Решение № 139025465, 04.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1981/26

Провадження № 2/344/4906/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Антоняка Т.М.,

за участю секретаря Чабанюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернувся через підсистему «Електронний суд» до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором передано на розгляд Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області справу розподілено головуючому судді Антоняку Т.М.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 10.07.2024 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» був укладений кредитний договір № 55191046, згідно з умовами якого відповідач отримала 4700 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач умови Кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму, але аідповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 55191046 від 10.07.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Сума заборгованості відповідача становить 32 218,50 грн, яка складається з наступного: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4700 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 25 168,50 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 0,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами 2 350 грн.

Заначено, що позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23785856/280 від 07.01.2026.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 55191046 від 10.07.2024 року у сумі: 32218,50 грн; судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому покликається на те, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»). Отже, розмір процентної ставки за кредитним договорами, що укладаються із фізичними особами споживачами є врегульованим нормативно. Кредитний договір № 55191046 від 10.07.2024 було укладено на 199 день після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Згідно зі змінами максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Починаючи з 241 дня з дня набр ання чинності до Законом № 3498 IX, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1 %. У даному випадку перші 41 днів надання кредиту підпадають під відсоткову ставку 1,5 %, а наступні 318 - під 1 %. користування Таким чином, відповідачу підлягають стягненню проценти, які є звичайною платою за грошима, нараховані за до прострочення боржника відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а саме період за період з 10.07.2024 до 09.08.2024 у розмірі 1974,00 грн (4700 грн х 1,4 % х 30 днів); за період з 10.08.2024 до 20.08.2024 у розмірі 775,50 грн (4700 грн. х 1,5 % х 11 днів); за період з 21.08.2024 до 05.07.2025 у розмірі 14946,00 (4700 грн. х 1 % х 318 днів), що у сумі становить 17695,50 грн за 360 днів згідно договору № 55191046 від 10.07.2024 та як обумовлені, погоджені сторонами.

Також відповідачка вказує, що 17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Підпунктом 2 пункту 3 розділу І вказаного закону розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18. Зазначеним пунктом встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язан ня за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у неї немає обов`язку зі сплати заявленої суми позивачем неустойки у розмірі 23 50,00 грн за кредитним договором № 55191046 від 10.07.2024. Факт включення до розрахунків спірної суми вказує на наявність обґрунтованих сумнівів у правильності всіх інших нарахувань які заявлені до стягнення.

Таким чином, на переконання відповідачки, загальна сума до стягнення становить 22 395,50 грн із яких: 4 700,00 грн - кредит; 17695,50 грн - проценти за 360 днів (10.07.2024 05.07.2025), що складаються із: 1974,00 грн проценти за період з 10.07.2024 до 09.08.2024, нараховані за ставкою 1,4 % денних, 775,50 грн проценти за період з 10.08.2024 до 20.08.2024, нараховані за ставкою 1,5 % денних, 14946,00 проценти за період з 21.08.2024 до 05.07.2025, нараховані за ставкою 1 % денних.

Заявлену позивачем вимогу про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн відповідач вважає необґрунтованою, неспівмірною та завищеною. На її переконання дана справа є простою, типовою та масовою для позивача, оскільки фінансова компанія систематично звертається до судів із однотипними позовами про стягнення заборгованості за договорами мікрокредитування. Позовна заява та додані до неї документи мають шаблонний характер, не містять складного правового аналізу, не потребують індивідуального підходу чи значних витрат часу адвоката, а правова позиція позивача зводиться до стандартного посилання на договір кредиту та розрахунок заборгованості. Крім того, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення значної кількості судових засідань, що суттєво зменшує обсяг процесуальних дій та часові витрати представника позивача. Сума у 8 000 грн за правничу допомогу є непропорційною: складності справи; предмету спору; фактичному обсягу виконаних адвокатом робіт; реальним витратам часу. Таким чином, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу фактично перекладає на неї, як відповідача, господарські витрати фінансової компанії, пов`язані з її підприємницькою діяльністю, що суперечить принципам справедливості та змагальності цивільного процесу. Вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до співмірної та розумної суми у 2 000, 00 грн.

У додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що сторони, при укладенні договору, узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до нижчезазначених пунктів Кредитного договору № 55191046 від 10.07.2024 року. Дані умови чітко прописані у кредитному договорі № 55191046 від 10.07.2024року, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору.

Позивач надав усі необхідні докази витрат на правничу допомогу. Сума та вид виконаної роботи є співмірними та відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг. Час витрачений на підготовку позову та вчинення супутніх дій є достатнім, та співмірним із складністю виконаних адвокатом робіт, так як проведення дій по даній справі вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Представник позивача просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у поданій позовній заяві просив про розгляд справ без участі, підтримання позовних вимог.

Відповідачка не прибула у судове засідання, її позиція викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 10.07.2024 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» був укладений кредитний договір № 55191046.

За умовами Договору:

Відповідно до п. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 4700 грн у валюті: Українська гривня.

Відповідно до п. 1.3. Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 10.07.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Відповідно до п. 1.4. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 05.07.2025.

Відповідно до п. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 25239 гривень в грошовому виразі та 7900 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 29939 гривень. Денна процентна ставка становить 1.4. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до Графіку платежів.

Відповідно до п. 1.5.1. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1.4 відсотків в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п. 2.2.2., 2.2.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547.5 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п. 2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.7. Пільговий період - це період, який обирає Позичальник у Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1.8. Стандартний період - це період, який починається з наступного дня після закінчення строку Пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено Договором.

Відповідно до п. 2.2.3. За користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Пільгова процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.4 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду періоду нараховується Стандартна процентна ставка. Стандартна процента ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду.

Відповідно до п. 2.4.1. Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.4.2. Позичальник має право в будь-який час достроково повернути кредит у повному обсязі або частково. Дострокові платежі, що перевищують розмір поточної та простроченої заборгованості (платежу) Позичальника згідно Графіку платежів, спрямовуються у погашення заборгованості по тілу кредиту, починаючи з останнього не сплаченого розрахункового періоду за Графіком платежів (з кінця Графіку платежів, при умові якщо Графік платежів передбачає кілька таких платежів). Заборгованість вважається поточною з настанням дати платежу, згідно Графіку платежів.

Відповідно до п. 3.4.6. Позичальник не повинен сплачувати будь-яких винагород, відшкодувань та штрафних санкцій Товариству за реалізацію прав передбачених п.п. 3.4.3-3.4.5 Договору.

Відповідно до п. 4.6. У разі прострочення строку повернення Кредиту передбаченого п. 1.4. Кредитного Договору на 1 (один) календарний день, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.6.1. У разі прострочення строку повернення Кредиту передбаченого п. 1.4. Кредитного Договору на 10 (десять) календарних днів, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту (п. 1.2 Договору). Штраф згідно цього пункту Договору нараховується в день, наступний за днем настання обов`язку здійснення сплати процентів за користування Кредитом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформлюється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача становить 32 218,50 грн, яка складається з наступного: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4 700 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за 25 168,50 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 0,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами 2 350 грн.

Разом з тим суд не погоджується із розміром відсотків, заявлених до стягнення з відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості відповідач повинна була сплатити відсотки у наступному розмірі, що відповідає перехідним положення вищевказаного закону:

за період з 10.07.2024 до 09.08.2024 у розмірі 1974,00 грн (4700 грн х 1,4 % х 30 днів);

за період з 10.08.2024 до 20.08.2024 у розмірі 775,50 грн (4700 грн х 1,5 % х 11 днів);

за період з 21.08.2024 до 05.07.2025 у розмірі 14946,00 грн (4700 грн х 1 % х 318 днів),

що у загальній сумі становить 17695,50 грн за 360 днів згідно договору № 55191046 від 10.07.2024.

Крім того відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України внесеного ЗУ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року на час розгляду справи не припинено, тому право нараховувати штрафні санкції відповідно до ст. 625 ЦК України та неустойку у позивача відсутнє.

Таким чином, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4700,00 гривень та заборгованість за відсотками у розмірі 17695,50 гривень, що разом становить 22 395,50 гривень.

Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст. 133, 141 ЦПК України, враховуючи розмір та види судових витрат по справі, ступінь доведеності факту їх понесення позивачем, а також результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору в розмірі 1 863,68 гривень.

Що стосується вирішення судом питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, судом встановлено наступне.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір № 0207 про надання правничої допомоги від 02.07.2025 укладений між АО «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс»; детальний опис виконаних робіт з описом наданих послуг та акт наданих послуг від 14.01.2026 року на суму 8 000,00 гривень; Акт наданих послуг № 280 від 14.01.2026.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Проте, враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне зменшити заявлені витрати на правничу допомогу до розміру 3400 гривень, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та є пропорційним задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, до стягнення з відповідачки підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3400 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 55191046 від 10.07.2024 року у розмірі 22 395 (двадцять дві тисячі триста девяносто п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 863 гривень 68 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3400 гривень 00 копійок.

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, ЄДРПОУ код 43561909).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Антоняк Т.М.