Решение № 13901006, 14.02.2011, Хозяйственный суд города Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 лютого 2011 року справа № 5020-7/190

За позовом Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»

(вул. Адмірала Октябрьського, буд. 12, м. Севастополь, 99011)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 3536,33 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача Монько С.В. представник по довіреності № 7 від 04.01.2011 (довіреність у справі),

Від відповідача не зявився.

Сутьспору:

Мале приватне науково-виробниче підприємство «Сердолик»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3536,33 грн., у тому числі 2525,39 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1010,94 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у засідання суду не зявився, вимоги ухвал суду від 14.12.2010, від 11.01.2011 та від 25.01.2011 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

26.12.2007 між сторонами був укладений договір № 1-Э відшкодування витрат з експлуатаційних витрат.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.05.2010 у справі № 5020-5/034 за позовом Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 56293,33 грн. заборгованості, позов задоволений та з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»стягнута вказана заборгованість, до складу якої увійшла, зокрема, сума основного боргу за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 47949,54 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.11.2010 у справі № 5020-5/127 за позовом Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 54459,41 грн. заборгованості позов задоволений та з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»стягнута вказана заборгованість, до складу якої увійшла, зокрема, сума основного боргу за період з березня по серпень 2010 року у розмірі 47434,74 грн.

За даними позивача, вказані рішення суду набрали законної сили.

Ці рішення мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 1-Э від 26.12.2007.

Проте, відповідач, на день подачі даного позову, у порушення вимог чинного законодавства України, вищевказані рішення суду не виконав у повному обсязі.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 4 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/223 від 12.05.1999 р. «Про деякі питання, повязані з застосуванням індексу інфляції»(із змінами), якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.

Таким чином, відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 2525,39 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1010,94 грн., а саме:

-на суму основного боргу у розмірі 47949,54 грн. - 2383,09 грн. індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.11.2010 та 3% річних за період з 13.05.2010 по 14.12.2010 у розмірі 851,04 грн.;

-на суму основного боргу у розмірі 47434,74 грн. 142,30 грн. індексу інфляції за період з 01.11.2010 по 30.11.2010 та 3% річних за період з 04.11.2010 по 14.12.2010 у розмірі 159,90 грн.

Розрахунки позивача судом перевірені.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Контррозрахунків сум індексу інфляції та 3 % річних відповідачем суду не представлено.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 21.02.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»(вул. Адмірала Октябрьського, буд. 12, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 16506701, р/р 26005733905001 у СФ АКБ Приватбанк м. Севастополя, МФО 324935, або на інші рахунки) 3536,33 грн., у тому числі 2525,39 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1010,94 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 21.02.2010 .