Решение № 139012291, 17.08.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №442/3420/26

Провадження №2-а/443/17/26

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Галишин А.В., звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача ОСОБА_1 адвокат Галишин А.В., покликається на те, що Ройченку Д.Ю. стало відомо про існування постанови серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Позивач не погоджується із зазначеною постановою, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні не було забезпечено належного з`ясування всіх обставин справи, не перевірено наявність події та складу адміністративного правопорушення, не забезпечено належної реалізації права особи на захист, а також не наведено достатніх і допустимих доказів вини особи. Позивач є засудженою особою та фактично перебуває в умовах несвободи. З наданих документів вбачається, що він відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, початок строку відбування покарання - 15.02.2024, кінець строку - 15.02.2030. Оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою, якщо вона ґрунтується лише на формальному посиланні на факт нібито вчинення правопорушення без належного доказового підтвердження. Сам факт винесення постанови не є доказом вини особи. З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Представником відповідача Департаменту патрульної поліції, Забродоцькою Я.В. подано відзив на позовну заяву у якому остання просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого.

В обґрунтування поданого відзиву представник відповідача зазначає, що відповідно до Постанови 23.06.2025 о 14 год 07 хв, за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 21 (у напрямку вул. Вергая) зафіксовано транспортний засіб «Volkswagen golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 43 км/год, чим порушила п.12.9.(б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №130. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад, 169-1220, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. У разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ст. 14-2 КУпАП. Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу «Volkswagen golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 23.06.2025, у день вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі даний транспортний засіб зареєстровано на ОСОБА_1 . Таким чином, відповідальну особу за вчинене адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі встановлено вірно, ОСОБА_1 як особа, за якою зареєстровано транспортний засіб «Volkswagen golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Процедура винесення спірної постанови повністю відповідає вимогам ст. 279-1 КУпАП та Інструкції №13. Оскаржувана постанова ґрунтується не на суб`єктивних припущеннях поліцейського, а на об`єктивних цифрових метаданих Системи автоматичної фіксації та відомостях державного реєстру. Фіксація події технічними засобами в автоматичному режимі є належним і достатнім доказом для притягнення особи за якою зареєстровано транспортний засіб до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач не долучив до позовної заяви жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності. Не вчинення ж таких обов`язкових дій, передбачених ст. 279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення Позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. При цьому, зазначаємо, що приписами ст.ст. 279-1, 279-2, 279-3, 279-5 КУпАП не передбачені положення щодо можливого поновлення строку подання про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто у відповідача відсутні такі повноваження в силу відсутності таких повноважень у законі. Вважає, що постанова серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025 є законною, а дії інспектора Департаменту патрульної поліції який виніс постанову відносно позивача є правомірні.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.05.2026 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі передано за підсудністю на розгляд до Жидачівського районного суду Львівської області /а.с.19/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 16.06.2026 позовну заяву залишено без руху /а.с.23-25/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 07.07.2026 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом. Звільнено ОСОБА_1 від оплати судового збору за подання адміністративного позову. В задоволенні клопотання представником позивача ОСОБА_1 , адвоката Галишина А.В. про витребування з ДУ «Дрогобицька випрана колонія № 40» довідки про зарплату ОСОБА_1 за 2025 рік відмовлено. /а.с.33-36/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 27.07.2026 в задоволенні заяви представника відповідача Департаменту патрульної поліції Забродоцької Я.Р. про залишення позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі у справі №442/3420/26 (провадження №2-а/443/17/26) про визнання протиправною та скасування постанови серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за постановою серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025 відмовлено /а.с.58-59/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 06.08.2026 в задоволенні клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції Забродоцької Я.Р. про об`єднання в одне провадження адміністративних справ №442/3419/26, №442/3420/26, №443/1417/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення відмовлено /а.с.64-66/.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст.22 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи /у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження/фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2024, який набрав законної сили 29.01.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України та призначено йому покарання, з урахуванням статей 69, 70 КК України, у виді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Речові докази, зокрема, автомобіль «Volkswagen Golf», рік випуску 2000, р.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 та 2 пари ключів до автомобіля «VolkswagenGolf» конфісковано (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122704962).

За змістом повідомлення ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)» від 16.04.2026 ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 30.10.2024 з 15.02.2024 по 15.02.2030 /а.с.15/.

Постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС від 21.02.2025 за виконавчим листом про конфіскацію в дохід держави всього належного майна ОСОБА_1 накладено арешт на все належне майно останнього /а.с.50/.

Постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС від 05.06.2025 встановлено, що згідно наказу голови ЛОВА № 48/25 від 30.05.2025 та акту приймання-передавання майна від 05.06.2025 автомобіль «Volkswagen Golf», рік випуску 2000, НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 та 2 пари ключів до цього автомобіля передано військовій частині НОМЕР_4 , у зв`язку з чим припинено розшук зазначеного майна /а.с.51/.

Згідно з реєстраційною карткою ТЗ легковий автомобіль марки та моделі «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2000, VIN № НОМЕР_3 , зареєстрований за власником ОСОБА_1 .. Дата реєстрації 24.09.2022. Знято з обліку 05.12.2025 /а.с.49/.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025, ОСОБА_1 23.06.2025 о 14 год 07 хв за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 21 (у напрямку вул. Вергая), керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн /а.с.71/.

За постановою серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі у сумі 680,00 грн /а.с.6 на звороті-7/.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом вимог пункту 1.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Нормою підпункту «б» пункту 12.9. ПДР встановлено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 122 КУпАП адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з приміткою до цієї статті, суб`єктом правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Нормами статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, згідно зі статтею 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічну норму щодо звернення до уповноваженого органу у 20-денний строк особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, містить також розділ III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 14 листопада 2018 року «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Нормою статті 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється, зокрема, у разі конфіскації майна.

За змістом статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Отже, після конфіскації майна (транспортного засобу) колишній власник втрачає усі правомочності власника щодо цього майна, а останнє переходить у власність держави.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, визначає механізм державної реєстрації транспортних засобів та перелік документів, необхідних для її здійснення.

Відповідно до пункту 8 зазначеного Порядку документом, що підтверджує правомірність набуття транспортного засобу, є, зокрема, рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985.

Таким чином, Порядок № 1388 безпосередньо визнає рішення комісії про передачу конфіскованого майна належною та достатньою правовою підставою для набуття транспортного засобу особою, якій його передано.

Пунктом 11 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів проводиться на підставі рішення суду про конфіскацію та рішення Кабінету Міністрів України або комісії про передачу такого транспортного засобу.

Положення Порядку № 1388 покладають обов`язок щодо державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу на особу, яка набула транспортний засіб та звертається для проведення відповідної реєстраційної дії. Після конфіскації транспортного засобу колишній власник не має правових підстав для здійснення його державної реєстрації чи перереєстрації, оскільки втрачає право власності на нього та будь-які повноваження щодо розпорядження таким майном.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд звертає увагу на те, що в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Відповідач, обґрунтовуючи правомірність винесення оскаржуваної постанови, фактично виходить виключно з відомостей реєстраційної картки транспортного засобу, відповідно до яких станом на дату вчинення адміністративного правопорушення автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зареєстрований за ОСОБА_1 .

Разом з тим такий формальний підхід не враховує встановлених судом обставин щодо правового статусу спірного транспортного засобу на момент вчинення правопорушення.

Судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2024, який набрав законної сили 29.01.2025, автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , конфісковано в дохід держави. Надалі постановою державного виконавця від 05.06.2025 встановлено факт передачі зазначеного транспортного засобу військовій частині НОМЕР_4 . Таким чином, станом на 23.06.2025, тобто на дату вчинення адміністративного правопорушення, автомобіль вже вибув із власності позивача та був переданий іншому суб`єкту у встановленому законом порядку.

Суд наголошує на тому, що право власності припиняється, зокрема, у разі конфіскації майна. Після припинення права власності особа втрачає усі правомочності власника щодо такого майна, а саме право володіння, користування та розпорядження ним.

За таких обставин суд доходить переконання, що на момент вчинення адміністративного правопорушення позивач фактично та юридично був позбавлений будь-якої можливості володіти, користуватися або розпоряджатися спірним транспортним засобом, а тому не може розглядатися як особа, яка повинна нести відповідальність за його подальшу експлуатацію.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач був зобов`язаний визначити належного користувача транспортного засобу, внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів або скористатися механізмом звільнення від відповідальності, передбаченим статтею 279-3 КУпАП.

Зазначені доводи ґрунтуються на припущенні, що на момент вчинення правопорушення позивач залишався власником транспортного засобу та зберігав щодо нього права й обов`язки власника. Однак такі припущення спростовуються дослідженими судом доказами, які підтверджують припинення права власності позивача на автомобіль у зв`язку з його конфіскацією та подальшою передачею військовій частині.

Більше того, після конфіскації транспортного засобу позивач був позбавлений не лише фактичної можливості користуватися ним, а й правових підстав для вчинення будь-яких дій, пов`язаних із визначенням належного користувача, державною реєстрацією чи перереєстрацією такого транспортного засобу. Обов`язок щодо здійснення відповідних реєстраційних дій після набуття транспортного засобу покладається на особу, яка його набула, а не на особу, право власності якої припинилося.

Сам по собі факт того, що відомості про нового власника або користувача транспортного засобу не були своєчасно відображені у відповідному державному реєстрі, не може покладати на позивача негативні наслідки та створювати для нього обов`язок нести адміністративну відповідальність за дії, пов`язані з використанням майна, яке на момент вчинення правопорушення вже не перебувало у його власності.

Фактично позиція відповідача зводиться до того, що особа повинна нести адміністративну відповідальність за використання транспортного засобу після того, як право власності на нього припинилося внаслідок конфіскації за вироком суду та майно було передано іншому суб`єкту. Такий підхід суперечить як встановленим судом фактичним обставинам справи, так і правовій природі інституту права власності та конфіскації майна.

За наведених обставин суд вважає, що відповідач не довів правомірності винесення постанови серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025, а наявні у справі докази, навпаки, свідчать про відсутність належних правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, зафіксоване 23.06.2025 в автоматичному режимі.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний мас право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч. 3 ст. 286 КАС України).

За таких обставин, оскільки відповідачем не надано вагомих доказів на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, суд доходить переконання, що за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн, від сплати якого позивача було звільнено ухвалою суду від 07.07.2026 та який підлягав сплаті при поданні позову.

На підставі статті 19 Конституції України, статей 2, 245, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ №11095203 від 23.06.2025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко