Решение № 139010845, 14.08.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/442/26

Справа № 467/529/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2026 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області від Баштанського районного суду Миколаївської області, у відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, надійшла позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначено, що 31 травня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" було укладено Договір про споживчий кредит №6363018, згідно з умовами якого відповідачка отримала у кредит 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, відповідачкою не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. 24 вересня 2024 року між первісним кредитором та ТОВ "ФК «Кредит-Капітал" відповідно до чинного законодавства України укладено Договір відступлення прав вимоги 110-МЛ від 24 вересня 2024 року, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 6363018 від 31 травня 2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачкою. Сума заборгованості відповідачки становить 63395,20 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 47345,20 грн; заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання становить 4900 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1150 грн Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" заборгованість за кредитним договором №6363018 від 31 травня 2024 року, в розмірі 63395,20 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 8000 грн

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла (а.с.77).

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Оскільки представник позивача та відповідачка в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так 31 травня 2024 року, у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію», між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №6363018, за яким первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі цілі, в розмірі 10000,00 грн., строком на 345 днів, зі сплатою за користування коштами процентної ставки 511 % річних від фактичного залишку кредиту та сплатою комісії за надання кредиту, в розмірі 1150,00 грн. (а.с.11-17).

Крім цього того ж дня відповідачкою було підписано заяву на отримання кредиту №6363018, де нею визначено бажані умови кредитування (а.с.17-зворот).

Вказаний договір та заяву на отримання кредиту було підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 162611, про що свідчить довідка первісного кредитора від 10 вересня 2025 року (а.с.19).

ТОВ «Мілоан» виконало зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці грошові кошти, що підтверджується копією платіжного доручення №132602222 від 31 травня 2024 року та копією платіжної інструкції про зарахування переказу від 02 червня 2024 року, надану АТ «Ощадбанк» 01 липня 2026 року, однак остання не виконала взятих на себе зобов`язань, грошові кошти, відсотки за їх користування та комісію вчасно не повернула, у зв`язку з чим їй нараховано заборгованість, в розмірі 63395,2 грн., яку за договором відступлення права вимоги №110-МЛ від 24 вересня 2024 року було передано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с.21,26-38,73-75).

Згідно наданих позивачем відомості про щоденні нарахування і погашення, виписки з особового рахунку та розрахунку заборгованості, відповідачці станом на 09 березня 2026 року нараховано за даним кредитним договором заборгованість, у розмірі 63395,20 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 47315,20 грн. заборгованість за відсотками, 1150,00 грн. комісія за надання кредиту та 4900,00 грн. заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання (а.с.22-25).

Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору, не повернула отримані грошові кошти та не сплатила відсотки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача стосовно стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 10000 грн. та заборгованості за відсотками, в розмірі 47345,2 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 1150,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В пункті 1.5.1. кредитного договору від 31 травня 2024 року передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 1150,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,5 процентів від суми кредиту.

ТОВ «Мілоан» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Мілоан». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Мілоан» встановлена комісія за надання кредиту.

Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права відповідачки з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права відповідачки порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.

За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 1150,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по сумі за порушення грошового зобов`язання, в розмірі 4900,00 грн., то за вимогами ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п.4.1. укладеного між сторонами кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту або сплати процентів за його користування , позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф, у розмірі 700 грн. за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів, якщо порушення платежу триває більше 6 днів.

Однак, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні в зв`язку з російською агресією введено воєнний стан, який продовжено дотепер.

За такого, враховуючи, що відповідачці нараховано заборгованість за неустойкою в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку про відмову позивачу в стягненні з відповідачки заборгованості за неустойкою, в розмірі 4900,00 грн.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за укладеним 31 травня 2024 року кредитним договором, складає 57345,2 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 47345,2 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2408,32 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 8000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного з адвокатським об`єднанням "Апологет", акт №Д/19876 про надання правничої допомоги від 09 березня 2026 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом до відповідачки, в розмірі 8000 грн. та детальний опис наданих послуг до вказаного акту (а.с.43-46).

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе визначити їх на рівні 5000,00 грн., та у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог стягнути з відповідачки на користь позивача 4522,83 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором про споживчий кредит №6363018 від 31 травня 2024 року, станом на 09 березня 2026 року, в розмірі 57345,2 (п`ятдесят сім тисяч триста сорок п`ять грн. 20 коп.) грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 47345,20 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2408,32 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 4522,83 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28 м. Львів, 79029;

Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя С. А. Луста