Решение № 13901038, 14.02.2011, Хозяйственный суд Харьковской области

Дата принятия
14.02.2011
Номер дела
29/411-10
Номер документа
13901038
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 29/411-10

вх. № 11206/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Горшкова Л.А. за довіреністю від 10.02.11; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Дочірнє підприємство "Сляпчук" ТОВ "Ин.Кол". м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків;

про стягнення 164553,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 125000 грн. заборгованості за договором №ДГ-0000010 від 15.04.09, 16745 грн. пені, 17487,5 грн. інфляційних, 5321грн. річних та судові витрати.

Ухвалою суду від 24.01.11 розгляд справи було відкладено на 14.02.11.

14.02.11 позивач надав до канцелярії суду заяву (вх. №2744), в якій просить суд долучити до матеріалів справи подані ним документи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Таким чином, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 15.04.09 між позивачем та відповідачем був підписаний договір поставки №ДГ-0000010, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) прийняв на себе зобов"язання виготовити, а замовник (відповідач) прийняти та оплатити цю продукцію.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв, продукцію на загальну суму 135000,00грн. (видаткова накладна №РН-0000002 від 16.04.09).

Відповідно до п. 5.1. договору, оплата продукції здійснюється замовником наступним чином: замовник здійснює оплату протягом 90 календарних днів піся відвантаження продукції в сумі 135000,00грн. (100% від суми договору).

В порушення умов договору, відповідач оплати вартість отриманої продукції лише частково, а саме у розмірі 10000,00грн. (платіжне доручення №@PL485031 від 17.04.09), внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 125000,00грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказані позовні вимоги відповідачем не оспорені, відповідач не надав суду доказів поставки продуктів харчування на адресу позивача, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 125000 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 17487,5 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 5321,00 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Пунктом 8.3 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахований позивачем штраф в сумі 5687,02 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

В задоволенні позову в частині стягнення 20936,77 грн. слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Сляпчук" (м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, код 32951487) 125000 грн. основного боргу, 16745 грн. пені, 17487,50 грн. інфляційних, 5321,00грн. річних, 1654,54 грн. державного мита, 16455 грн. витрат на оплату послуг адвоката, та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.

повний текст рішення складено 17.02.11

Предыдущий документ : 13901036
Следующий документ : 13901039