Решение № 139013183, 13.08.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/516/26

Провадження № 2/168/371/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.

за участю: секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Директор ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М. звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № CCNG-630688172 від 07 серпня 2017 року в розмірі 54 170,65 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн. Просила розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження у відсутності сторони позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечила.

Позов обґрунтовано тим, що 07 серпня 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CCNG-630688172, за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 16 000,00 грн. зі строком повернення до 07 серпня 2020 року та сплатою відсотків у розмірі 24,00% річних. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав повністю та надав кошти боржнику, натомість відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «Флексіс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Флексіс» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 54 170,65 грн. З якихзаборгованість за тілом кредиту - 42 249,04 грн., заборгованість за відсотками - 2 194,63 грн., заборгованість за пенею та штрафами - 6 336,52 грн., інфляційні збитки - 2 685,54 грн., 3% річних - 704,92 грн.

Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не сплачував платежі, в зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Тому представник позивача просила стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 54 170,65 грн. та витрати по сплаті судового збору Крім цього, просила стягнути з відповідача в користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надала:

Анкету-заяву, оферту на укладення угоди, акцепт пропозиції на укладення угоди, паспорт споживчого кредиту, договір добровільного страхування фінансових ризиків, розрахунок заборгованості, договір факторингу від 17 травня 2021 року та додаток до нього, договір факторингу від 18 травня 2021 року та додаток до нього, договір про відступлення прави вимоги від 10 січня 2023 року, реєстр боржників, установчі документи ТОВ «Коллект Центр», договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс лист, заявку на надання юридичної допомоги № 913 від 01 травня 2026 року, витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в позові просила розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач будь-яких заяв не подавав.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі. Прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Суд витребував від АТ «Сенс Банк» підтвердження щодо надання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали відзив на позовну заяву. А також встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив та заперечень. Одночасно повідомлено відповідача про розгляд справи в суді через оголошення на офіційному вебсайті судової влади.

Ухвалою від 21 липня 2026 року суд відклав розгляд справи на 09.00 год. 13 серпня 2026 року та повторно витребував від АТ «Сенс Банк» підтвердження щодо надання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін до суду не надійшло.

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Тому суд вважає, що відповідачу відомо про розгляд даної справи у суді.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Фактичні обставини встановлені Судом.

Судом встановлено, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 07 серпня 2017 року було підписано «Акцепт пропозиції на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії» за № CCNG-630688172. Максимальний розмір відновлювальної кредитної лінії сторонами було погоджено та встановлено в розмірі 20 000,00 грн. Відповідачу було надано кредитну карту. Строк договору до 07 серпня 2020 року. Процентна ставка - 24 %.

У зв`язку з реорганізацією та зміною найменування, АТ «Альфа-Банк» було перейменовано на АТ «Сенс Банк».

З виписки, наданої в судове засідання АТ «Сенс Банк» вбачається, що ОСОБА_1 07 серпня 2017 року збільшено кредитний ліміт на суму 16 000,00 грн. за договором № CCNG-630688172 від 07 серпня 2017 року.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «Флексіс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Флексіс» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача складається з наступного.

- станом на 18 травня 2021 року заборгованість за тілом кредиту становить 42 249,04 грн., пеня 6 336,52 грн. Всього заборгованість 48 585,56 грн.

- станом на 10 січня 2023 року заборгованість за тілом кредиту становить 42249,04 грн., пеня 6 336,52 грн., нараховані відсотки 2 194,63 грн., 3% річних 704,92 грн., інфляційні збитки 2 685,54 грн. Всього заборгованість становить 54 170,65 грн.

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 54 170,65 грн.

Відповідач свого зобов`язання не виконав. Погашення заборгованості не здійснив. Тому, представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 54 170,65 грн.

Оцінка Суду

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положення частини 1 статті 1078 ЦК України передбачають, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, підписання договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредитів, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитними договорами перейшло до позивача.

В порушення вимог статей 526, 530, 1054 ЦК України та умов вказаного Договору відповідач неналежно виконав договірні зобов`язання. Прострочив платежі, згідно з умовами договору та не повернув грошові кошти.

Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому порушене право позивача в цій частині підлягає судовому захисту.

Щодо стягнення процентів, то суд зазначає наступне.

Строк дії кредитного договору було встановлено сторонами до 07 серпня 2020 року. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума процентів у розмірі 2 194,63 грн була нарахована попереднім кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" за період з 18 травня 2021 року по 04 серпня 2021 року, тобто після закінчення встановленого договором строку кредитування.

Правова позиція щодо недопустимості нарахування договірних процентів після закінчення строку дії кредитного договору є сталою та викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), де зазначено, що в разі прострочення виконання зобов`язання після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Оскільки після 07 серпня 2020 року у кредитора (та його наступних правонаступників, включаючи ТОВ "Вердикт Капітал" та позивача) було відсутнє правове поле для нарахування процентів за ставкою 24% річних, натомість виникло право на захист майнового інтересу виключно на підставі статті 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), суд вважає нарахування процентів у сумі 2 194,63 грн за період з травня по серпнь 2021 року безпідставним. Тому в задоволенні вимог про стягнення процентів у сумі 2 194,63 грн. слід відмовити.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Крім цього, суд звертає увагу, що розмір пені значно перевищує суму заборгованості за тілом позики та є не співмірною.

На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6 336,52 грн. за договором задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих за період після закінчення строку дії кредитного договору, суд зазначає наступне.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або за У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення 3% річних (704,92 грн.) та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України (2 685,54 грн.) є обґрунтованими, доведеними та підлягають стягненню з відповідача

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн., представник позивача надала: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс лист, заявку на надання юридичної допомоги № 913 від 01 травня 2026 року, витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Що узгоджується з позицією Верховного Суду (постанова від 03 жовтня 2019 року справа № 922/445/19, додаткова постанова від 16 червня 2022 року справа № 873/244/21).

Враховуючи наведене, клопотання представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу слід задовольнити. Та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр». понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою в розмірі 16 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при подачі до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. з врахуванням коефіцієнта 0,8.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 45 639,50 грн., що становить 84,25 % від заявленої позивачем суми 54 170,65 грн. (45 639,50 * 100 / 54170,65= 84,25%), відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2 243,07 грн. ( 2662,40 * 84,25 / 100 = 2 243,07).

Керуючись статтями 76 - 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

на підставі статей 512, 526, 530, 610, 629, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов директора товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № CCNG-630688172 від 07 серпня 2017 року в розмірі 45 639,50 (сорок п"ять тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 50 копійок) гривень. З яких 42 249,04 (сорок дві тисячі двісті сорок дев`ять гривень 04 копійки) гривень заборгованість за тілом кредиту, 704,92 (сімсот чотири гривні 92 копійки) гривень 3% річних за користування грошовими коштами, 2 685,54 (дві тисячі шістсот вісімдесят п`ять гривень 54 копійки) гривень інфляційні збитки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 243,07 (дві тисячі двісті сорок три гривні 07 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 (шістнадцять тисяч) гривень.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частина третя статті 354 ЦПК України).

Повне рішення ухвалене, надруковане, перебуваючи в нарадчій кімнаті, 13 серпня 2026 року в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», 01133, м.Київ, вул.Мечнікова,3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Малюта