Постановление суда № 139014039, 17.08.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1592/26

Провадження № 6/526/104/2026

У Х В А Л А

іменем України

17 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду,

в с т а н о в и в:

Заявник звернулася до суду із вищезазначеною заявою, яку мотивував тим, що рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.07.2026 (справа № 526/1592/26) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість по кредитному договору № 1586-8848 від 09.08.2025 в сумі 33 234,96 грн, з яких: 11 619,00 грн сума заборгованості за кредитом; 21 615,96 грн сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2 274,75 грн. З посиланням на скрутне матеріальне становище та неможливість сплати всієї суми боргу одним платежем, просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Заявник просить розглянути заяву без її участі та підтримала доводи заяви.

Суд, дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.07.2026 (справа № 526/1592/26) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість по кредитному договору № 1586-8848 від 09.08.2025 в сумі 33 234,96 грн, з яких: 11 619,00 грн сума заборгованості за кредитом; 21 615,96 грн сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2 274,75 грн.

Рішення набрало законної сили 07.08.2026.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період з серпня 2025 року по травень 2026 року заявник мав дохід в листопаді 2025 року в розмірі 969,55 грн., 15328 грн. та 1240 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати його матеріальне становище, а також наявність інших зобов`язань перед іншими кредиторами, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, а також враховуючи введений на території України правового режиму - воєнний стан, однак має намір виконати рішення добровільно, суд вважає за можливе заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення суму на дванадцять місяців (максимально можливий строк в силу ст. 435 ЦПК України) рівними платежами по 2959,14 гривень щомісяця (35509,71 грн. загальний розмір заборгованості / 12 місяців), починаючи з часу набрання ухвалою законної сили.

Виходячи із вищевикладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від Гадяцького районного суду Полтавської області від 07.07.2026 (справа № 526/1592/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість по кредитному договору № 1586-8848 від 09.08.2025 в сумі 33 234,96 грн, з яких: 11 619,00 грн сума заборгованості за кредитом; 21 615,96 грн сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2 274,75 грн. на 12 (дванадцять) місяців, з яких 11 (одинадцять) рівними платежами по 2 959 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 14 копійок щомісяця двадцять восьмого числа кожного місяця, починаючи з 28.08.2026, а останній 12 платіж (дата платежу 28.07.2027) у розмірі 2 959 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 17 копійок.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду безпосередньо.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 17.08.2026.

Головуючий: В. Г. Черков