Решение № 139016103, 03.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1946/25

провадження №: 2/398/212/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Дубровської Н.М.

за участю секретаря Тараненко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника адвоката Смалиус Ірини Володимирівни в інтересах позивача ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення Олександрійської міської ради, визнання права власності на земельну ділянку, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрАгроКом» (далі ТОВ «УкрАгроКом), -

В С Т А Н О В И В :

08 квітня 2025 року представник позивача, адвокат Смалиус І.В. звернулася до суду з позовною заявою до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення Олександрійської міської ради, визнання права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , у віці 86 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , видане Димитрівською селищною радою, м. Олександрії, Кіровоградської області 20 лютого 1999 року. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки Олександрійського району, Кіровоградської області розміром 6,54 (шість цілих п`ятдесят чотири сотих) в умовних кадастрових гектарах, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія КР №0147415. Позивач ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_2 . 08 липня 2022 року державним нотаріусом Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області йому було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №2-150. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) розміром 6,54 (шість цілих п`ятдесят чотири сотих) в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки Олександрійського району Кіровоградської області, яке належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КР №0147415 виданого Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 19.12.1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №415. Отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом позивач звернувся в усному порядку до Олександрійської міської ради з`ясувати, який пакет документів необхідно подати на сесію міської ради для отримання рішення про передачу вищезазначеної земельної ділянки у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на що отримав відповідь, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року Президентом України був виданий Указ, яким було вирішено ввести в Україні воєнний стан та внесенням відповідних змін до Перехідних положень Земельного кодексу України, якими було заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Так дійсно від 07 квітня 2022 року у Перехідних положеннях Земельного кодексу України з`явився новий пункт 27, підпунктом 5 якого було заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. Але з часом внаслідок суттєвих змін, пов`язаних із захистом нашої країни, поступово відбувалося і пом`якшення законодавства, у зв`язку з чим 19 жовтня 2022 року підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України було доповнено таким реченням: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».

Позивач повторно звернувся до Олександрійської міської ради з письмовою заявою про передачу йому у приватну власність земельну ділянку розміром 5,7802 га, кадастровий номер: 3520382100:02:000:9044. При цьому, до відповідача звернувся саме з заявою про передачу йому у власність вищезгадану земельну ділянку, а не з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки дана земельна ділянка вже сформована, їй присвоєно кадастровий номер та визначена площа, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру від 20 березня 2025 року за №НВ-0000580392025. 17 листопада 2023 року він направив заяву до Олександрійської міської ради Укрпоштою, що підтверджується копією фіскального чеку та копією трекінгу за №2800009258977. Олександрійська міська рада Олександрійського району Кіровоградської області отримала лист 21 листопада 2023 року. 02 січня 2024 року на адресу позивача в м. Київ надійшло рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року за №783 «Про передачу земельної частки (паю) у власність» відповідно до якого міська рада відмовила ОСОБА_1 , спадкоємцю ОСОБА_2 , у передачі у власність земельної ділянки (паю) площею 5,7802 га (кадастровий номер 3520382100:02:000:9044) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку з забороною передачі земель комунальної власності у приватну власність під час дії правового режиму воєнного стану. 18 червня 2024 року позивач з офіційною заявою звернувся до Олександрійської міської ради про наступне: надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі), вказавши номер земельної ділянки, яка відповідає сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР №0147415 відповідно до схеми поділу земель колективної власності Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки Олександрійського району Кіровоградської області, а саме: площу земельної ділянки, кадастровий номер та номер земельної ділянки, яка була зарезервована Головківською сільською радою після смерті ОСОБА_2 та на сьогоднішній день перебуває в незапитаних паях. 30 липня 2024 року Олександрійська міська рада своїм листом за №04/02/06/02 повідомила, що заява від 18 червня 2024 року буде розглянута після надходження затребуваних документів з Державного архіву Кіровоградської області. В кінці жовтня 2024 року на адресу позивача надійшов лист Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 10 вересня 2024 року за №05/02/06/02, яким було повідомлено про те, що виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі) є неактуальним, оскільки земельна ділянка уже має чітко визначені межі на місцевості, а також повідомлено повторно, що передача земель комунальної власності у приватну власність під час дії правового режиму воєнного стану заборонена на підставі пп.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України. Вважає, що його права та законні інтереси порушені, оскільки, земельна ділянка сформована, визначений розмір земельної ділянки, присвоєний кадастровий номер, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20 березня 2025 року за №НВ 0000580392025 та листом Олександрійської міської ради від 10 вересня 2024 року за №05/02/06/02 і не потребує виділення її в натурі (на місцевості). Таким чином, земельна ділянка підлягає передачі у власність, що не заборонено чинним законодавством.

Крім того відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, яке отримане 08 липня 2022 року позивач позбавлений права отримувати орендну плату за земельну частку (пай), яка перебуває в оренді в ТОВ «УкрАгроКом», як спадкоємець даної земельної ділянки у зв`язку з відсутністю рішення Олександрійської міської ради про передачу, як спадкоємцю даної земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 11 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року закрито підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12 березня 2026року до у початку розгляду справи по суті до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ТОВ «УкрАгроКом».

Представник позивача адвокат Смалиус І.В. у судове засідання призначене на 03 серпня 2026року не з`явилася, згідно клопотання просила розглянути позов без її участі та участі позивача, наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування наведені в ньому.

Представник відповідач Скляр Ю.А. у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі представника та відзив на позовну заяву від 05 травня 2025 року, про заперечення проти задоволення позовних вимог. Так, згідно відзиву на позовну заяву, відповідач наголошує на тому, що заявляючи вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Олександрійської міської ради від 22.12.2023 № 783 «Про передачу земельної частки (паю) у власність», позивачем не доведено конкретні факти порушення його майнових прав та інтересів, оскільки він має довести, що права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним рішенням ради і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту При цьому, відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Щодо вимоги позивача про визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 5,7802 га з кадастровим номером 3520382100:02:000:9044, міська рада зауважує про таке. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У ст. 393 ЦК України унормовано, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. Позивачем не наданого жодного доказу, який би підтверджував право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3520382100:02:000:9044, адже саме по собі судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. При цьому, Олександрійська міська рада звертає увагу як Позивача, так і суд на те, що Відповідач по даній справі жодним чином чи в будь-який спосіб, не заперечує та не оспорює право позивача на земельну частку (пай) розміром 6,54 умовних кадастрових гектарів, яке належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину, тоді як вимога про визнання права власності може бути заявлена до особи, яка оспорює або не визнає таке право власності, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності. Таким чином, Позивач не довів існування свого порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові у вище зазначеній частині. Враховуючи зазначене вище, Олександрійська міська рада вважає, що позов ОСОБА_1 є передчасним, оскільки із заявою про виділення в натурі (на місцевості) належної йому земельної частки (паю) до Олександрійської міської ради не звертався, а отже в задоволенні позову має бути відмовлено в повному обсязі. Враховуючи все вище викладене, керуючись наведеними обґрунтуваннями просять відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Згідно відповіді на відзив від 09 травня 2025 року, представник позивача ОСОБА_3 вказує, що відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , із заявою про виділення йому в натурі (на місцевості) земельної ділянки до Олександрійської міської ради не звертався та відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

- придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

- безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

- прийняття спадщини:

- виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток, (паїв)» передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), про що позивачу відомо і дану норму він не заперечує.

Так, позивач звертаючись до Олександрійської міської ради з заявою від 17 листопада 2023 року зазначав про те, що земельна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер, визначена площа проте відповідач враховуючи лист юридичного управління міської ради від 04.09.2023 року за №241/2316, рішення виконавчого комітету міської ради від 14 грудня 2023 року за №858 та висновки постійних комісій міської ради на тридцять сьомій сесії восьмого скликання Олександрійської міської ради 22 грудня 2023 року своїм рішенням за №783 приймає рішення про відмову ОСОБА_1 , спадкоємцю ОСОБА_2 , у передачі у власність земельної ділянки (паю) площею 5,7802 га. (кадастровий номер 3520382100:02:000:9044) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку з забороною передачі земель комунальної власності у приватну власність під час дії правового режиму воєнного стану. При цьому, рекомендовано ОСОБА_1 після припинення дії правового режиму воєнного стану повторно звернутися із заявою щодо передачі земельної ділянки у власність.

Тобто відповідач приймаючи рішення у 2023 році відмовив позивачеві саме через воєнний стан і рекомендував повторно звернутися з заявою, саме щодо передачі земельної ділянки у власність, а не з заявою про виділення ОСОБА_4 , земельної ділянки в натурі (на місцевості), що підтверджує той факт, що заява, яка була подана 17 листопада 2023 року до Олександрійської міської ради була подана абсолютно вірно і це було визнано самим відповідачем, так як в своєму рішенні відповідач не зауважує, що ОСОБА_1 , після припинення дії правового режиму воєнного стану повторно потрібно звернутися саме з заявою про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості). 18 червня 2024 року позивач звернувся вдруге до Олександрійської міської ради з заявою в якій одним із прохань було надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі), що тотожне поняттю - виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і самим листом Олександрійської міської ради від 10 вересня 2024 року за №05/02/06/02 підтверджено, що виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі) є неактуальним, оскільки земельна ділянка уже мас чітко визначені межі на місцевості. Згідно розпорядження голови Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 23 жовтня 2008 року за №942-р Державним підприємством «Кіровоградським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки (не витребувані частки (паї)) надані в оренду строком на 10 років ТОВ «УкрАгроКом» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Головківської сільської ради, Олександрійського району, Кіровоградської області в результаті чого земельна ділянка СФОРМОВАНА, як об`єкт цивільних прав загальною площею 5,7802 га. та зареєстрована в державному земельному кадастрі з 24 липня 2009 року за кадастровим номером: 3520382100:02:000:9044. Таким чином, звернення позивача з позовною заявою не є передчасним, і звернення з заявою про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) є неможливим, так як земельна ділянка вже сформована. Робити повторно дії, які вже виконані орендарем у даному випадку є не доречним. Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Оскільки Відповідач своїм листом згаданим раніше підтверджує факт, що земельна ділянка сформована, як об`єкт цивільних прав загальною площею 5,7802 га. та виготовлення технічної документації є неактуальним тому позивач і звернувся до Олександрійської міської ради саме з заявою про передачу у власність вищезгаданої земельної ділянки так, як всі етапи були пройдені. Позивач ОСОБА_1 , має право на земельну частку (пай), яка підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 липня 2022 року і відповідно до цього мас право на передачу земельної ділянки, яка в свій час вже була зарезервована за ОСОБА_5 . Позивач як спадкоємець зараз намагається довести те, на що він має право і це не виділення нової земельної ділянки, це не користування земельною ділянкою, як зазначає відповідач, а це право на земельну частку пай, яке потребує завершення цього процесу шляхом передачі вже зарезервованої, сформованої саме за рахунок земель колективної власності колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та сільськогосподарських акціонерних товариств, а в нашому випадку, яка перебувала у колективній власності Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки, Олександрійського району. Кіровоградської області. Своєю відмовою у передачі особі, яка має право на тримання земельної ділянки у власність відповідач порушив право на власність, приймаючи рішення, яке не відповідає Перехідним положенням Земельного кодексу України та яким не заборонено здійснювати передачу земельних ділянок у власність.

Представник третьої особи ТОВ «УкрАгроКом» у судове засідання не прибув, матеріали справи містять письмові пояснення від 12 травня 2026 року, які містяться в матеріалах справи. Так, згідно прояснень, 27 травня 2009 року між олександрійської районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ «УкрАгроКом» укладений договір оренди. Так 27 травня 2009 року між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ «УкрАгроКом» був укладений договір оренди на невитребувану частку (пай) площею 5,78 га ріллі, яка знаходиться на земельній ділянці №21 відповідно до схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території колишньої Головківської асоціації селянських кооперативних господарств, який був зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24 липня 2009 року за №040938000190. 29 грудня 2018 року були внесені зміни до договору оренди землі від 24 липня 2009 року за №040938000190 та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав 05 вересня 2023, номер запису про інше речове право: 51618378 (спеціальний розділ). Відповідно до п.7 вищезгаданого договору оренди передбачено: «Договір укладено на 10 років з моменту реєстрації договору та діє до виявлення власника земельної частки (паю) або звернення за земельною часткою (паєм) спадкоємця».

Відповідно до змін до договору оренди землі, які були внесені у 2018 році зазначено наступне: «Договір укладено на 10 років з моменту реєстрації змін до договору та діє до виявлення власника земельної частки (паю) або звернення за земельною часткою (паєм) спадкоємця».

Тобто з викладеного вбачається, що ТОВ «УкрАгроКом» укладаючи договір оренди на незапитаний пай у 2009 році з Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області чітко усвідомлював, що даний договір буде діяти виключно до виявлення власника земельної частки (паю) або звернення за земельною часткою (паєм) спадкоємця. Більше того, ТОВ «УкрАгроКом» через свого представника здійснював допомогу у оформленні спадкових прав ОСОБА_1 після ОСОБА_2 , повністю супроводжував судову справу у Оболонському районному суді м. Києва у встановленні факту родинних відносин та отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом у Першій олександрійській державній нотаріальній конторі у державного нотаріуса Глазкова Ю.В. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не має можливості здійснити реєстрацію право оренди в реєстрі речових прав так, як Олександрійська міська рада перешкоджає у передачі даної земельної ділянки у власність позивачеві ОСОБА_1 . Таким чином позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради, ТОВ «УкрАгроКом» визнає в повній мірі, заявляє, що в разі задоволення позову не будуть порушені права та обов`язки підприємства, як орендаря на даний час, а навпаки будуть покращенні у зв`язку з можливістю належним чином оформити орендні відносини нашого підприємства з спадкоємцем після ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Суд, приймаючи обґрунтування позовних вимог, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та письмові пояснення третьої особи, дослідивши докази,встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

За приписами ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Димитрівською селищною радою, м. Олександрії, Кіровоградськ оїобласті 20 лютого 1999 року ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , у віці 86 років.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки Олександрійського району, Кіровоградської області розміром 6,54 (шість цілих п`ятдесят чотири сотих) в умовних кадастрових гектарах, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія КР №0147415.

ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_2 .

08 липня 2022 року державним нотаріусом Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №2-150. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) розміром 6,54 (шість цілих п`ятдесят чотири сотих) в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки Олександрійського району Кіровоградської області, яке належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КР №0147415 виданого Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 19.12.1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №415.

17 листопада 2023 року позивач звернувся до Олександрійської міської ради з письмовою заявою про передачу йому, ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку розміром 5,7802 га, кадастровий номер: 3520382100:02:000:9044. З заяви вбачається, що до відповідача в особі Олександрійської міської ради позивач звернувся саме з заявою про передачу йому у власність вищезгаданої земельної ділянки, а не з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки дана земельна ділянка вже сформована та їй присвоєно кадастровий номер, визначена площа, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру від 20 березня 2025 року за №НВ-0000580392025.

Судом встановлена, що наведена вище заява від 17 листопада 2023 року отримана Олександрійська міська рада Олександрійського району Кіровоградської області 21 листопада 2023 року.

Рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року за №783 «Про передачу земельної частки (паю) у власність» позивачу ОСОБА_1 , спадкоємцю ОСОБА_2 , відмовлено у передачі у власність земельної ділянки (паю) площею 5,7802 га (кадастровий номер 3520382100:02:000:9044) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку з забороною передачі земель комунальної власності у приватну власність під час дії правового режиму воєнного стану.

18 червня 2024 року з офіційною заявою звернувся до Олександрійської міської ради з наступними проханнями: надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі), вказавши номер земельної ділянки, яка відповідає сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР №0147415 відповідно до схеми поділу земель колективної власності Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки Олександрійського району Кіровоградської області, а саме: площу земельної ділянки, кадастровий номер та номер земельної ділянки, яка була зарезервована Головківською сільською радою після смерті ОСОБА_2 та на сьогоднішній день перебуває в незапитаних паях.

30 липня 2024 року Олександрійська міська рада своїм листом за №04/02/06/02 повідомила, що заява від 18 червня 2024 року буде розглянута після надходження затребуваних документів з Державного архіву Кіровоградської області.

Відповідно до листа Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 10 вересня 2024 року за №05/02/06/02, позивача повідомлено про те, що виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі) є неактуальним, оскільки земельна ділянка уже має чітко визначені межі на місцевості, а також повідомлено повторно, що передача земель комунальної власності у приватну власність під час дії правового режиму воєнного стану заборонена на підставі пп.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Виходячи з п.п.5 п.27 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України заборона стосується безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності та не поширюється на виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) із земель колективної власності.

19 листопада 2022 року набув чинності Закон України 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», де сказано, що підпункт 5 доповнити другим реченням такого змісту: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом». Тобто, якщо було передано земельну ділянку в користування, громадяни мають право на отримання цієї земельної ділянки у власність та на розроблення технічної документації під час дії воєнного стану.

Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельнихчасток (паїв)", основним документом, щопосвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок, приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що серед підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки можуть бути:

- безоплатна передача із земель державної і комунальної власності;

- приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

- виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Пряма заборона у підпункті 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України стосується виключно безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт «б» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України), реалізація якої повинна відбуватися в порядку частини 6 статті 118 Земельного кодексу.

Але така заборона не розповсюджується на приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані громадянам у користування (пункт "в" частини 1 статті 81 Земельного кодексу) та на виділення в натурі (на місцевості) належної громадянину земельної частки (паю) (пункт "ґ" частини 1 статті 81 Земельного кодексу), право на яку вже має громадянин на підставі сертифіката.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 було дано старт процесу паювання земель, відповідно до якого паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Таким чином, землі, які підлягали паюванню, у процесі приватизації підприємств вибули з державної власності та перейшли у колективну.

Паювання земель передбачало визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) підтверджувалося сертифікатом. У разі виходу власника земельної частки (паю) з членів відповідного підприємства за його заявою здійснювалося відведення земельної ділянки в натурі і видавався державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Отже, процес виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) по суті передбачав заміну наявного віртуального права (на земельну частку (пай), на набуття реальної (приватної) власності на земельну ділянку (зі встановленими межами).

Таким чином, механізм набуття права власності громадянином України за пунктом «г'» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)) не містить жодних заборон у контексті Перехідних положень Земельного кодексу України.

Так, як земельна ділянка сформована, визначений розмір земельної ділянки, присвоєний кадастровий номер, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20 березня 2025 року за №НВ 0000580392025 та листом Олександрійської міської ради від 10 вересня 2024 року за №05/02/06/02 і не потребує виділення її в натурі (на місцевості), вона підлягає передачі у власність, що не заборонено відповідно до змін у законодавстві.

Відповідно до частини 11 статті 118 Земельного кодексу України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Крім того відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, яке отримав 08 липня 2022 року позивач позбавлений права отримувати орендну плату за земельну частку (пай), яка перебуває в оренді в ТОВ «УкрАгроКом», як спадкоємець даної земельної ділянки у зв`язку з відсутністю рішення Олександрійської міської ради про передачу, як спадкоємцю даної земельної ділянки у власність.

З огляду на допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що права та законні інтереси позивача, як спадкоємця підлягають захисті, а позовні вимоги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, як це вбачається зі ст.141 ч.1 ЦПК України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позов повністю задовольняється судом, суд приходить до висновку, що сплачений при подачі позову судовий збір, підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.81 та Перехідними положеннями Земельного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 76,81,89, 141, 229, 258, 259,263-265,268,273ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника адвоката Смалиус Ірини Володимирівни в інтересах позивача ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення Олександрійської міської ради, визнання права власності на земельну ділянку, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року №783 «Про передачу земельної частки (паю) у власність.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 5,7802 га, кадастровий номер: 3520382100:02:000:9044 за рахунок земель, які перебували в колективній власності колишньої Асоціації селянських кооперативних господарств села Головківки Олександрійського району Кіровоградської області (незапитаний пай).

Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 33423535, адреса місця знаходження: 28000, Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, 59 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 понесені судові витрати в розмірі 2422, 40грн.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Дубровська Н.М.