Решение № 139009002, 15.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2542/26

Номер провадження2/205/3077/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 липня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», в особі представника адвоката Тараненка А.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.06.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №775743097 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 6300,00 грн, шляхом перерахування на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №775743097 від 28.06.2022 року. 23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. В подальшому 08.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №775743097 від 28.06.2022 року в сумі 26883,26 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» після отримання права вимоги не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Відповідач взяті на себе зобов`язання, визначені укладеним Кредитним договором, не виконала, у передбачені в договорах строки грошові кошти, нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення ТОВ «ФК «Ейс» до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 05.03.2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Тараненко А.І. про витребування доказів. Витребувано у АТ «Універсал Банк» наступну інформацію: - чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка 4441-11XX-XXXX-2700;

- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - № НОМЕР_3 , у період з період з 28.06.2022 по 03.07.2022 у сумі 6 300,00 грн;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - № НОМЕР_5 -XXXX-2700 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок № НОМЕР_3 , за період з 28.06.2022 по 03.07.2022 у сумі 6 300,00 грн, витребувати інформацію у вигляді:

- документального підтвердження даної інформації (виписки, довідки тощо), а у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника), а також повний номер рахунка картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

27.04.2026 року на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надано до суду інформацію, відповідно до якої ОСОБА_1 є клієнтом банку. На її ім`я відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_1 , повний номер картки № НОМЕР_6 рахунок картки № НОМЕР_7 , виписка про рух коштів по карті зазначеної особи за період з 28.06.2022 по 03.07.2022 з відображенням зарахування коштів у сумі 6300 грн в межах наявних даних по контрагентам клієнта додається до відповіді.

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника, і у випадку неявки відповідача в судове засідання ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не надала, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у ній даних чи доказів та за згоди представника позивача постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що порядок і умови надання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору визначають Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - Правила) (а.с. 28-29).

Алгоритм та принцип роботи в ІТС, зокрема, створення особистого кабінету позичальника, оформлення кредиту наведено в Порядку дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «Moneyveo».

У п. 4.1 Правил встановлено, що надання фінансових послуг клієнтам здійснюється Кредитодавцем допомогою використання дистанційних каналів обслуговування шляхом укладен відповідного Електронного договору в наступному порядку: клієнт обирає доступний йому кредитний продукт та ознайомлюється з цими Правилами, заповнює заявку, вказує всі дані, визначені в заявці як обов?язкові, зазначає суму грошових коштів, яку він бажає отримати (п.4.1.1.); Кредитодавець перевіряє кредитоспроможність клієнта шляхом здійснення аналізу вказаних в заявці даних, своєчасності здійснення платежів за раніше укладеними Електронними договорами з Кредитодавцем (за наявності) та інформації, отриманої з інших джерел в тому числі з бюро кредитних історій (4.1.2.); на основі оцінки фінансового стану та кредитоспроможності клієнта діючою на момент оцінки внутрішньою методикою прийняття кредитного рішення Кредитодавець визначає суму кредиту (кредитного ліміту) (4.1.3.); інформаційно-комунікаційна система Кредитодавця здійснює ідентифікацію клієнта, формує його особистий кабінет та генерує оферту (типову форму Електронно договору) (4.1.4.); Кредитодавцем здійснюється належна перевірка клієнта відповідно до вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (4.1.5.); за результатами прийняття позитивного рішення по заявці, клієнт та Кредитодавець укладають кредитний договір в порядку передбаченому в кожному окремому Електронному договорі обраного клієнтом кредитного продукту (4.1.6.).

Грошові кошти в рахунок кредиту надаються клієнту способом визначеним кожним окремим Електронним договором (п.4.2 Правил).

За користування Кредитом клієнт виплачує Кредитодавцю плату у вигляді процентів у розмірі, передбаченому відповідним Електронним договором (п.4.3 Правил).

Порядок погашення кредиту та сплата процентів визначається відповідним Електронним договором. Клієнт зобов`язаний сплатити кредит, проценти за користування ним, неустойку та інші нарахування, передбачені відповідним Електронним договором, у випадку їх наявності, будь-яким доступним йому способом, включаючи, але не обмежуючись, способами, зазначеними на сайті Кредитодавця. При цьому клієнт самостійно сплачує послуги фінансового посередника, який здійснює перерахування грошових коштів, у відповідності до тарифів останнього. Кредитодавець не встановлює додаткових плат за зарахування грошових коштів від клієнта на свій рахунок (п.4.4 Правил).

Згідно із п. 5 Договору за вибором позичальника, кожен окремий Транш за цим Договором може надаватися позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором позичальника може бути завершено в один з наступних способів: шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий банком позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки 4441-11XX-XXXX-2700, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальності не несе; шляхом видачі готівкових коштів у відділенні небанківської фінансової установи чи банку, які мають право надавати послуги з переказу коштів. позичальник самостійно обирає відділення фінансової установи чи банку, в якому бажає отримати кредит, з числа тих що доступні для отримання грошового переказу. позичальник може отримати кредит протягом 10 (десяти) календарних днів від дати укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу таким способом. В такому разі обчислення строку надання Кредиту та нарахування процентів за користування починається з дати отримання грошового переказу позичальником. Не отримання грошового переказу позичальником, протягом вказаного вище строку, є відмовою позичальника від отримання кредиту та скасовує обов`язок виконання кредитодавцем відповідних зобов`язань за Договором. Перший Транш за цим Договором, у сумі вказаній в п. 2.3. Договору, надається способом вказаним в п. 5.1.1. Договору.

Сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 7 та 8 Договору.

Положеннями п. 11.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 29.02.2024 встановлено, що одноразовий ідентифікатор «MNV74D6A» відправлено позичальнику 28.06.2022 о 10:26:37 год на зазначений ним номер мобільного телефону, ідентифікатор введено позичальником о 10:27:31 год 28.06.2022, перерахування грошових коштів відбулося о 10:28:21 год 28.06.2022 року (а.с. 21).

Відповідно до п. п. 14.1. Договору передбачено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

У Паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №775743097 від 28.06.2022 року вказані основні умови кредитування, а саме: тип кредиту: кредитна лінія, сума (ліміт кредиту): 100 - 22000 гривень, строк кредитування: 1-65 днів з можливістю продовження строку, мета кредиту на споживчі цілі (а.с. 34-35).

На виконання умов Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.06.2022 року перерахувало грошові кошти в сумі 6300,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про завершення платіжної операції з зарахування кредитних коштів, а також випискою АТ «Універсал Банк» від 27.04.2026 про рух коштів по вищевказаній банківській карті за період з 28.06.2022 по 03.07.2022, з якої вбачається, що на платіжну картку ОСОБА_1 №4441-11XX-XXXX-2700 28.06.2022 року було зараховано платіж у сумі 6300,00 грн (а.с. 135-136).

Із розрахунку заборгованості за Договором, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, що за боржником ОСОБА_1 обліковується заборгованість в сумі 15994,34 грн (а.с. 53-55).

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (надалі - Договір факторингу № 28/1118-01), відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язувалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату (а.с. 86-89).

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору факторингу № 28/1118-01 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу № 28/1118-01 реєстр прав вимоги це перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до договору.

Згідно із п. п. 4.1. п. 4 Договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 закінчився 28.11.2019 року (п.8.2. Договору факторингу № 28/1118-01).

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. Також строк був продовжений додатковими угодами № 26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 (а.с. 91-98).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №194 від 13.09.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 16182,08 гривень (а.с. 83-85).

Крім того, 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23/0224-01 (надалі - Договір факторингу № 23/0224-01), строк дії якого закінчився 31.12.2024 року (п. 8.2 Договору) (а.с. 76-79).

Предметом даного Договору факторингу № 23/0224-01 було відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1. Договору факторингу № 23/0224-01).

Відповідно до п. п. 5.3.3 Договору факторингу № 23/0224-01 фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 26883,26 гривень (а.с. 73-75).

Також 29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е (надалі Договір факторингу № 29/05/25-Е), відповідно до умов якого позивачу ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Договором (а.с. 67-70).

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу № 29/05/25-Е фактор зобов`язувався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу № 29/05/25-Е перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру права вимоги за Договором факторингу № 29/05/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26883,26 гривень (а.с. 64-66).

Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавств

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 28.06.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №775743097 у формі електронного документа, який був підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV74D6A», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір, а позичальник зобов`язувався повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених Договором.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту, особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів.

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір з ним не був би укладений.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку № НОМЕР_3 у розмірі 6300,00 гривень, яка зазначена відповідачем у заявці на отримання грошових коштів від 28.06.2022, що підтверджується випискою АТ «Універсал Банк» від 27.04.2026 про рух коштів по вищевказаній банківській карті за період з 28.06.2022 по 03.07.2022, з якої вбачається, що на платіжну картку відповідача було зараховано платіж у сумі 16500 грн.

Таким чином, відповідач добровільно виразила свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму, шляхом використання електронного цифрового підпису. Між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти під проценти, на умовах вказаних в Договорі.

Також суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір ОСОБА_1 усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими. Також вона підтвердила, що отримала від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, визначену Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», повідомлена про свої права відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте всупереч ст. 526 ЦК України відповідач свої зобов`язання не виконував, що призвело до виникнення заборгованості

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6299,90 гривень слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами суд враховує наступне.

Відповідно до п. 8.1- 8.3 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 372,30 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,02 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі Базова процентна ставка).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12. Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Отже, суду необхідно встановити строк кредитування, обумовлений сторонами договору.

Так, з довідки дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео» та заявки на отримання грошових коштів в кредит від 27.06.2022 встановлено, що ОСОБА_1 заявила про намір отримати кредит в сумі 6300 гривень, обравши строк кредитування 15 днів із процентною ставкою 2,10% /день.

Також, у розрахунку заборгованості, складеному первинним кредитором, вказана інформація за кредитом: дата видачі: 27.06.2022; строк: 15 днів; сума 6300 гривень.

Відповідно до п 3.6 Договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно ( п. 7.3 Договору).

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що кредитні кошти відповідачу були надані строком на 15 днів (дисконтний період), які і є строком кредитування, а орієнтовною датою погашення всієї суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду, а саме 13.07.2022.

Варто зауважити, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 963,90 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п. п. 3.8 - 3.9 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору на момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 13.07.2022, а саме протягом 15 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 13.07.2022 року, тобто до закінчення дисконтного періоду, здійснила оплату на суму 963,90 грн. Відтак , строк дисконтного періоду (строк кредитування) був продовжений позичальником у порядку, передбаченому договором, на наступний період, що свідчить про реалізацію відповідачем права на пролонгацію строку користування кредитом.

Разом з тим, доказів подальшого належного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати нарахованих процентів для наступних пролонгацій строку дисконтного періоду матеріали справи не містять. Відтак суд виходить з того, що продовження строку кредитування мало місце лише у межах фактично здійсненої оплати та умов договору, а після закінчення відповідного продовженого строку у відповідача виник обов`язок повернути основну суму кредиту та сплатити нараховані проценти.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачу ОСОБА_1 нараховувались відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування, то суд дійшов висновку, що позивачем було вірно розраховано відсотки за користування позивачем вищевказаним кредитом.

Даючи оцінку доводам щодо переходу права вимоги до позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018р. у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018р. у справі № 910/11965/16.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021р. у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021р. у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021р. у справі № 5026/886/2012, тощо).

У справі, що розглядається судом встановлено, що право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача, від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс», від ТОВ «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Ейс» на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018 року, 23.02.2024 року, 29.05.2025 року відповідно.

Вищевказані договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.

У матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, проведений ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до якого заборгованість за тілом кредиту за період з 13.09.2022 по 23.02.2024 становить 6299,90 гривень, заборгованість за відсотками 20583,36 гривень, загальна сума заборгованості 26883,26 гривень, тобто ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нараховувати проценти у період з 13.09.2022 по 09.11.2022 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору факторингу № 28/1118-01 разом із правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором.

Отже, ТОВ «Таліон Плюс» на підставі п 2.2 Договору факторингу №28/1118-01 мало право нараховувати проценти за користування кредитом, проте оскільки такі проценти були нараховані поза межами строку кредитування, то вони не підлягають до стягнення з відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вищевказаним Договором в загальному розмірі 26883,26 грн, з яких: 6299,90 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 20583,36 грн сума заборгованості за процентами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Представником позивача в позовній заяві заявлено вимоги про стягнення із відповідача витрат зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: Договір про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро АБ «Тараненко та партнери» №29/05/25-01 від 29.05.2025, додаткову угоду №25770711493 від 29.05.2025 до договору про надання правової допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.05.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тараненка А. І. №4956 від 24.04.2012 (а.с. 44-49).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 4000 гривень.

Крім того, позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,40 гривень. Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2422,40 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором кредитної лінії №775743097 від 28.06.2022 року у розмірі 26883 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін по справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, оф.2005, ел.пошта: fincomace@gmail.com, електронний кабінет наявний;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; електронний кабінет відсутній.

Суддя Г.В. Дорошенко