Постановление суда № 139014902, 17.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 203/3202/25

(1-кп/199/368/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62024000000000857 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2024 відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 190, ч.2 ст. 384 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

До суду від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Так, відповідно до змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 384, ч.5 ст. 190 КК України, санкція останнього інкримінованого кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд, враховує міцні соціальні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_3 та його особу, а саме: раніше не судимий, має визначене місце проживання, місце роботи, неповнолітню дитину, батьків пенсіонерів, характеризується з позитивного боку, після застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а згодом особистого зобов`язання, не порушував умови і дотримався покладених на нього обов`язків.

Судом не встановлені відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_3 , після застосування відносно нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання: 1)переховувався від органу досудового розслідування або суду; 2)намагався знищити або приховати речі чи документи, що можуть бути використані як докази його вини; 3)здійснював незаконний вплив на свідків чи потерпілу; 4)перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинив інше кримінальне правопорушення.

А тому, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.5 ст.190, ч.2 ст.384 КК України, приходить до висновку, що ризики які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу відносно обвинуваченого, на даний час зменшилися, а тому є доцільним продовження застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, із покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , 04.03.1986 такі обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Дніпро, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Строк дії особистого зобов`язання встановлюється терміном на два місяці, тобто до 15.10.2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ч.2 ст.179 КПК України, що в разі невиконання обов`язків, покладених судом до нього, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6