Постановление суда № 139016089, 17.08.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 389/71/26

н/п : 2-п/397/10/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченко Д.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Олександрівськго районного суду Кіровоградської області від 15.06.2026 у справі № 397/71/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в якій просить скасувати заочне рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2026. В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, зокрема ухвалу про відкриття провадження та виклики до суду не отримував, також не отримував позовну заяву разом з додатками, а також саме судове рішення. Щодо вимог позивача по суті позову навів норми пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також на рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 року, № 7-рп/2013, постанову Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20, а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18

Ухвалою судді від 03.08.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято та призначено судове засідання до її розгляду.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Суд дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, повно, всебічно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Лише з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.

Заочним рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2026 позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.05.2025-100002343 від 17.05.2025 в розмірі 10394,18 грн., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір у сумі 2047,92 грн. У решті позовних вимог відмовлено. Даним рішенням також констатовано, що відповідач та його представник у судове засіданні не з`явилися, про час, дату та місце повідомлені належним чином, представник надав клопотання про відкладення судового засіданні у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Крім цього, у судові засідання, призначені на 04.05.2026 та 26.05.2026 відповідач та його представник також не з`явилися, представником надавалися також клопотання про відкладення судових засідань у зв`язку із зайнятістю у інших судових засіданнях, у зв`язку з чим судові засідання відкладалися. Суд звернув увагу, що на підтвердження своїх клопотань, представником відповідача жодного разу не додано будь-якого підтверджуючого документу про його зайнятість у інших судових засіданнях. Таким чином, суд визнав не поважною неявку представника відповідача у судове засідання на 15.06.2026, як і в попередні судові засідання, а тому вважав за необхідне, з метою дотримання розумних строків, розглянути справу без участі сторони відповідача, враховуючи, що відповідач та його представник, за значний проміжок часу, не надали суду жодних заперечень проти позову, відзиву на позов тощо (а.с. 138-142).

Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначив, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, зокрема ухвалу про відкриття провадження та виклики до суду не отримував, також не отримував позовну заяву разом з додатками, а також саме судове рішення. Щодо вимог позивача по суті позову навів норми пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також на рішення Конституційного суду України від 11.07.2013, № 7-рп/2013, постанову Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №132/1006/19 провадження № 61-1602св20, а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18

З матеріалів справи, вбачається, що відповідач зареєстрований в системі «Електронний суд», де має особистий електронний кабінет. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 09.03.2026 о 22:15:49; судова повістка від 09.03.2026 про виклик до суду доставлена до електронного кабінету відповідача 11.03.2026. Крім цього, відповідачем особисто було отримано судову повістку і ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 64, 71, 74).

За клопотанням представника відповідача від 06.04.2026 розгляд справи було відкладено на 04.05.2026, судова повістка від 07.04.2026 про виклик до суду доставлена до електронного кабінету відповідача 08.04.2026 о 1:23:03, а також доставлена представнику відповідача 08.04.2026 о 01:24:36 (а.с. 82, 86, 91, 94, 96).

За клопотанням представника відповідача від 30.04.2026, у зв`язку з перебуванням його у іншому судовому засіданні, розгляд справи було відкладено на 26.05.2026, судова повістка від 04.05.2026 про виклик до суду доставлена до електронного кабінету відповідача 04.05.2026 о 23:54:45, а також доставлена представнику відповідача 04.05.2026 о 23:54:45. Крім цього, відповідачем особисто було отримано судову повістку (а.с. 101-102, 105, 110-111, 114, 117).

За клопотанням представника відповідача від 26.05.2026, у зв`язку з перебуванням його у іншому судовому засіданні, розгляд справи було відкладено на 15.06.2026, судова повістка від 26.05.2026 про виклик до суду доставлена до електронного кабінету відповідача 27.05.2026 о 06:36:05, а також доставлена представнику відповідача 27.05.2026 о 06:44:38 (а.с. 118-119, 121, 126, 130-131).

15.06.2026 представник відповідача вкотре подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник відповідача перебуватиме у іншому судовому засіданні, проте доказів проведення іншого судового засідання та його зайнятості в ньому не надав, які і на підтвердження попередніх клопотань.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ЄСПЛ також наголошував, що зацікавлена сторона зобов`язана виявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів, щоб залишатися в курсі подій у провадженні (Teuschler проти Німеччини (dec.), № 47636/99, 4 жовтня 2001 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно проти діяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Зважаючи на наведене, байдужа поведінка учасника справи не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. На даний час функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень, а на сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань, працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Суд звертає увагу на те, що неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідач був достовірно обізнаний про надходження позовної заяви до суду. 13.03.2026 отримав ухвалу про відкриття провадження, проте правом на подання відзиву протягом встановленого строку не скористався. Також, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді шляхом доставлення повісток до його електронного кабінету, а також шляхом вручення судової повістки про виклик до суду, яку відповідач отримав 08.05.2026 про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, за клопотанням представника відповідача суд неоднарозово відкладав розгляд справи, судові повістки про виклик до суду були також доставлені до електронного суду представника відповідача.

Отже, суд відхиляє твердження представника відповідача про неповідомлення відповідача про розгляд справи.

З часу відкриття провадження у справі по день її розгляду відповідач та його представник не скористалися правом на подання відзиву на позов, будучи належним чином обізнані про перебування справи на розгляді в суді.

Також, у заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача лише навів норми пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також на рішення Конституційного суду України від 11.07.2013, № 7-рп/2013, постанову Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 провадження № 61-1602св20, а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. Однак, доводів того яким чином вказані норми права та постанови судів спростовують висновки суду, викладені у рішенні, не навів та не вказав доказів, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

У заяві про перегляд заочного рішення відсутнє посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були досліджені судом через те, що відповідач не прибув у судове засідання і не мав змоги їх надати суду. У своїй заяві представник вказує, що відповідач звільнений від сплати неустойки, яку просив стягнути позивач, але, у той же час, заочним рішенням у стягненні неустойки було відмовлено.

Суд зауважує, що відповідач був достовірно обізнаний про розгляд справи у суді з 09.03.2026, а його представник з 06.04.2026, відтак, мали достатньо часу та можливостей для захисту процесуальних прав відповідача, однак ними не скористались.

Отже, підстави наведені представником відповідача не містять посилань на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактичною незгодою відповідача та його представника з винесеним рішенням по суті.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд вважає, що підстави для застосування ст. 288 ЦПК України відсутні, а отже, у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 284, 287-288 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Олександрівськго районного суду Кіровоградської області від 15.06.2026 у справі № 397/71/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз?яснити відповідачу та його представнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: Д.В. МИРОШНИЧЕНКО