Постановление суда № 139025637, 12.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1239/22

Провадження № 1-кп/345/28/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, -

встановив:

на розгляді суду на стадії підготовчого провадження перебуває дане кримінальне провадження.

11.08.2026 судом отримано клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та зменшення (індивідуалізацію) розміру застави. Клопотання мотивовано наступним. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області під головуванням судді ОСОБА_1 від 01 липня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_14 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30 серпня 2026 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, з покладенням у разі її внесення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (зокрема, носіння електронного засобу контролю). Захист вважає, що подальше тримання ОСОБА_14 під вартою є непропорційним, а визначений судом розмір застави у 2 000 000 грн є завідомо непомірним, що фактично нівелює його альтернативний характер і перетворює запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення в суперечність із Конституцією України та практикою ЄСПЛ.

ОСОБА_14 перебуває під вартою з 13 (затриманий 17) квітня 2024 року. Таким чином, станом на момент розгляду цього клопотання загальний строк його безперервного утримання в установі попереднього ув`язнення становить понад 2 роки та 3 місяці. Обвинувачений фактично відбуває покарання за відсутності обвинувального вироку суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), тривалість тримання під вартою понад один рік (а у багатьох випадках і понад шість місяців) переводить ув`язнення у категорію «prolonged detention» (надмірне затримання). У таких справах як «Харченко проти України», «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сам лише факт існування обґрунтованої підозри та тяжкість інкримінованого злочину не можуть слугувати єдиною підставою для продовження найсуворішого запобіжного заходу на тривалий термін. З плином часу суворість можливого вироку втрачає свою вагу як стримуючий фактор, і сторона обвинувачення зобов`язана доводити наявність виняткових, конкретних та абсолютно нових підстав і ризиків для продовження тримання особи під вартою. Однак, клопотання прокурорів від засідання до засідання мають виключно шаблонний та формальний характер, дублюючи аргументи дворічної давнини (квітня 2024 року) та не містять жодних нових доказів актуальності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема:

-Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) є повністю нівельованим. ОСОБА_14 є раніше не судимим громадянином України, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Протягом усього часу процесу ні сам обвинувачений, ні треті особи в його інтересах не здійснювали спроб ухилення від суду. Окрім того, в умовах воєнного стану та діючих обмежень на виїзд військовозобов`язаних осіб за кордон, ризик втечі за межі держави є фактично неможливим.;

-Ризик незаконного впливу на свідків, експертів чи інших учасників провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) не підтверджений жодним доказом. Прокурором не надано жодної заяви від свідків чи експертів про наявність тиску з боку ОСОБА_14 , а також жодних оперативних матеріалів, Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.08.2026 2 які б свідчили про такі спроби за весь тривалий період розгляду справи. З огляду на те, що досудове розслідування завершено і матеріали відкриті, абстрактні припущення прокурора про можливий тиск суперечать ст. 177 КПК та стандартам ЄСПЛ.;

-Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) є безпідставним. ОСОБА_14 раніше не судимий, не має інших кримінальних чи адміністративних проваджень, характеризується позитивно та має стійку репутацію несудимої особи, а презумпція невинуватості (ст. 62 Конституції України) прямо забороняє трактувати інкриміновані у цій справі обвинувачення як доказ його кримінальної схильності.

Захисник ОСОБА_5 вважає, що визначаючи розмір застави ОСОБА_14 у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, суд першої інстанції допустив суттєве порушення принципу індивідуалізації та домірності запобіжного заходу. 21 липня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив історичне Рішення № 9-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_17 (суддя-доповідач ОСОБА_18 ), де детально виклав обов`язкові для всіх судів загальної юрисдикції вимоги щодо застосування застави, а саме: реальність альтернативи, обов`язок дослідження фінансового стану особи, врахування арештів майна, врахування утриманців та соціальних зв`язків. Розмір застави у 2 000 000 грн визначено судом без будь-якого аналізу реальних легальних доходів та фінансового стану ОСОБА_14 та його родини. Обвинувачений є особою молодого віку, яка тривалий час перебуває під вартою (понад 2 роки) та позбавлена можливості працювати, а тому сума у 2 мільйони гривень є для нього абсолютно фантастичною та нереальною для внесення. Жодних активів чи заощаджень такого обсягу родина ОСОБА_14 не має. Суд не врахував сімейні обставини обвинуваченого, зокрема стан здоров`я його близьких родичів. Батько ОСОБА_14 має серйозні проблеми зі здоров`ям, хронічні захворювання та потребує його постійного фізичного догляду й допомоги вдома (відповідні медичні документи було долучено до заперечень захисту). Перебування ОСОБА_14 під вартою повністю позбавляє його непрацездатних родичів необхідної життєзабезпечуючої підтримки. Призначений розмір застави у 2 000 000 грн грубо порушує норми ч. 5 ст. 182 КПК України. Для особливо тяжких злочинів граничний нормативний розмір застави становить від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи з показника прожиткового мінімуму у цьому провадженні (3 328 грн), встановлений законом ліміт складає від 266 240 грн (80 розмірів) до 998 400 грн (300 розмірів). Призначений ОСОБА_14 розмір застави перевищує законодавчий максимум більш ніж удвічі без наведення судом будь-яких виняткових та належно мотивованих обставин, чому застава в межах закону не здатна забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого. Застава в такому обсязі діє виключно як каральний елемент, що суперечить правовій природі запобіжного заходу.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_5 просить суд: змінити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (включаючи носіння електронного засобу контролю); в якості альтернативи (у разі відмови у зміні): зменшити визначений обвинуваченому ОСОБА_14 розмір альтернативного запобіжного заходу застави з завідомо непомірних 2 000 000 гривень до помірного розміру, сумісного з його реальним матеріальним станом, а саме у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, та покласти обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.

11.08.2026 судом отримано клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та зменшення розміру застави. Клопотання мотивовано наступним. 01.07.2026 року ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_13 та визначено розмір застави. Із цього часу по час розгляду даного клопотання, обвинувачений знаходиться у державній установі «Івано-Франківська державна установа виконання покарань № 12», оскільки було продовжено запобіжний захід, що становить вже більше 1 (одного) року тримання під вартою. Сторона Захисту звертає увагу суду на те, що сторона обвинувачення вважає, що достатньо посилатися на тяжкість злочину, значну міру покарання у вигляді позбавлення волі, чого на їх думку, достатньо для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, Рішеннями ЄСПЛ вже було надано негативну оцінку такому посиланню сторони обвинувачення, зокрема у рішеннях ЄСПЛ «Ідалов проти Росії», Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії» «Єлоєв проти України», «Харченко проти України», сутність яких зводиться до того, що потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати виключно абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи. Небезпека переховування обвинуваченого (підозрюваного) не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою (рішення ЄСПЛ «Строган проти України»). Сторона обвинувачення у своєму клопотанні навіть не обґрунтовує, чому до ОСОБА_13 неможливо застосувати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту (із носінням електронного браслету) або застави. Таким чином, сторона Захисту вважає, що сторона обвинувачення посилалась на тяжкість кримінального правопорушення виключно із метою продовження строків запобіжного заходу. Крім того, після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 наголошує та звертає увагу суду на те, що будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на сьогоднішній день перестали існувати, зокрема:

-п.1. Сторона обвинувачення припускає, що ОСОБА_13 може переховуватись від слідства або суду в силу тяжкості інкримінованого злочину. Це ризик є надмірним припущенням і в черговий раз не підтверджується жодним доказом. Стороною обвинувачення не долучено до матеріалів клопотання доказів з яких вбачалося б, що ОСОБА_13 раніше ухилявся від явки до суду чи правоохоронних органів в інших справах.;

-п.3. Сторона обвинувачення визначає ризик як те, що ОСОБА_13 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених. Даний ризик не знаходить свого підтвердження. Цей ризик нівелюється тим, що ОСОБА_13 не буде мати реальної змоги навіть контактувати із іншими обвинуваченими. Стороною обвинувачення не долучаються до матеріалів цього клопотання будь-яких доказів з яких б вбачалось, що інші обвинуваченні дають свідчення або визначають свою вину. Стороною обвинувачення не долучено жодних доказів, які б вказувати на необхідності допиту свідків. Сторона Захисту вважає, що твердження про вплив на експертів жодним чином не підтверджується, оскільки всі необхідні експертизи на досудовому розслідування були проведені.;

-п.4. Обвинувачений може перешкоджати даному кримінальному провадженню. Цей ризик є повністю необґрунтований, оскільки досудове розслідування вже закінчене, а будь-які інші докази, зокрема і речові зберігаються при кримінальному провадженні.

-п.5. чинити інше кримінальне провадження. Даний ризик є непідтвердженим, оскільки сторона обвинувачення не надало вагомих доказів, що ОСОБА_13 вчиняв злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів раніше. Також, це буде грубим порушенням приписів Конституції, оскільки діє презумпція невинуватості.

Сторона Захисту вважає, що визначена сума застави судом є непомірна для обвинуваченого, а зміна розміру застави зможе забезпечити належну поведінку та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором та не є свідомо непомірною для нього. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне. Визначаючи розмір застави, суд не врахував практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого та ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Саме визначення розміру застави у працездатних осіб (266 240 грн.) 80 прожиткового мінімуму для , буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.

Захисник ОСОБА_4 зазначає, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Таким чином, враховуючи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неприпустимість обґрунтування тримання під вартою виключно тяжкістю злочину, на думку сторони Захисту, до Обвинуваченого можливо застосувати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави. Також, на підтвердження спроможності внесення застави сторона Захисту долучає податкові декларації за 2025 рік як батька Обвинуваченого ОСОБА_19 так і його знайомого, який готовий внести заставу, ОСОБА_20 . Одночасно, захисник просить взяти до уваги особу Обвинуваченого, який є раніше несудимим, молодого віку, до затримання офіційно працював, соціально адаптований.

Захисник ОСОБА_4 просить суд змінити ОСОБА_13 запобіжних захід з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі та/або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (266 240 грн.)

12.08.2026 судом отримано клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та зменшення розміру застави. Захисник зазначає, що що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_12 , виходячи з наступного: ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_12 в даному кримінальному провадженні - відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із суворістю можливого судового рішення, то поведінка ОСОБА_12 свідчить про відсутність наміру переховування від суду, оскільки під час затримання та проведення обшуку він жодним чином не чинив опір працівникам правоохоронних органів. ОСОБА_12 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність утримання під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Більш того, ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister проти Австрії, § 10).;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то ОСОБА_12 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебуває у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим.;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення, то ОСОБА_12 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також він не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу.;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, то ОСОБА_12 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_12 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Також, вищевказаний ризик повністю спростовується тим, що за час розгляду справи кримінальне провадження № 12023090000000475 від 09.09.2023 та кримінальне провадження № 42021090000000057 від 18.06.2021 р. жоден учасник кримінального провадження не скаржився жодного разу, що на нього впливає ОСОБА_12 . Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58. Ризиктиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski проти Польщі, § 43). Однак з плином часу інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризик зменшується з часом завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань;

- ОСОБА_12 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи.

Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. А тому, захисник ОСОБА_8 вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_12 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_12 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання. Застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - буде достатнім для забезпечення виконання підзахисним покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_8 також просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого: ОСОБА_12 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Соціальні зв`язки: Мама: ОСОБА_21 та батько ОСОБА_22 , які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_1 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову. ОСОБА_12 до затримання був працевлаштований на ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів», водієм - автонавантажувача. В ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів», де ОСОБА_12 працював водієм автонавантажувача, характеризується позитивно. ОСОБА_12 закінчив Студінську гімназію Калуської міської ради Івано-Франківської області. ОСОБА_12 закінчив Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» , професія Авто Механік. Стан здоров`я: обвинуваченому встановлений медичний діагноз.

Захисник ОСОБА_8 також вважає, що до обвинуваченого цілком можливим було б застосувати також запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України.

Щодо зменшення розміру застави, то захисник просить суд врахувати особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що для обвинуваченого та його родини сума застави 5000000,00 грн є непідйомна. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Захисник звертає увагу на той факт, що фактично ОСОБА_12 перебуває під вартою і фактично відбуває покарання без вироку суду майже 2 роки. Також, захисник звертає увагу, що на момент подачі вказаного клопотання, двічі на території міста Івано-Франківськ здійснювались атаки дронами, що слугує реальною та фактичною загрозою для життя та здоров`я ОСОБА_12 з урахуванням місця розташування ДУ Івано-Франківська установа виконання покарань(12).

Захисник ОСОБА_8 просить суд: змінити запобіжний захід ОСОБА_12 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю за адресою: АДРЕСА_1 та встановити чітке коло осіб з якими буде заборонено спілкуватись або визначити альтернативу у вигляді застави, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12.08.2026 судом отримано клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та зменшення розміру застави. Захисник зазначає, що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_11 , виходячи з наступного: ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_11 в даному кримінальному провадженні - відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із суворістю можливого судового рішення, то поведінка ОСОБА_11 свідчить про відсутність наміру переховування від суду, оскільки під час затримання та проведення обшуку він жодним чином не чинив опір працівникам правоохоронних органів. ОСОБА_11 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність утримання під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Більш того, ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister проти Австрії, § 10).;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то ОСОБА_11 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебуває у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим.;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення, то ОСОБА_11 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також він не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу.;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, то ОСОБА_11 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_11 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Також, вищевказаний ризик повністю спростовується тим, що за час розгляду справи кримінальне провадження № 12023090000000475 від 09.09.2023 та кримінальне провадження № 42021090000000057 від 18.06.2021 р. жоден учасник кримінального провадження не скаржився жодного разу, що на нього впливає ОСОБА_11 . Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58. Ризиктиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski проти Польщі, § 43). Однак з плином часу інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризик зменшується з часом завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань;

- ОСОБА_11 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи.

Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. А тому, захисник ОСОБА_8 вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_11 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_11 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання. Застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - буде достатнім для забезпечення виконання підзахисним покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_8 також просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого: ОСОБА_11 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Соціальні зв`язки: Мама та дві молодші сестри, які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_2 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову. ОСОБА_11 до затримання мав ФОП, який працював, основна діяльність 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Характеризується позитивно за місцем проживання, скарг не надходило. За час перебування в СІЗО неодноразово звертався до мед частини через погіршення здоров`я. Також до матеріалів справи долучені документи, що є люди які готові внести за ОСОБА_11 заставу , якщо суд дійде до такого переконання.

Захисник ОСОБА_8 також вважає, що до обвинуваченого цілком можливим було б застосувати також запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України.

Щодо зменшення розміру застави, то захисник просить суд врахувати особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що для обвинуваченого та його родини сума застави 5000000,00 грн є непідйомна. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Захисник звертає увагу на невисокі доходи матері та бабусі обвинуваченого, додає довідку про отримання пільги та субсидії, станом на 22.06.2026 року та довідку про отримання допомоги втрата годувальника з 01.01.2026 по 30.06.2027 року.

Захисник звертає увагу на той факт, що фактично ОСОБА_11 перебуває під вартою і фактично відбуває покарання без вироку суду майже 2 роки. Також, захисник звертає увагу, що на момент подачі вказаного клопотання, двічі на території міста Івано-Франківськ здійснювались атаки дронами, що слугує реальною та фактичною загрозою для життя та здоров`я ОСОБА_11 з урахуванням місця розташування ДУ Івано-Франківська установа виконання покарань(12).

Захисник ОСОБА_8 просить суд: змінити запобіжний захід ОСОБА_11 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю за адресою: АДРЕСА_2 та встановити чітке коло осіб з якими буде заборонено спілкуватись або визначити альтернативу у вигляді застави, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12.08.2026 судом отримано клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 про скасування обвинуваченому покладеного на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду». Захисник зазначає, що 01 липня 2026 року суддею Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області постановлено ухвалу в справі №345/1239/22, якою задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_10 під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 5 000 000 гривень. Також даною ухвалою визначено покласти на ОСОБА_10 , у разі внесення застави, такі обов`язки: 1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Захисник ОСОБА_9 зазначає, що підставою для зміни запобіжного заходу в частині процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_10 , є те, що встановлений обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, за обставин, що склалися на цей час, створює істотні обмеження у реалізації ним своїх процесуальних прав та інших гарантованих законом прав. В першу чергу, обов`язок істотно обмежує можливість реалізації ОСОБА_10 права на доступ до правосуддя та захист. Значна частина його соціальних та процесуальних зв`язків знаходиться за межами населеного пункту, де він проживає. Зокрема, робоче місце захисників ОСОБА_10 знаходиться за межами села населеного пункту, де він проживає, у зв`язку з чим для належного спілкування із захисниками, проведення зустрічей та обговорення питань, пов`язаних із здійсненням захисту, ОСОБА_10 необхідно мати можливість прибути до місця роботи його захисників. За чинного процесуального обов`язку не відлучатися за межі населеного пункту, де ОСОБА_10 проживає, кожне таке переміщення потребує попереднього отримання дозволу прокурора або суду, що створює додаткові та фактично необґрунтовані перешкоди у постійному та безпосередньому спілкуванні зі своїми захисниками.

Крім того, в межах даної кримінальної справи №345/1239/22 (кримінальне провадження №12023090000000475 від 09 вересня 2023 року) здійснюється апеляційне оскарження судових рішень до Івано-Франківського апеляційного суду, який знаходиться у місті Івано-Франківську, тобто за межами населеного пункту, в якому проживає ОСОБА_10 . Зазначене також потребує регулярного переміщення ОСОБА_10 за межі населеного пункту, в якому він проживає. Реалізація такого права передбачає не тільки необхідність відвідування безпосередньо судових засідань. Право на захист також передбачає можливість конфіденційного спілкування із захисниками, ознайомлення із матеріалами провадження безпосередньо в Івано-Франківському апеляційному суді, збір доказів на підтвердження своєї позиції.

Також ОСОБА_10 є обвинуваченим у кримінальному провадженні №12022141430000119 від 11 березня 2022 року за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, розгляд якого здійснюється Пустомитівським районним судом Львівської області у справі №463/3698/22. Зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а тому участь ОСОБА_10 у судових засіданнях є складовою реалізації ним права на захист та можливості особисто брати участь у розгляді справи. При цьому чинний процесуальний обов`язок вже призвів до негативних наслідків у зв`язку з тим, що ОСОБА_10 не було надано дозволу на виїзд за межі населеного пункту, де він проживає, він двічі не зміг прибути до Пустомитівського районного суду Львівської області для участі у судових засіданнях. Таким чином, на цей час існує обґрунтований ризик того, що подальше накладення обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду перешкоджатиме ОСОБА_10 брати участь у судових засіданнях в іншому кримінальному провадженні щодо нього. Зокрема (не виключно), ОСОБА_10 позбавлений можливості перевірити на належність надані стороною обвинувачення докази (відеоматеріали), позбавлений можливості отримати роз?яснення спеціалістів, експертів з питань, які вирішувалися різними експертизами в кримінальному провадженні, не має можливості збирати інші докази, на підтвердження своєї позиції під час судового розгляду.

Наступною підставою для зміни покладеного на ОСОБА_10 процесуального обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду є стан його здоров`я та обумовлена ним необхідність отримання спеціалізованої медичної допомоги. Як відомо суду, ОСОБА_10 має серйозні захворювання, які потребують систематичного медичного спостереження та відповідного лікування. Наявність таких захворювань неодноразово підтверджуватися медичними документами, складеними за результатами проведених обстежень під час його перебування під вартою. Належне медичне забезпечення такого стану передбачає не лише можливість отримання загальної медичної допомоги, а й доступ до спеціалістів відповідного профілю, проведення необхідних обстежень та, за потреби, своєчасну корекцію призначеного лікування. Встановлена станом на зараз заборона залишати межі населеного пункту, де він проживає, створюють об`єктивні перешкоди для отримання ним спеціалізованої медичної допомоги. За таких обставин скасування зазначеного процесуального обов`язку є необхідним для забезпечення розумного балансу між цілями застосування запобіжного заходу та необхідністю гарантування ОСОБА_10 права на охорону здоров`я і медичну допомогу.

Ще однією обставиною, яка підлягає врахуванню під час вирішення питання про зміну покладеного на ОСОБА_10 процесуального обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, є необхідність його працевлаштування з метою забезпечення належних умов життя його сім`ї. ОСОБА_10 одружений, має на утриманні неповнолітнього сина та матір-пенсіонерку, яка має інвалідність внаслідок захворювання. Відтак його сімейний стан обумовлює наявність у нього постійних матеріальних та особистих обов`язків щодо членів своєї сім`ї. До моменту взяття під варту ОСОБА_10 був єдиним годувальником родини, втім тривале перебування під вартою об`єктивно позбавило його можливості працювати та отримувати дохід, внаслідок чого матеріальне забезпечення його сім`ї фактично здійснюється дружиною, фінансові можливості якої є обмеженими. Так, згідно з відомостями Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України дружина обвинуваченого, ОСОБА_23 , отримувала трудовий дохід, розмір якого складав декілька тисяч гривень на місяць, а протягом останніх років взагалі не отримувала доходу. Крім того, мати обвинуваченого, ОСОБА_24 , є пенсіонеркою та особою з інвалідністю внаслідок захворювання. Розмір її пенсійного забезпечення становить близько 4 тисяч гривень на місяць. При цьому стан здоров`я ОСОБА_24 обумовлює необхідність постійного лікування та придбання лікарських засобів, значна частина яких фінансується не державою, а за рахунок власних коштів. Отже, отримуване нею пенсійне забезпечення передусім спрямовується на задоволення власних мінімальних життєво необхідних потреб та витрат, пов`язаних зі станом здоров`я, що істотно обмежує її можливість брати участь у матеріальному забезпеченні інших членів сім`ї. Таким чином, наявні обставини свідчать про те, що сім`я ОСОБА_10 має об`єктивну потребу у його працевлаштуванні та отриманні ним доходу. Станом на цей час ОСОБА_10 не має можливості працевлаштуватися, щоб забезпечувати свою сім`ю, через встановлену заборону залишати межі населеного пункту, де він проживає. За таких обставин чинний обов`язок фактично перекреслює можливості ОСОБА_10 щодо пошуку роботи та працевлаштування, а отже, перешкоджає йому відновити самостійне джерело доходу та належним чином виконувати обов`язки щодо матеріального забезпечення сім`ї. Окремого врахування потребує і обов`язок ОСОБА_10 щодо його матері, ОСОБА_24 , з огляду на вік та стан здоров`я якої існує необхідність постійного лікування за межами населеного пункту, де він проживає, що потребує її супроводження з боку ОСОБА_10 .

Захисник ОСОБА_9 звертає увагу на те, що основним мотивом застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу був та досі залишається ризик можливого його переховування від суду (що підтверджується виключно тяжкістю можливого майбутнього покарання). Водночас за весь період перебування ОСОБА_10 під вартою не було наведено жодних доказів, які б свідчили про вчинення ним у минулому або теперішньому часі будь-яких дій, спрямованих на ухилення від правосуддя, підготовку до переховування або намір уникнути участі у судовому розгляді. При цьому необхідно враховувати, що наявність ризику, передбаченого статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, сама по собі не означає автоматичної необхідності збереження кожного з покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків. Застосовані обмеження мають відповідати характеру та інтенсивності відповідного ризику, бути необхідними для його запобігання та не створювати надмірного втручання у реалізацію інших гарантованих законом прав особи. ОСОБА_10 після внесення за нього застави, виконує покладені на нього судом процесуальні обов`язки. ОСОБА_10 має сталі соціальні та сімейні зв`язки, зокрема постійне місце проживання, сім`ю, неповнолітню дитину та матір, яка є пенсіонеркою та особою з інвалідністю і потребує лікування та допомоги. Зазначені обставини мають значення для оцінки ймовірності неналежної процесуальної поведінки та повинні враховуватися при визначенні того, наскільки інтенсивним має бути обмеження свободи пересування особи. ОСОБА_10 до його затримання та тримання під вартою майже 2 роки, займався волонтерською діяльністю та допомав Збройним Силам України, є засновником і керівником Міжнародного благодійного фонду Перемога за нами, що здійснює гуманітарну допомогу військовослужбовцям, внутрішньо переміщеним особам та іншим громадянам, які опинилися у складних обставинах. ОСОБА_10 має намір і надалі допомагати Збройним Силам України. Така діяльність також може потребувати його переміщення за межі місця постійного проживання для вирішення організаційних та інших пов`язаних із нею питань. Отже, необхідність виїзду за межі населеного пункту, де він проживає, у випадку ОСОБА_10 має об`єктивний характер і пов`язана з реалізацією ним законних прав та виконанням особистих, сімейних і соціальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_9 наголошує, що скасування цього обов`язку при одночасному збереженні інших покладених на ОСОБА_10 процесуальних обов`язків є достатнім механізмом забезпечення належної процесуальної поведінки, яка підтверджується на даний час. Такий підхід дозволить, з одного боку, зберегти наявні механізми контролю за виконанням ОСОБА_10 процесуальних обов`язків, а з іншого усунути необґрунтовані перешкоди у реалізації ним права на захист, отриманні медичної допомоги, працевлаштуванні та виконанні сімейних обов`язків. Таким чином, з урахуванням фактичних обставин, які склалися на цей час, існують достатні підстави для зміни запобіжного заходу в частині скасування покладеного на ОСОБА_10 обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду. Інші покладені на ОСОБА_10 процесуальні обов`язки захисник просить залишити без змін.

12.08.2026 судом отримано клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, про зменшення розміру застави, а також про скасування покладеного на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду». В клопотанні зазначено, що ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.07.2026 (провадження №1-кп/345/28/2026) обвинуваченому ОСОБА_10 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30.08.2026 включно, із залишенням раніше визначеного альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень. Цією ж ухвалою нього, у разі внесення застави, покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, зокрема: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, строком на два місяці з моменту внесення застави. ОСОБА_10 був звільнений з-під варти 20.07.2026 у зв`язку із внесенням застави у визначеному судом розмірі. Відповідно до резолютивної частини вказаної ухвали від 01.07.2026, встановлені нею запобіжний захід та обов`язки діють до 30.08.2026 включно.

Обвинувачений ОСОБА_10 в клопотанні зазначає про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. За весь час дії запобіжного заходу у виді застави він жодного разу не порушив покладених на нього судом обов`язків, які підлягали виконанню, з`являвся за викликом до прокурора та суду, не переховувався, не чинив опору органам правопорядку, не впливав на свідків, експертів чи інших обвинувачених. Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, обвинувальний акт направлено до суду, а тому ризики впливу на хід досудового розслідування об`єктивно відсутні.

Також ОСОБА_10 зазначає про необхідність усунення обов`язку не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу. Цей обов`язок істотно обмежує його у здійсненні трудової діяльності та виконанні обов`язків з утримання сім`ї, а також перешкоджає доступу до необхідної медичної допомоги. Зазначений обов`язок фактично паралізує його звичайне повсякденне життя: позбавляє його можливості здійснювати трудову діяльність та підприємницьку діяльність, унеможливлює участь у вихованні його малолітнього сина, зокрема супроводжувати на спортивні змагання, а також перешкоджає своєчасному отриманню медичної допомоги. Крім того, вказаний обов`язок безпосередньо перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях у паралельному провадженні №12022141430000119 (справа Ne463/3698/22), яке розглядається Пустомитівським районним судом Львівської області за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч.3 ст.307 КК України.

ОСОБА_10 зазначає, що можливість реалізації покладеного на нього обов`язку з`явитися до суду чи прокурора та отримати дозвіл на виїзд залежить від випадкових факторів (наявність судді на робочому місці, оперативність розгляду звернень прокуратурою) і жодним чином не гарантована йому. Такий стан речей суперечить принципу правової визначеності та створює для нього реальний ризик формального порушення покладеного обов`язку не з власної вини, а через відсутність дієвого та передбачуваного механізму отримання дозволу. Крім того, непослідовною є позиція сторони обвинувачення, яка надала дозвіл на його виїзд за межі населеного пункту для участі у розгляді апеляційної скарги в Івано-Франківському апеляційному суді, проте залишила без відповіді аналогічне за своєю правовою природою звернення щодо участі у судовому засіданні Пустомитівського районного суду Львівської області, наслідком чого стало відкладення цього засідання.

Також обвинувачений ОСОБА_10 звертає увагу на погіршення стану здоров`я та необхідність догляду за матір`ю, а також вважає, що відбувається штучне затягування процесу.

У зв`язку з цим, ОСОБА_10 просив суд: змінити йому запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання; у разі відмови в задоволенні п. 1 цього клопотання зменшити розмір застави, визначеної ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.07.2026, до розміру, співмірного з його майновим станом та достатнього для гарантування виконання покладених на нього обов`язків; скасувати покладений на нього обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Захисник ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а також про зменшення розміру застави. Наголошує на тому, що будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на сьогоднішній день перестали існувати. Звернув увагу на рішення Конституційного суду України від 21.07.2026 по справі № 3-176/2025(355/25). Також адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання інших захисників та обвинуваченого ОСОБА_10 .

Захисник ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, а також про зменшення розміру застави. Зазначила, що на даний час її підзахисний перебуває під вартою з квітня 2024 року та ввесь цей час утримується під вартою. Ризики є необґрунтованими. ОСОБА_14 має постійне місце проживання, порушень процесуальної поведінки не допускав, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Просить врахувати особу обвинуваченого, зокрема стан здоров`я його батьків. Також адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання інших захисників та обвинуваченого ОСОБА_10 .

Захисник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_25 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, а також про зменшення розміру застави. Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_11 в даному кримінальному провадженні відсутні. Клопотання прокурора є ідентичними. Захисник ОСОБА_8 просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого. Просить врахувати, що його родина не має можливості заплатити заставу у визначеному судом розмірі.

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, а також про зменшення розміру застави. Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_12 в даному кримінальному провадженні відсутні. Захисник ОСОБА_8 просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого. Просить врахувати, що його родина не має можливості заплатити заставу у визначеному судом розмірі. Також адвокат ОСОБА_8 підтримала клопотання інших захисників та обвинуваченого ОСОБА_10 .

Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу, а саме про скасування обвинуваченому ОСОБА_10 покладеного на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду». Зазначив, що на даний час обвинувачений ОСОБА_10 проживає в м.Калуш. Проте обвинуваченому потрібно брати участь у судових засіданнях в м. Івано-Франківську, а також у Львівській області. Крім того, обвинуваченому необхідно прибувати за місцем роботи його захисників, щоб забезпечити право обвинуваченого на захист. Також ОСОБА_10 потрібно проходити лікування в медичних закладах, які знаходяться поза межами населеного пункту, де він проживає. Також йому необхідно супроводжувати матір до медичних закладів. Крім того, ОСОБА_10 хоче працевлаштуватися, однак покладення на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду» не дозволяє йому це зробити. Також адвокат ОСОБА_9 підтримав клопотання інших захисників та обвинуваченого ОСОБА_10 .

Обвинувачений ОСОБА_26 в судовому засіданні підтримав клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, про зменшення розміру застави, а також про скасування покладеного на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду». Обвинувачений ОСОБА_10 зазначив про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. За весь час дії запобіжного заходу у виді застави він жодного разу не порушив покладених на нього судом обов`язків, які підлягали виконанню, з`являвся за викликом до прокурора та суду, не переховувався, не чинив опору органам правопорядку, не впливав на свідків, експертів чи інших обвинувачених. Також ОСОБА_10 зазначив про необхідність усунення обов`язку не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу. Цей обов`язок істотно обмежує його у здійсненні трудової діяльності та виконанні обов`язків з утримання сім`ї, а також перешкоджає доступу до необхідної медичної допомоги. Крім того, вказаний обов`язок безпосередньо перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях у паралельному провадженні №12022141430000119 (справа Ne463/3698/22), яке розглядається Пустомитівським районним судом Львівської області за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч.3 ст.307 КК України. Також обвинувачений ОСОБА_10 звернув увагу на погіршення стану здоров`я та необхідність догляду за матір`ю, а також вважає, що відбувається штучне затягування процесу. ОСОБА_10 підтримав клопотання захисників про зміну запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор заперечила щодо задоволення всіх клопотань. Зазначила, що попередньою ухвалою суду від 01.07.2026 було вирішено питання про продовження запобіжних заходів обвинуваченим. На дану ухвалу було подано апеляційні скарги, про те дану ухвалу залишено в силі. Прокурор зазначила, що підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів немає, також не має підстав для скасування покладеного на ОСОБА_10 обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду», так як наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали клопотання інших захисників та ОСОБА_10 .

Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників. Крім того, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 при вирішенні даних клопотань просили врахувати тривалий термін перебування їх під вартою.

Суд, заслухавши клопотання про зміну запобіжних заходів та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_13 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 06.10.2023 було змінено ОСОБА_10 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на строк до 04.12.2023, визначено йому заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 805200,00 грн. та у разі звільнення його з-під варти у зв`язку із внесенням застави, покладено обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами; здати на зберігання до Управляння Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 25 жовтня 2024 року за ОСОБА_10 внесено заставу та ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_10 обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_11 обрано запобіжний захід тримання під вартою, визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки у разі внесення застави, а у подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_11 неодноразово продовжувався. 18 листопада 2022 року за ОСОБА_11 внесено заставу та ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» його звільнено з-під варти і таким чином до нього застосовано запобіжний захід - заставу. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_11 обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_12 обрано запобіжний захід тримання під вартою та визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки в разі її внесення. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії запобіжного заходу ОСОБА_12 неодноразово продовжувався. 05 грудня 2022 року за ОСОБА_12 внесено заставу та цього ж дня ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_12 обов`язків неодноразово продовжувався.

17.04.2024 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянину України, раніше судимого 28.08.2014 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі, щодо якого щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120221414300000119 за ч. 3 ст. 307 КК України перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023090000000007 перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120221414300000119 за ч. 3 ст. 307 КК України перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 повідомлену підозру ОСОБА_11 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Студінка Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, щодо якого 18.05.2022 обвинувальний акт за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 ОСОБА_12 слідчими суддею Івано-Франківського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу в сумі 908400,00 грн, та у разі її внесення, покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2024 задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.04.2024 про обрання щодо ОСОБА_27 запобіжного заходу скасовано, постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, на строк до 15.06.2024. В подальшому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави ОСОБА_12 слідчими суддями Івано-Франківського міського суду неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_12 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 25.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_12 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого 14.05.2021 обвинувальний акт за ч. 2 ст. 296 КК України скеровано в суд, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 30.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 30 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_13 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_14 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

14 травня 2024 року Калуським міськрайонним судом у кримінальному провадженні № 42021090000000057 частково задоволено клопотання прокурора та запобіжний захід ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 змінено із застави на тримання під вартою, без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. В подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 судом продовжувався.

29.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 29.03.2025. 30.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 30.03.2025. 21.03.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 20.05.2025. 12.05.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 11.07.2025. 07.07.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 07.09.2025. 27.08.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 26.10.2025. 20.10.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 19.12.2025. 19.12.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 17.02.2026. 11.02.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 12.04.2026. 20.03.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 19.05.2026. 08.05.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 07.07.2026.

Ухвалою суду від 10.06.2026 було частково задоволено клопотання захисників щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим. Визначено обвинуваченому ОСОБА_12 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_11 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_13 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000000 (Два мільйони) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_14 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000000 (Два мільйони) гривень. В ухвалі зазначено, що обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.07.2026 р. включно. Покладено на обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у разі внесення застави такі обов`язки: 1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою суду від 01.07.2026 продовжено обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30.08.2026 включно. Залишено раніше визначений обвинуваченим розмір застави.

20.07.2026 обвинувачений ОСОБА_10 був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави у визначеному судом розмірі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 1 статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування (продовження) запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Тому суд не переглядає рішення про застосування (продовження) запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого запобіжний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу.

При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто такими, які з`явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.

Підставами для зміни запобіжного заходу обвинуваченим у клопотаннях було зазначено:

-щодо обвинуваченого ОСОБА_14 : надмірний строк тримання під вартою; відсутність ризиків; неврахування судом реальних доходів та фінансового стану обвинуваченого, зокрема його молодий вік та відсутність можливості працювати; неврахування судом стану здоров`я його близьких родичів батька;

-щодо обвинуваченого ОСОБА_13 : необґрунтованість тримання під вартою; відсутність ризиків; неврахування судом реальних доходів та фінансового стану обвинуваченого; наявність соціальних зв`язків; молодий вік;

-щодо обвинуваченого ОСОБА_12 : зменшення та відсутність ризиків; наявність постійного місця проживання; наявність соціальних зв`язків (мама та батько); був працевлаштований до затримання; неврахування судом реальних доходів та фінансового стану обвинуваченого; тривалий строк тримання під вартою; загроза для життя і здоров`я обвинуваченого, оскільки територія м.Івано-Франківськ двічі була атакована дронами;

-щодо обвинуваченого ОСОБА_11 : зменшення та відсутність ризиків; наявність постійного місця проживання; наявність соціальних зв`язків; був працевлаштований до затримання; неврахування судом реальних доходів та фінансового стану обвинуваченого; тривалий строк тримання під вартою; загроза для життя і здоров`я обвинуваченого, оскільки територія м.Івано-Франківськ двічі була атакована дронами;

-щодо обвинуваченого ОСОБА_10 : погіршення його стану здоров`я та необхідність догляду за матір`ю; відсутність ризиків; належна процесуальна поведінка обвинуваченого;

Однак, зазначені підстави вже існували під час продовження строку дії запобіжного заходу 01.07.2026 та були враховані судом, а тому не є новими обставинами, які можуть вплинути на застосований до обвинувачених запобіжний захід.

Питання про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 наразі вирішене, зокрема, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.07.2026 під час продовження вказаним обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. При цьому судом було враховано: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, характеризуючі дані про особи обвинувачених, їх стан здоров`я, та інші обставини в їх сукупності. Судом було враховано тривалий строк перебування обвинувачених під вартою.

Щодо твердження захисників та обвинувачених про неврахування судом реальних доходів та фінансового стану обвинувачених, то при визначенні розміру застави, суд виходив з наступного:

На даний час судом закінчено підготовче провадження та суд перейшов до стадії дослідження доказів у справі. На даній стадії судового розгляду для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також для запобігання встановленим ризикам, можливе застосування обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у виді застави. При визначенні розміру застави судом було враховано, що обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні злочинів, що стосуються збуту особливо небезпечного наркотичного засобу (в особливо великих розмірах), який міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров`ю громадян. У всьому світі посилюється боротьба з незаконним обігом наркотиків серед населення, посилюється кримінальна відповідальність за такі злочини, тому кожен, хто має намір вчиняти такий злочин, чи підозрюється у вчиненні такого злочину чи вже вчинив його, повинен усвідомлювати, що відповідальність буде суворою і невідворотною. Крім того, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 обвинувачуються в участі у злочинній організації, а ОСОБА_10 обвинувачується у створенні злочинної організації та керівництві такою організацією, що становить велику суспільну небезпеку.

Суд також звернув увагу, що до обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вже було застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та було покладено на них обов`язки, передбачені ст.177 КПК України. Однак у зв`язку з невиконанням покладеного на них судом обов`язку, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ухвалою суду від 14.05.2024 було змінено запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. Ухвалою суду від 29.08.2024 заставу звернуто в дохід держави. Дану ухвалу було залишено без змін Івано-Франківським апеляційним судом 08.10.2024.

З врахуванням вищезазначеного, тяжкості інкримінованого обвинувачення, значного строку перебування обвинувачених під вартою, стадії судового розгляду, суд дійшов висновку, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також запобігання встановленим ризикам.

Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 21.07.2026 по справі № 3-176/2025(355/25) зробив висновок про те, що абзац 5 ч.5 ст.182 КПК України (У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.) відповідає Конституції України (є конституційним).

У зв`язку з цим, ухвалою від 01.07.2026 залишено раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_10 розмір застави в межах 5000000 (П`ять мільйонів) гривень; залишено раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави в межах 5000000 (П`ять мільйонів) гривень; залишено раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_12 розмір застави в межах 5000000 (П`ять мільйонів) гривень; залишено раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_13 розмір застави в межах 2000000 (Два мільйони) гривень; залишено раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_14 розмір застави в межах 2000000 (Два мільйони) гривень.

На думку суду, застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків. Зокрема, судом було враховано, що згідно обвинувального акту ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні у складі організованої групи-злочинної організації особливо тяжких злочинів щодо обігу особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах (від такої діяльності отримувався значний дохід).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження застосованийобвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави має бути залишений у незмінному вигляді. Тому в задоволенні клопотань захисників про зміну цим обвинуваченим запобіжних заходів (в тому числі зменшення розміру застави), слід відмовити.

З цих же підстав слід відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, а також про зменшення розміру застави.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_9 про скасування обвинуваченому ОСОБА_10 покладеного на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду», то суд зазначає наступне.

Суд бере до уваги той факт, що вмежах даної кримінальної справи №345/1239/22 (кримінальне провадження №12023090000000475 від 09 вересня 2023 року) здійснюється апеляційне оскарження судових рішень до Івано-Франківського апеляційного суду, який знаходиться у місті Івано-Франківську, тобто за межами населеного пункту, в якому проживає ОСОБА_10 . Зазначене також потребує регулярного переміщення ОСОБА_10 за межі населеного пункту, в якому він проживає.

Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_10 є обвинуваченим у кримінальному провадженні №12022141430000119 від 11 березня 2022 року за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, розгляд якого здійснюється Пустомитівським районним судом Львівської області у справі №463/3698/22. Зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а тому участь ОСОБА_10 у судових засіданнях є складовою реалізації ним права на захист та можливості особисто брати участь у розгляді справи.

Щодо твердження сторони захисту про те, що робоче місце захисників ОСОБА_10 знаходиться за межами населеного пункту, де він проживає, у зв`язку з чим для належного спілкування із захисниками, проведення зустрічей та обговорення питань, пов`язаних із здійсненням захисту, ОСОБА_10 необхідно мати можливість прибути до місця роботи його захисників, то суд відкидає це твердження, оскільки обвинувачений має достатньо можливостей спілкуватися з захисниками як особисто, так і через засоби відео- та аудіозв`язку. Право на захист обвинуваченого жодним чином не порушено.

Також суд враховує стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_10 та необхідність отримання ним медичної допомоги в медичних закладах; обов`язок ОСОБА_10 щодо його матері ОСОБА_24 , з огляду на вік та стан здоров`я якої існує необхідність постійного лікування за межами населеного пункту, де він проживає, що потребує її супроводження ( ОСОБА_24 проживає в с.Студінка Калуського району, а ОСОБА_10 проживає в м.Калуші).

Суд також враховує необхідність працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_10 з метою забезпечення належних умов життя його сім`ї.

З огляду на зазначене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , враховуючи тяжкість обвинувачення, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_9 про скасування обвинуваченому ОСОБА_10 покладеного на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду» слід задовольнити частково, а саме: змінити покладений на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язок «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду» на наступний обов`язок: «не відлучатися за межі Івано-Франківської та Львівської областей без дозволу прокурора або суду». Це дозволить обвинуваченому з`являтися в судові засідання в межах Івано-Франківської та Львівської областей, відвідувати медичні заклади, працевлаштуватися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 201, 331 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, а також про зменшення розміру застави відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, а також про зменшення розміру застави відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а також про зменшення розміру застави відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, а також про зменшення розміру застави відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, а також про зменшення розміру застави відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_9 про скасування обвинуваченому ОСОБА_10 покладеного на нього обов`язку «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду» - задовольнити частково.

Змінити покладений на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язок «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду» на наступний обов`язок: «не відлучатися за межі Івано-Франківської та Львівської областей без дозволу прокурора або суду».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 17.08.2026 о 13:00 год.

Головуючий