Решение № 139021674, 17.08.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/456/26

Провадження № 2-а/581/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Самілик Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Совкова Ігоря В`ячеславовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7181720 від 12 травня 2026 року,

в с т а н о в и в:

29 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом до суду та просив визнати протиправною і скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7181720, ухвалену 12 травня 2026 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Совковим І. В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за керування вантажним транспортним засобом з напівпричепом р.н. НОМЕР_1 , на середній та задній вісі якого встановлені шини із різним малюнком протектора.

Позов мотивований тим, що 12 травня 2026 року о 12 год 7 хв в с. Дачне на 452 км траси Київ-Одеса позивач керував вантажним транспортним засобом та був зупинених екіпажем поліції. За результатами зупинки інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Совковим І.В. було ухвалено постанову серії ЕНА №7181720 про накладення адміністративного стягнення.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою з огляду те, що підпункт «г» п. 31.4.5 ПДР України забороняє встановлення шин з різним малюнком протектора на одну вісь лише для вантажних і легкових автомобілів та не поширюється на причепи й напівпричепи. Для напівпричепа обмеження стосуються лише одночасного встановлення радіальних і діагональних, ошипованих і неошипованих шин тощо, чого порушено не було. Крім того, інспектор фактично не провів розгляд справи на місці зупинки, не розглянув клопотання водія, не роз`яснив йому права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 59 Конституції України, позбавивши можливості скористатися правовою допомогою.

До постанови не долучено та не досліджено жодних належних і допустимих доказів вини водія, зокрема відеозапису з нагрудної бодикамери поліцейського, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 липня 2026 року поновлено пропущений строк звернення до суду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У поданому відзиві представник Департаменту патрульної поліції зазначив, що 12 травня 2026 року під час виконання службових обов`язків з патрулювання, інспектор відділу безпеки руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Совков І.В. за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога М-05, км 452, стаціонарний пост «Дачне», близько 12 год 01 хв виявив транспортний засіб DAF FT 95 XF 480 (номерний знак НОМЕР_2 ) з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L (номерний знак НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_1 . Під час огляду було встановлено, що на середній та задній осі напівпричепа встановлені шини з різним типом малюнку протектора, чим порушено вимоги п. 31.4.5.г) Правил дорожнього руху України та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП.

Відповідач вказує, що під час розгляду справи на місці зупинки поліцейські роз`яснили позивачу суть скоєного правопорушення, права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, а також повідомили про розгляд справи за частиною 1 статті 121 КУпАП. Позивач скористався своїм правом на власний розсуд та не надав поліцейським письмових пояснень по суті правопорушення, як і не подавав жодних інших письмових заяв чи клопотань. За результатами розгляду інспектором було ухвалено постанову серії ЕНА № 7181720 від 12 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Копію постанови було негайно вручено позивачу під підпис.

Правову позицію відповідач обґрунтовує вимогами статті 19 Конституції України, статей 14, 52 Закону України «Про дорожній рух», статей 23, 31, 35, 40 Закону України «Про Національну поліцію», а також п. 2.3.а), 31.1, 31.4.5.г) ПДР України та ДСТУ 3649:2010. Відповідач наголошує, що обов`язок перевіряти та забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу (в тому числі відповідність шин вимогам безпеки) покладено саме на водія.

Стосовно дотримання прав позивача за статтею 268 КУпАП відповідач підкреслив, що за частиною 1 статті 121 КУпАП законом передбачено скорочене провадження, при якому розгляд справи та винесення постанови здійснюються безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складання протоколу. Оскільки санкція частини 1 статті 121 КУпАП не передбачає адміністративного арешту, обов`язкова участь адвоката на місці зупинки законом не вимагається. Права водію були роз`яснені шляхом надання копії постанови, на звороті якої міститься їх вичерпний перелік, а сам позивач не був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою (зокрема, телефоном) чи залучити фахівця.

Щодо надання відеозаписів з нагрудного відеореєстратора, вказаного в графі № 7 оскаржуваної постанови, відповідач повідомив про відсутність технічної можливості їх надання суду, пояснивши це тим, що інформація про оскарження постанови надійшла до Управління патрульної поліції в Одеській області через підсистему «Електронний суд» лише 22 липня 2026 року, тобто після спливу 30-денного строку зберігання відеозаписів, встановленого Інструкцією, затвердженою наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, у зв`язку з чим вказані відеозаписи були автоматично знищені.

Водночас відповідач посилається на частину 1 статті 77 КАС України та правові позиції Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19), за якими обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування факту експлуатації напівпричепа з шинами з різним малюнком протектора, відповідач вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.

Учасники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно з постановою серії ЕНА №7181720 від 12 травня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеною інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Совковим І.В., 12 травня 2026 року о 12 год 01 хв в с. Дачне, траса Київ-Одеса 452 км водій ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом DAF FT 95 XF з напівпричепом, р.н. НОМЕР_1 на середній на задній вісі якого встановлені шини із різним малюнком протектора, чим порушив ДСТУ 3649 2010 та вимоги пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 15).

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з підпунктами 8, 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста, восьма, десята та одинадцята статті 121, (ч.1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 31.4.5(г) Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Також суд зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Слід зазначити, що відповідачем не надано і матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а відповідач надав інформацію про знищення матеріалів відеозапису у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, суд позбавлений можливості оцінити рішення суб`єкта владних повноважень на предмет його законності та обґрунтованості.

Водночас, сам факт знищення відеозаписів після спливу 30-денного строку їх зберігання не може бути виправданням їх ненадання.

Також суд зауважує, що на звернення позивача відповідач надавав 3 червня 2026 року відповідь про наявність відеозаписів та можливість їх отримання у приміщенні управління патрульної поліції в м. Одеса, фактично відмовивши в наданні з урахуванням практичної можливості їх передачі через різноманітні засоби комунікації та передачі даних.

Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 139 КАС України понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 8, 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 .

Скасувати постанову серія ЕНА №7181720 від 12 травня 2026 року інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Совкова Ігоря В`ячеславовича, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 121 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 665,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5).

Відповідач: Інспектор Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Совков Ігор В`ячеславович (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3, код ЄДПОУ 40108646).

Суддя О. В. Кузьмінський