Постановление суда № 139017341, 13.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

попереднього засідання

13 серпня 2026 р. Справа № 902/514/26

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.

за відсутності учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/514/26 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 29.05.2026 відкрито провадження у справі № 902/514/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О., попереднє засідання призначено на 13.08.2026.

01.06.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1

04.08.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ТОВ "Авентус Україна" про визнання грошових вимог до боржника.

Вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2026.

В судовому засіданні 13.08.2026 розглядалися грошові вимоги кредиторів до боржника - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов`язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В судовому засіданні 13.08.2026 розглянуто заяву ТОВ «Авентус Україна» від 03.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника.

Заява ТОВ «Авентус Україна» мотивована тим, що 12.06.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено Договір № 9143167 про надання споживчого кредиту, сума кредиту (загальний розмір) складає 32 500,00 грн.

ТОВ «Авентус Україна» вказує, що свої зобов`язання за договором виконало та надало боржнику кошти.

Проте, боржник свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості за боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 102 218,68 грн., з яких: 31 261,34 грн. - основний борг (тіло кредиту); 54 707,34 грн. - проценти за користування кредитом; 16 250,00 грн. - штраф.

Крім того, кредитор просить визнати витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. та суму судового збору в сумі 5 324,80 грн.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення від 11.08.2026 про розгляд заяви ТОВ «Авентус Україна», грошові вимоги ТОВ «Авентус Україна» визнав частково, в сумі 85 968,68 грн., з яких 31 261,34 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 54 707,34 грн. - заборгованість за відсотками та заперечив щодо визнання штрафу в сумі 16 250,00 грн., посилаючись на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

У додаткових поясненнях від 12.08.2026 заперечуючи проти вказаної позиції керуючого реструктуризацією боржника ТОВ «Авентус Україна» обґрунтовує правомірність заявлених вимог тим, що сторони у пункті 6.4.3 Договору прямо визначили штраф як інший вид забезпечення виконання зобов`язання у розумінні ч. 2 ст. 546 ЦК України.

На думку заявника, такий штраф має забезпечувальну природу, а не характер цивільно-правової відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, передбачений ст. 625 ЦК України, що виключає застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За результати розгляду заяви суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту заяви та наданих заявником документів, вимоги за договором № 9143167 від 12.06.2025 про надання споживчого кредиту в частині основного боргу в сумі 31 261,34 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 54 707,34 грн. підтверджені матеріалами справи, визнані керуючим реструктуризацією та підлягають визнанню.

Що стосується штрафу в сумі 16 250,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, позичальники не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом, за таких умов:

- у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;

- всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню норми п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки, ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012).

Також, згідно постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Господарський суд зазначає, що воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, тривав на момент виникнення спірних правовідносин та триває на час розгляду справи. Отже, зазначена норма права є чинною та підлягає обов`язковому застосуванню.

Доводи кредитора з приводу того, що штраф за Договором не є неустойкою відхиляються судом з огляду на те, що відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Оскільки штраф відповідно до п. 6.4 Договору нараховується саме за порушення строків виконання зобов`язання (прострочення), він за своєю суттю є неустойкою.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є імперативною нормою соціального спрямування, прийнятою для захисту громадян у надзвичайних умовах.

Посилання кредитора на ст.ст. 546, 548 ЦК України щодо свободи встановлення видів забезпечення не можуть нівелювати дію спеціальної норми закону (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), яка прямо забороняє стягнення будь-яких штрафів за прострочення кредиту під час воєнного стану.

Принцип lex specialis derogat generali (закон спеціальний має перевагу над загальним) визначає пріоритет п.18 над загальними нормами про забезпечення зобов`язань.

З огляду на те, що штраф у розмірі 16 250, 00 грн. нарахований за прострочення, яке мало місце під час дії воєнного стану, боржник, на підставі закону, звільнений від обов`язку його сплати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у визнанні даних вимог кредитора.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом враховуються висновки Верховного Суду, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.10.2022 у справі 3 926/2987-б/20).

На підтвердження витрат ТОВ "Авентус Україна" на професійну правничу допомогу, надану адвокатським бюро "Калачик та партнери", в сумі 2000,00 грн. ТОВ "Авентус Україна" надало такі документи: копію договору про надання юридичних послуг від 15.04.2025 №00-01, укладеного між ТОВ "Юридична компанія "Аурум" і адвокатським бюро "Авентус Україна"; копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2026 №11/2026, укладеного між ТОВ "Юридична компанія "Аурум" і адвокатським бюро "Калачик та партнери"; копію акту від 03.08.2026 про надання правничої (правової) допомоги до Договору №11/2026 від 01.05.2026 з детальним описом робіт (наданих послуг); ордер серії АА № 1093321 про надання правової допомоги від 04.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000529 від 30.11.2018.

Ці докази є належними і допустимими для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Подання заяви з грошовими вимогами є обов`язком кредитора відповідно до ст. 45 КУзПБ, а витрати на її підготовку є необхідними та безпосередньо пов`язаними з реалізацією прав кредитора.

За умови надання договору про надання правничої допомоги, ордера адвоката та акту наданих послуг, такі витрати підлягають врахуванню незалежно від факту їх фактичної оплати, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відтак, суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката та підлягають включенню їх до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність.

Судом також встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» звернулося до суду з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк (останнім днем на подачу до господарського суду кредиторських вимог до боржника у даній справі є 01.07.2026, заява ТОВ «Авентус Україна» сформована в системі "Електронний суд" 03.08.2026).

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання можуть брати участь із правом дорадчого голосу у зборах кредиторів боржника.

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ТОВ «Авентус Україна» про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а грошові вимоги визнанню в сумі 85 968,68 грн., з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором та витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Отже, за результатами розгляду даної справи в попередньому засіданні, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог ТОВ "Авентус Україна" до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

За наслідками проведення попереднього засідання, суд вважає за необхідне призначити у справі судове засідання на 28.10.2026.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 47, 48, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 3, 11, 18, 196, 197, 232, 234, 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву ТОВ "Авентус Україна" від 03.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" (пр. Берестейський, буд. 90-А, м. Київ, 03062, код 41078230) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів в розмірі:

- 89 968,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту та відсотками (друга черга задоволення),

а також 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів);

- 2 000,00 грн. витрат на правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів).

3 Вимоги ТОВ "Авентус Україна" в розмірі 16 250,00 грн. штрафу відхилити.

4. Встановити перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією)Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :

- ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів в розмірі:

- 89 968,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту та відсотками (друга черга задоволення),

а також 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів);

- 2 000,00 грн. витрат на правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів).

5. Встановити перелік та розмір не визнаних судом вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :

- ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами у розмірі 16 250,00 грн. штрафу.

6. Арбітражному керуючому Белінській Н.О. провести збори кредиторів про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, докази надати суду.

7. Призначити судове засідання у справі на 28.10.26 на 12:00 год. (в приміщенні Господарського суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх 4-й зал).

8. Проведення судового засідання 28.10.2026 о 12:00 год. у справі № 902/514/26 здійснити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua), за участю арбітражного керуючого Белінської Н.О.

9. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

10. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредитора.

11. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 17.08.2026.

12. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Авентус Україна" - kalachyk.lawyer@gmail.com.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи