Решение № 139013483, 17.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12043/26

Провадження № 2-о/357/270/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просила встановити факт, що диплом серії НОМЕР_1 , виданий рішення Державної екзаменаційної комісії Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова на українській мові ОСОБА_2 ; на російській мові ОСОБА_3 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що відповідно до паспорта громадянина України, виданого міським відділом №2 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 31.01.1997 року, заявник є на українській мові - ОСОБА_1 ; на російській мові - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте в її дипломі серії НОМЕР_1 , виданого 27 червня 1992 року, її прізвище українською мовою ОСОБА_2 ; на російській мові ОСОБА_3 . У зв`язку з вказаними розбіжностями в паспорті громадянина України та в дипломі, в неї виникли ускладнення при оформленні на пенсію за віком, оскільки вказані розбіжності були виявлені працівниками управління Пенсійного фонду України та по цій причині відмовлено в нарахування пенсії за віком.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026, головуючим суддею визначено суддю Кошель Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 16 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлені.

Судом 12.08.2026 р. за вх.№52770 отримано заяву, в якій заявник просила розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ у Львівській області направив до суду пояснення, які були зареєстровані канцелярією суду 12.08.2026 р. за вх.№52387, в яких зазначив, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення юридичного факту необхідно заявнику для призначення пенсії, отже наявний спір про право.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого міським відділом №2 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 31.01.1997, прізвище заявниці українською - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Біла Церква, Київська обл., на російській мові - ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Біла Церква, Київська обл.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 28.06.1991 уклали шлюб, прізвище дружини після укладання шлюбу « ОСОБА_6 », мовою оригіналу « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_4 .

З трудової книжки серії НОМЕР_5 вбачається, що 25.08.1983 було заповнено трудову книжку на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мовою оригіналу « ОСОБА_8 », та на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 28.06.1991, прізвище змінено на ОСОБА_6 (мовою оригіналу « ОСОБА_7 »).

Згідно архівної довідки від 11.06.2026 за №21/1-1578, виданої Вінницьким національним медичним університетом ім. М. І. Пирогова, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1 вересня 1985 року зарахована на І курс лікувального факультету денної форми навчання Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова (наказ № 216 від 23.08.1985 р.). З 1 вересня 1989 року студентка 4 курсу лікувального факультету ОСОБА_4 залишена на повторний курс навчання на 4 курсі (наказ № 237 від 05.09.1989 р.). 27 червня 1992 року ОСОБА_2 закінчила Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа», здобула кваліфікацію лікаря та отримала диплом НОМЕР_6 1 (наказ № 160 від 27.06.1992 р.).

27.06.1992 на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова було видано диплом серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 (на українській мові), на російській мові « ОСОБА_3 ».

Згідно Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за № 104250025488 від 23.06.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання згідно довідки №21/1-1578 від 11.06.2026, оскільки в довідці вказано прізвище « ОСОБА_7 », яке не відповідає паспортним даним « ОСОБА_6 ». Відповідно до пункту 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Заявник зазначив, що в зв`язку наявністю розбіжностей в паспорті громадянина України та в дипломі, вона позбавлена можливості скористатися своїм законним правом на призначення пенсії за віком.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище,ім`я,по батькові, місце і час народженняякої, що зазначенів документі, не збігаютьсяз ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженняцієї особи,зазначеним усвідоцтв іпро народження або паспорті.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20): «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвали від 25 вересня 2025 року у справі № 947/20044/23 (провадження № 61-11655ск25), у якій зауважив, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене: помилкою у вказівці прізвища, ім`я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі. В такому разі існує можливість вирішити це питання в позасудовому порядку; отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.

Аналогічних висновків дійшов ВС в Постанові від 14.01.2026 року у справі № 462/5233/24.

При розгляді даної справи суд не розглядав факт наявності трудового стажу, відповідно, суд вважає, що на даний час відсутній спір про право і відсутні підстави для залишення заяви без розгляду або відмови в задоволенні заяви.

Суд, аналізуючи надані заявником письмові докази, встановлені обставини справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, були підтверджені сукупністю наданих доказів.

Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки вказані нею обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 293,315, 258-265,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 правовстановлюючого документу, а саме, диплому серії НОМЕР_1 , виданого 27 червня 1992 року на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова, реєстраційний №1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_7 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області; адреса: вул. Андрея Митрополита, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2026 року.

Суддя Б. І. Кошель