може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також те, що відносно останнього скеровано до Кременецького районного суду Тернопільської області обвинувальний акт у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.296 та ч.2 ст. 342 КК України.

Також необхідно врахувати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, який відповідно до ч. 4 ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, і за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років та вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, який відповідно до ч. 4 ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, і за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність чотирьох ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).

В свою чергу, тримання під вартою по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів є найбільш суворим заходом. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою не наведено, будь-яких медичних висновків, які б засвідчували факт неможливості тримання підозрюваного під вартою за станом здоров`я, слідчому судді не надано.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У зв`язку з цим слідчий суддя враховує, мотив та спосіб ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні не тяжкого злочину, визначається у межах до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя відповідно до ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременець, Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, працездатного, тимчасово не працюючого, не військовослужбовця, не депутата, раніше не судимого підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 296 та ч. 2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 23 год. 59 хв. 13 жовтня 2026 року.

Одночасно визначити розмір застави 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 49 920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень - у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26198838, отримувач - ТУ ДСАУ у Тернопільській області, Банк отримувача ДКСУ м.Київ, номер рахунку (IBAN) UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у справі № 601/2272/26; провадження №1-кс/601/588/2026 згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 14.08.2026.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, у відповідності до статті 205 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 17 серпня 2026 року о 15 год 20 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1