Решение № 139020396, 17.08.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/859/26

Провадження по справі № 2/129/1335/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданий в її інтересах адвокатом Гетьман Андрієм Валерійовичем до Гайсинської міської ради Вінницької області, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

Встановив:

06.03.2026р. до суду подано позов, у якому представник позивачки просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності за набувальною давністю на цілу житлову квартиру АДРЕСА_1 ; свої вимоги мотивує тим, що з 1992р. позивачка користується житловою квартирою АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги, добросовісно та відкрито користується вищевказаним майном. Згідно матеріалів архіву КП «Гайсинська МБТІ» право власності на дану квартиру не зареєстровано. Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області № 161 від 15.09.1993 р. було затверджено квартиру АДРЕСА_2 , службовою для двірника будинкоуправління КЕЧ району і видано ордер на заселення ОСОБА_1 , сім`я якої складається з 3-х чоловік (вона, чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). 23.09.1993 року було видано ОСОБА_1 ордер № 45 серії В на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіє даним нерухомим майном більше десяти років, та зареєстрована в даній житловій квартирі з 29.12.1992 року, окрім неї там зареєстровані її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на сьогоднішній день зареєстрована та проживає окремо.Позивачка не має можливості будь-яким іншим шляхом оформити свої права на житло, окрім як звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглянути у його відсутність та у відсутність позивача, вимоги задовільнити.

Представник відповідача Гайсинської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, письмово вимоги визнав повністю, справу просив розглянути у його відсутність.

Треті особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, письмово вимоги визнали повністю, справу просили розглянути у їх відсутність.

З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що з 1992р. позивачка користується житловою квартирою АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги, добросовісно та відкрито користується вищевказаним майном. Згідно матеріалів архіву КП «Гайсинська МБТІ» право власності на дану квартиру не зареєстровано. Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області № 161 від 15.09.1993 р. було затверджено квартиру АДРЕСА_2 , службовою для двірника будинкоуправління КЕЧ району і видано ордер на заселення ОСОБА_1 , сім`я якої складається з 3-х чоловік (вона, чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). 23.09.1993 року було видано ОСОБА_1 ордер № 45 серії В на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіє даним нерухомим майном більше десяти років, та зареєстрована в даній житловій квартирі з 29.12.1992 року, окрім неї там зареєстровані її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на сьогоднішній день зареєстрована та проживає окремо.Позивачка не має можливості будь-яким іншим шляхом оформити свої права на житло, окрім як звернутися до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регламентуються:

- ст.344 ЦК України, згідно якої, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

- постановою пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачами за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередні власники майна або його правонаступники.

У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п.13 Постанови).

Виходячи зі змісту ч.1 ст.344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 добросовісно заволоділа чужим майном і більше десяти років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловою квартирою, відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, тому суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому існують підстави для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за позивачем.

На підставі вище викладеного, ст.2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право приватної власності за набувальною давністю на цілу житлову квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: