Решение № 139009502, 14.08.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1468/26

14 серпня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: Дутчака Т.Г. (за межами суду)

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та стягнення аліментів,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Надвірнянський відділ ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона та відповідач ОСОБА_2 тривалий час перебували у фактичних сімейних відносинах без реєстрації шлюбу. Наприкінці 2012 року вона завагітніла, однак новину про вагітність відповідач сприйняв негативно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народилась спільна дитина ОСОБА_4 . Проте, напередодні народження дитини відповідач розірвав з нею стосунки, припинив з нею спільне проживання та відносини. Після припинення відносин відповідач не цікавився життям та здоров`ям дитини і відмовився визнавати себе її батьком.

У зв`язку з невизнанням відповідачем батьківства, реєстрація народження дитини відбулась за заявою матері, а відомості про батька внесено у актовий запис № 15 від 11.10.2013 відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. При цьому у графі «батько» зазначено « ОСОБА_5 , громадянин України».

Відсутність офіційного визнання батьківства відповідачем негативно впливає на права та інтереси дитини, зокрема на її право знати свого батька, отримувати належне матеріальне забезпечення, відчувати соціальну та правову захищеність.

Всі витрати, пов`язані з утриманням дитини, вона несе самостійно, оскільки відповідач участі у житті дочки не бере. При цьому їй складно самостійно забезпечити благополуччя дитини, яка щодня росте, потребує придбання нового одягу та предметів гігієни, розвиваючих ігор, збалансованого та корисного харчування, якісного та різноманітного дозвілля. Наразі дівчинка потребує придбання техніки для навчання, проведення додаткових занять з репетиторами, що є непосильним фінансовим тягарем для неї. Добровільно сплачувати аліменти на утримання дочки відповідач не бажає.

Враховуючи її матеріальне становище, та те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси малолітньої дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, виправдання дійсними потребами дитини у розвитку, вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання доньки. Відповідач є особою працездатного віку, фізично здоровий, аліментів нікому не платить, інших стягнень по виконавчих документах з нього не проводиться, а тому вважає, що стягнення з нього аліментів на користь малолітньої дочки у розмірі 2500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття є справедливим та реальним.

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала повністю з підстав, які викладені в позовній заяві. Просила суд позов задоволити та ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 № 15 від 11.10.2013 про народження, складеного виконавчим комітетом Фитьківської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, у графі «Батько» батьком дитини замість « ОСОБА_5 » записати « ОСОБА_2 , громадянин України», прізвище дитини залишити - « ОСОБА_6 ». Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття. Також просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю. Відповідач зазначив, згідно з результатами дослідження № 55063-71816 від 15.06.2026 аналіз ДНК на батьківство показав ймовірність його батьківства щодо ОСОБА_4 становить 99,99%. Проведене дослідження підтвердило, що дитина є його рідною дочкою. Після отримання результатів ДНК-тесту у нього не залишилося жодних сумнівів щодо свого батьківства. Також він не заперечує проти стягнення з нього в користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 2500,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Представник третьої особи Надвірнянського відділу ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління МЮ України в судове засідання не з`явився, від начальника відділу поступила письмова заява, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності представника відділу ДРАЦС.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизового розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026, дану справу передано до розгляду судді Міськевич О.Я.

Ухвалою судді від 01.06.2026 по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.07.2026 по даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.08.2026 по даній справі задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що 27.09.2013 позивач ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_4 , про що Фитьківською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області 11.10.2013 складено відповідний актовий запис № 15, та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 11.10.2013 (а.с. 13).

Батько дитини ( ОСОБА_5 ) записаний на підставі ч. 1 ст. 135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по-батькові батька дитини записано за її вказівкою, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька № 00058396942 від 15.05.2026 (а.с. 14-17).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 (а.с. 40-41).

Як вбачається з позовної заяви та пояснень сторін, відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини відповідачем ОСОБА_2 не оспорюються.

Також обставини батьківська позивача ОСОБА_2 щодо неповнолітньої ОСОБА_4 підтверджуються результатом дослідження № 55063-71816 від 15.06.2026, підготовленим Медико-генетичним центром «Мама Папа», згідно якого ймовірність батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 99,999998% (а.с. 43).

З витягу з реєстру Переріслянської ТГ № 2026/007024334 від 01.05.2026 вбачається, що позивач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

З Інформації з Єдиного реєстру боржників від 20.05.2026 та Результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 20.05.2026 вбачається, що в реєстрі боржників відсутня інформація щодо відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника ОСОБА_2 (а.с. 18-19).

Відомості про працевлаштування, задекларовані в Україні доходи/видати, належне на праві власності рухоме/нерухоме майно позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 , станом на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень відповідача, неповнолітня дитина проживає разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Матеріальний стан позивача не дає можливості в повному обсязі забезпечувати повноцінний та всебічний розвиток та навчання дитини.

Відповідач є особою працездатного віку. Також суду не надано доказів щодо незадовільного стану здоров`я відповідача чи наявності в нього інших утриманців. Тому відповідач може надавати кошти на утримання неповнолітньої дитини.

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Щодо вимоги про визнання батьківства.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Верховною радою України 27.02.1991, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Верховний суд у постановах від 23.10.2019 справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018, справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК - аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99.999999%). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

За змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується, зокрема, результатом дослідження № 55063-71816 від 15.06.2026, згідно якого ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо неповнолітньої ОСОБА_4 становить 99,999998%. Вказані обставини також визнані відповідачем ОСОБА_2 .

Виходячи наведеного суд вважає батьківство відповідача ОСОБА_2 стосовно народженої позивачем ОСОБА_3 дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доведеним і таким, що може бути визнаним в судовому порядку.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неопвнолітньої дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України). Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч.ч. 1, 3 ст. 181 СК України).

Пред`явлення до суду даного позову про стягнення аліментів вказує на те, що сторони, як батьки дитини, не досягли домовленості щодо способу виконання ними обов`язку утримувати дитину. Позов до суду подано матір`ю, з якою проживає неповнолітня дитина, відтак право вибору способу стягнення аліментів належить саме ОСОБА_3 , вимоги заявлено у присудженні аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, за рішенням суду кошти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають присудженню у твердій грошовій сумі з батька ОСОБА_2 .

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, визначено статтею 182 СК України. Частиною 2 даної норми матеріального права передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років 3512 гривень.

Вказаний розмір є мінімальною межею. Максимальна межа не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.

Крім того сторони в судовому засіданні погодили визначення аліментів в твердій грошовій сумі та її розмір.

Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви про визнання батьківська, позивачем ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією ID 4861-8790-2334-6847 від 25.05.2026 (а.с. 8).

При цьому згідно вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав позов про визнання батьківства до початку розгляду справи по суті, позивачу ОСОБА_3 необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а інших 50 відсотків підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, згідно з п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позивача ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ст. 5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір за задоволення вимоги про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

Також позивачем не завлялась вимога про відшкодування понесених нею інших судових витрат.

Висновки суду:

Враховуючи вище наведене, а також визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовільнити, визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Фитьків Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянки України. Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Фитьківською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківській області 11.10.2013 за № 15, зазначивши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Прізвище, ім`я, по-батькові, дату та місце народження дитини залишити без змін.

Враховуючи положення ст. 191 СК України, стягнення аліментів необхідно розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 27.05.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача необхідно стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову за позовну вимогу про визнання батьківства, в сумі 665,60 грн.

Також згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку з визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, в сумі 665,60 грн.

Також відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема 1331,20 грн судового збору в дохід держави.

На підставі наведеного, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 5, 125, 126, 128, 135, 141, 180-182, 184, 191 СК України, ст.ст. 8, 11, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та стягнення аліментів задовільнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Фитьків Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянки України.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Фитьківською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківській області 11.10.2013 за № 15, зазначивши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прізвище, ім`я, по-батькові, дату та місце народження дитини залишити без змін.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 27.05.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_7 при поданні позову за позовну вимогу про визнання батьківська, в сумі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Повернути позивачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову за позовну вимогу про визнання батьківська, в сумі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок), згідно квитанції ID 4861-8790-2334-6847 від 25.05.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави ((Отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані)) 1331 грн 20 коп. (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 20556870, місцезнаходження: вул. Гетьмана Мазепи, буд. 36, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405.

Суддя Міськевич О.Я.